Крізь листя сонце променем бринить,
Мов іскра в золоті старого гаю.
Воно в осінній день теплом горить,
Щоб піднести землі красу безкраю.
Шумлять дерева в вітрових піснях,
І лист кружляє, наче вільний птаха.
І він горять у сонячних вогнях,
А завтра стане спомином у травах.
Життя пливе, міняє кольори,
І час на листі візерунки пише.
А небо знов дарує нам згори
Тепло надії — світле і зати́шне.
І в цій красі — і радість, і любов,
І щем прощання в подиху тремтливім.
Бо все минає — листя, день. І знов
Життя цвіте у золотім відливі.