Осінь завтра,
і літо вже буде позаду,
хоч і лишиться, правда,
кілька яблук із саду.
Вітер осінній буде дути
і скуйовдить чуже волосся,
можна буде відчути,
як пух щекоче переносся.
Листя під ноги буде лягати,
мов червона доріжка,
і так м'яко буде ступати
моя-твоя ніжка.
Можна буде листя руками
в повітряну масу пускати,
і лякати їх круками,
щоб не сміли опадати.
