Знову весна,
І знову Свято…
Та на душі у мене тінь,
Пітьма вкриває льодом серце,
В думках холодна заметіль.
Так важко, що живу без тебе,
Розлука душу розрива,
А серце слухатись не хоче
Й думки до тебе порива.
Чому нема мені спокою,
Чому життя таке складне,
Чому скучаю я без тебе
В розлуці довго час пливе?
Як хочу я тебе зустріти
І душу всю тобі віддать,
Та лиш у сні дано любити,
Лиш в сні коханим називать.
Твоєю бути я не можу,
Бо доля не звила наш шлях –
Любити важко, а тому ще важче
Зізнатись у гріховних почуттях…