Думки туманять намір зрозуміти,
Ту мить в якій усе розпочалось,
Ту мить в якій зумівши оступитись
Пішов, без застереження і перешкод.
Лишивши за собою лише хвилі,
Чужих переживань і насолод.
Життям віддаляючись на милі
І відганяючи від нього всіх заброд.
Й не мати змоги у спокуті впасти,
Молитися і виплакати біль,
І на вівтар життя покласти
Щоб зрозуміти де забракло сил...
