З нуля Василь приїхав у відпустку.
Стомився. Жав на сході москалів.
На радощах дружина: «Рубай гуску.
Засмажимо. До діла. Менше слів.»
А гуска поміж яблунь походжає.
Кожна пір’їна з гордості й краси.
«Гусятини не хочу, не бажаю.
З тобою наїмося й ковбаси.»
Давай не плутати святе із грішним.
Не важко посмалити ворогів.
А гуска, для господаря потішка
І вартує за сотню москалів.