Малює небо пензликом ,
Останні барви літа,
Вже скоро дух із вересня,
Прийде з гучним привітом.
Сіяє жовте сонечко,
Донизу шле проміння,
Виблискує із дна води,
Лягає на каміння .
Розбавить фарби дощиком,
Легенька прохолода ,
Із вікон видно носики,
Приємна насолода.
Цікаво жити з літечком ,
Що щастям є для кожного,
Дорослим ,звісно й діточкам ,
Без нього геть не можна.
Теплом сповна наділене,
Залежність мов азартна,
Багате плідне спілими,
Нектарів ароматами .
Розмальоване без краю ,
Фарби тут найяскравіші,
Вправно працював художник,
Кожен аркуш все гарніший.
В серці повсідались співи ,
Соловейків та шпаків ,
Рій метеликів грайливих ,
І дзвінких тендітних бджіл.
Кожен погляд вабить очі,
Атмосфера для життя ,
Мрії наповнили душу,
Радість для серцебиття.
Так цікаво ,жваво влітку,
Відпускати жаль кудись,
Знову ми як малі діти,
Звернемось у синю вись.
Завтра зустрічати осінь,
Починається пора,
Літо тільки в серці досі,
Ще гуляє ,не мина.
ID:
924018
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.09.2021 23:42:41
© дата внесення змiн: 21.08.2022 12:16:45
автор: Вікторія Павлюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
