Догодити неможливо всім, життя просіває нас крізь сито, і буває геть порожнім дім, бо не зміг комусь ти догодити! Доживаєш вік на самоті, звичні стали сльози і безсоння, непотрібні люди в забутті, у хвороб і бідності в полоні... Наче серед дня ясного грім, якщо просто так телефонують, догодити неможливо всім, та й не варто, цього не цінують...
