трава заполонила все
немає клаптика землі
де гострої нема трави
навіть коли зима прийде
трава нікуди не піде
вона у низ опуститься
туди під землю де тепло
де холоду нема та вітру
там затишно як в Бога
у його ніжних долонях
притулиться перечекає
та навесні з підснігу встане
і знову замалює все
зеленими вогнями
ця вічно молода жива трава
і люди мов трава
заполонили все
і добре то було б
коли ми вірили б у Бога
та не боялися іти
до Бога у долоні
