Дописано до слів Еріх Марії Ремарк.
Завжди треба жити так
як ніби прощаєшся навіки
щоб і насолода увійшла у смак
ну а смуток залишився для втіхи...
Завжди треба жити так
як ніби прощаєшся навіки
щоб забути що таке є страх
ми зірвемо минулого всі квіти...
Завжди треба жити так
як ніби прощаєшся навіки
мов отримав ти з неба знак
щоб ти день наповнив сміхом...