У глибоких снігах протоптались сліди…
Слід в засніжене, вітряне поле…
Певно має хтось з болем дорогу пройти,
Бо в тривозі весь час серце коле.
Одинока хатина під лісом в полях,
Дим із комина видно здалека,
Стало тепло на серці, бо летів, наче птах,
Як вертають додому лелеки.
В тій хатині, на хуторі, поміж левад,
Проживає старенька матуся,
Син і зараз забрати матусю був рад,
Але чує слова : «Я боюся!».
Тут в могилах батьки, тут лежить чоловік,
Не зірвати стареньку від хати,
Доживає в полях одиноко свій вік,
Лиш стомилася сина чекати.
Син лишає сліди у глибоких снігах,
В хуторець пробиває слідочок,
Видно взимку лише цю дорогу в слідах…
За спиною біжить холодочок…
Дякую, Віталію! У мене теж є щось схоже,здається "Бабуся і село".Пам"ятаю, що там є такі слова: "В місто забрать її, дітям привабливо, щоб не журилася в селі одна...Та тут життя її смутком притрушене,не залишитиїй свого гнізда"...
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
