Тебе я шукав,тривогу тамуючи,
Боявсь не знайти,і за гранню реальності,
Зайти в чужий світ ,серця не чуючи,
Віддати себе випадковій фатальності,
Назавжди залишитись без спокою пристані,
Й роками страждати від нещирої вірності,
Рахуючи час незримої відстані,
Від твоєї осанни,в безвольній покірності.
Моя єдина любове,моє серце потішене,
В площині стосунків мені ти відкрилася,
У почуттях,де ніжність з ласкою змішана,
Нам щаслива зоря в серцях покорилася.
Ми будем пити нектар з любощів досхочу,
І аж до межі сивочолої старості,
Ти довір свою долю моєму плечу,
І в горі,і в будні,і в радості...
