Я твоє відчувала тепло,
Я твоєї руки доторкнулась.
І між нами уже не було
Болю відчаю, тільки минулість.
Ти мені посміхалася знов,
Дарувала мені ніжність, мамо.
І не вірилось в те, що це сон,
Ти про себе мені розказала
І очей твоїх синій туман
Був напоєний біллю фатально,
І було світло й затишно нам.
Все було, як в житті, так реально!
Навіть запах знайомих парфумів
Я згадала, впізнала їх я.
Та вкрадався у душу біль-сумнів:
Сон не може змінити життя.
Я так важко із сну випливала!
Ти у сні залишилася знов.
Мамо мила, як ніжний мій ангел,
Ти пішла, залишивши любов.
