Де я і ти, там зорі розсипались,
І річка омивала береги.
А ми з тобою в літеплі купались,
І набирались юної снаги.
Зелений човник грівся в очереті,
В заплаві білі лілії цвіли.
А ми були одні на всій планеті,
Мільйон століть чи п'ять хвилин жили.
Щасливі часу не спостерігають,
То був політ, лише початок - злет!
Я вірю, й досі нас отам чекають -
Ріка і човен, квіти й очерет.
... Життя навчило доброму і злому,
Минуле - в серці, а в душі - нове.
А ми йдемо дорогами додому,
Де наша юність до цих пір живе.
