чай

помахом  крила  розбивати  
молотом  гарячі  серця  
варити  з  них  чай  
та  пити  його  на  сніданок  
гірким  як  є  без  цукру  
дивитись  на  світанок  
проклинати  небеса  
кричати  до  богів
образливі  слова  
бо  ти  не  такий  
як  вони  

кохання  сімя  
він  та  вона
це  все  земля  
коли  в  області  грудей  
велика  діра  
а  мозок  
в  тумані    ідей
та  історій  щасливих  
чужих  

аж  ніяк  не  твоїх  
в  тебе  історія  своя  
не  така  як  у  всіх  
і  хай  минуть  дні  
ти  все  одно  будеш
таким    завжди  
і  скажи  дякую  
що  зараз  не  Ноя  часи  
а  то  на  Ковчег  
не  потрапив  би  ти

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373075
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2012
автор: Asperanso