Звичка жити без Тебе
утверджується важче, ніж
звичка, сформована несвідомо-
жити Тобою.
Справжнє щастя моментами.
Та голод за Твоїм життям
в моєму житті, крий Боже,
не давав ступати кроками.
І сама себе заплутавши
між нами,
зараз, босими ногами
паркетами чемпіонатів
світу бігаю
як ошпарена,
чи, як в воду опущена.
Тобі цікаво як я?
Тобі важливо, чи жива я?
Я на дорозі волі від усього.
Тільки не від Тебе.
