Холодно… добре, що в душі є те, що зігріває…
Холодно на вулиці… добре, як на тебе гарячий чай чекає.
Навколо холодні люди… зігрію усмішкою перехожого…
Важко зустріти такого, як ти… може, знайти хоч схожого…
Холоднечею віють пости з власного монітору…
Віртуальним замінив красу домашнього двору.
Мов кулі, пронизують, калічать, вбивають розум,
І ти не пручаєшся,не борешся, ти просиш добавити дозу…
Так холодно надворі,теплим шарфом замотаюсь.
Додому, у затишок, до сім’ї я повертаюсь.
Закрию ноут до ранку – прощаюся з мережею…
Лишаю віртуальність за бортом, поза межею…
