Я напишу ту статтю. Знаю, що небезпечно,надто часто чула про це. Знаю й більше. Це точно остання стаття. Інших не буде. Та й не повинно.
Хтось подумає, що я хотіла просто сказати правду. Так хотіла. Але більше хотіла просто сказати те, що думаю. Востаннє. Не приховувати. Більше немає від кого втікати. Все втрачено.
Залишилося зробити останній крок. Саме тому, що він останній нарешті й наважуся на нього.
Нікому б не зізналася, що якби не вважала, що після цієї статті мені не жити, то її б нізащо не було. Не змогла б. Малодушність. Боягузтво. Ніхто не повинен знати про це.
Ніхто й не дізнається. У цьому зізнаватися я не буду.
