Я був зав'язаний коханням,
І та любов сліпила очі,
Ти була більше за життя,
Для тебе були дні і ночі.
І мрії були наче сльози,
А щастя було наче сонце,
Пташки злітались на тепло,
І бились тихо у твоє віконце.
Та все це сам собі придумав,
Розбіглись ми як русла річки,
Пропали наші почуття,
Як дим любої свічки.
Тепер життя я не малюю,
Марина, Оля, Міла, Настя,
Яка різниця хто зі мною,
Щоб лиш для двох - це було щастя.
