Стара світлина - серця спогад,
Беззвучний та солодкий біль.
Натхнення - близько, щастя - поряд,
А примха літа - вільний стиль.
Моя світлина чорно-біла...
Нема в минуле вороття...
З яких джерел набрати сили
Для кольорового життя?
Але не буде, як раніше,
Застигли вечори німі.
Давно той хлопчик посивішав
Та загубився у зимі.
Наситився осінній танець
Моїм спізнілим каяттям.
Запитую крізь жовтий глянець:
"Бабусю мила! Як Ти Там?"
