Я мріяв. Кошенятком прикидався,
І танув, і міцнів, зкрилявся навіть.
І всесвіт дарувати намагався,
Що всю красу свою тобі раптово явить.
Думки рвалися, мов скажені коні.
Аж раптом- отака мені наука,
В твоєму, певно, лишусь телефоні
Записаний, як "Саша із фейсбука" (((
