"Чи є на землі, ще хоч одна тварина крім людини, яка замислюється, яку місію вона несе на цьому світі"
Жодна з тварин не замислюється над цим, а просто живе
Можу і є - різні речі! Від "можу" до "маю"
життя може бракувати
Комусь подобаюсь, як є!
А хтось нервується лиш взріє
Хтось заволає... Не моє!!!
Комусь..., погляне, серце мліє
Є жінки, яких хочеш сьогодні, і взавтра будь що, а є жінки, яких бережеш для завтра
Сім днів, як мить пролетіли
Мене ти не згадуєш більше
Й до чого тут мама і хвилі?
Тобі із другим зараз ліпше???
Ніби ми дУрні, а вони умні
Та, ЗЕйло це не Хуйло. Ми його, як знадобиться, поженемо, як годиться!
Проти навіть небеса, тож погонимо, як пса
Червоний стань, і без питань!
І нехай тобі насниться,
Той в кого мрієш влюбиться
На "Ні", а ні суда, а ні пені!
Кохаю більше, ніж живу
Краса і тіло тимчасово
"Не напишу тобі вірша
І справді, яка ж я зараза
Тож, пануватиме тиша
Не склалися пазли"
Щоб ти була сита, як порвана подрана свита
Було все, аби я покохав
Та у вас залишились резерви
Хоч убийте, я того не знав!
Що ви любите срані консерви
Любов - велике почуття!
Хоча у всьому винна
Мабуть у Бога є стаття
Хоч слово і якесь старинне
Поетів зараз не цінують
Тому й знаходяться в тіні
Їх увесь час усі грабуютьґ
Горіти б крадіям в огні
Не порівнюй х#й із пальцем,
а туман густий із смальцем
Я тобі зізнаюся, коли закохаюся
Я помилився у тобі
І то моя провина
Жінка розквітнує тоді
Коли вона єдина
"Інколи щастя більшого і немає,
тільки б спорожнитися"
Від кацапів теї раші,
Тхне неначе від параші
Ти мене вражаєш, як вражаєм серпень літо
Любов не знає мірки
Меж досконалості не існує
Людяність навзаєм не передбачається
Не взувай вагіну в лапті
Грім гримить, горить земля
Мама пестить немовля
Світ такий, яким ви його бачите
Навіть у тварин є погані дні
Жінка любить не з лиця,
А здорового самця
"Хто ти є, скажи, юначе?
І, чи в тебе розум є???
Не дурний... І я це бачу
Але ж одяг все псує"
"Швидко" не означає добре і не має гарантії"
"Для щастя максимума не треба"
"Нелюди не люди"
"Життя на "сьогодні" не закінчується
Комада - фас, і я у Вас!
Чужими порадами, власне життя не збудуєш
Сльози ображених, вильються у ріки сліз образчиків
Життя, як безмежна нива...
Навіщо ж ображати того,
хто готовий з тобою пройти до кінця
Хто ази мови не знає,
Тому МОВА дошкуляє
Жінки - це бажання до першого тосту
Жінки - то є символ кар'єрного росту
Де є кохання, слів не треба
Чи можна щось довести людині,
Якщо в неї крім рота нічого не думає...
Де пройшла нога кацапа, там руїни, пуста хата
Як тобі й таке вдалося, підчепить такого лося
І коли давали бали, тебе невдахо наї&али!
І болячки, і роки, все дається у знаки
Любить завжди нам є кого
Було б бажання до того
Людина вмирає кожну хвилину,
від дня її народження
Життя місце всім знайде
І реальне й потойбічне
Хтось у вічність відійде
А хтось в лоно поетичне
"Без вас якось млосно
І з вами токсично...
В житті все відносно
Одному практично"
Чим ємність наповнена, те з неї і польється
Нейму я віри у жінках
Навіть якщо й красуні
Мабуть що справа у роках
Вже не пошиєш в дурні
Друг - не кількістю в оселі,
Друг це - джерело в пустелі
Дошкуляє герб і мова???
Геть падлюко до Ростова
Отак ідеш, вдихаєш липу
Блукаєш зором поміж ніг
Чіпляєш краєм білку ситу
Яка приховує горіх...
Ми бажали завжди одне й теж
Але хтось ще й чекав на кортеж
Життя - вправний тесля
І без образ! Жінки є фрігідні
Хоч більшість жінок і не згідні
Людина, яка не розмовляє мовою країни в якій народилася, відноситься до 3 сорту
Жінці збрехати, що чоловікові келих пива випити
Я вам що, х#єм борщ помішав?
Мені даруйте не комфортно
Тож щохвилини я біснуюсь
Був гандикап і певні квоти
Я ж на дешеве не купуюсь
Секс - невід'ємна частина людського буття
Стисло, кисло, не типово
Я писав про неї пісню
Награвав тихенько соло
Бракувало певно кисню
ID:
932243
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.11.2021 12:11:05
© дата внесення змiн: 30.11.2021 05:18:57
автор: Урюпін Анатолій Іванович
Вкажіть причину вашої скарги
|
