Непізнані, приблудні тіні
Нічні, бояться третіх півнів.
Їм перші й другі – не страшні,
Треті – герої в цій війні
Добра і зла, мороку й світла.
Сакральне щось в них. А як дивно
Почути в спальному районі.
Їх хтось ув’язнив на балконі,
І певно, що планує суп.
А півень, доки він не труп
Виконує своє завдання:
Стрічає сонце на світанні.
