Хіба ми плачемо,
коли листок осінній
падає додолу?..
...І вже нема частиночки душі.
Вже одірвалась, полетіла.
А як хотіла бути тут,
Де лілії цвітуть
У прохолодних водах літа,
Де абрикоси цвіт
Розносить вітер весняний.
...Вже чути, як далеких вод прибій
До себе кличе.
До себе кличе міст переходу
В невидиме і таємниче...
До себе кличе...
Дякую щиро.
