Розлуко, тебе я не боюся,
У Всесвіті моєму він один.
І завжди буде так! Тобі клянуся!
Що для кохання відстань, простір, часу плин?
О, пам'яте, у тебе загорнуся,
Побуду з ним хоч декілька хвилин.
До його серця ніжно доторкнуся
І зникнуть відстань, простір, часу плин.
