Герої, що живуть в серцях!
Є біль, що в серці не втихає,
Є тиша, що кричить без слів.
Де вчора ще наш світ стрічає,
Сьогодні — попіл із хрестів.
Не виміряти втрат глиби́ни,
Ні часом, ані плачем дня.
Бо ті, хто впали за Вкраїну,
Живуть — їх смерть не забуття.
Крізь кожен подих, крок і втому,
Несем їх імена, як стяг.
І пам’ять — наша спільна зброя
І вічний їх священний шлях.
Вони — у полі колосковім,
У шелесті тривожних снів,
У сяйві сонечка ранковім,
У подиху вітрів степів.
І неможливо нам забути
Наших Героїв, їх очей,
Що світлом правди йшли у сутінь,
Щоб мир співав в серцях людей.
Ми маєм жити завжди гідно
За тих, хто вже на небесах.
Схиляємося у молитві,
Їх подвиг вічно у серцях!
13.06.25
