|
Я нині з Господом своїм пройду
Його Дорогою Страсною,
Хрест свій на плечі покладу,
Йдучи за Ним достойною ходою…
Ми кожен день Великий пом’янім,
Ісуса болі переживши й Страсті,
Омивши свою душу від земних гріхів,
Якщо, по Волі Божій, це нам вдасться…
Тиждень Страсний – час щоб піти,
Смиренно поряд з Господом Ісусом,
Згадавши всі свої помилки та гріхи,
Приховані, так часто, мов обрусом…
Не легко справді в повсякденній суєті
Залишити усе, щоб йти лише до Бога,
Коли душа що мить в пекельному вогні,
Та в тернах з болем переплетена дорога…
Думками знову за Учителем пройду,
Вклоняючись його священним ранам,
Мабуть, життям своїм та мріями грішу,
Що не достойна у молитві стріти ранок…
Можливо, так хотів й велів Господь,
Чи інші люди так за мене все рішили,
Щоб у Седмицю навіть цю Страсну,
Мене до храму справи не пустили…
З дитинства навчена потрібно що і як,
На цьому тижні, промовляючи чинити,
Хоча в душі моїй молитва й на устах,
Але з своїм Хрестом судилося прожити…
Як Хрест, всі навіть звинувачення лихі,
Життям своїм нестиму далі я смиренно,
Щоб підніматись для очищенні душі,
В спокусах спотикаючись щоденно…
Страстям Твоїм я поклоняюся, Христе,
Твоє у серці прославляю Воскресіння,
Комусь життя моє незрозуміле та пусте –
Лиш в Волі Божій сенс мій та спасіння!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
22.04.2021
ID:
911725
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 22.04.2021 13:13:40
© дата внесення змiн: 22.04.2021 13:20:30
автор: Lilafea
Вкажіть причину вашої скарги
|
