Пробач мені, інакше вже не зможу.
Чужими стали раз і назавжди́.
Чому ж у серці ніжно ти холонеш?..
Не пий отрути, чуєш?.. Краще йди.
Покинь мене... Сьогодні тільки втома.
А завтра буде знов туманний день,
В якім знайде́ш один яскравий промінь,
В якім знайде́ш усіх, окрім мене...
Та лиш ідея житиме віками...
Дарма, що й досі ми шукаєм світ,
Де щастя буде вічно зелена́ве,
Де знов розквітне той немилий цвіт...
