®
коли нема кому
розкрити навстіж душу,
і витягнути все, що в закутках лежить,
так зошиту цьому
сказати хочу й мушу
про те, що мучить і болить.
®
пишу, бо не можу думки заховати,
та відповідь може звучати і друга:
якщо я промовчу - не буду писати,
то лишусь один... а зі мною ще й туга...
®
коли мовчить народ - говорять демагоги,
коли народ говорить – замовкають Боги...
®
душа як фільтр, який вбирає все,
що нам життя під Богом дарувало...
ніхто не зна, що день грядущий принесе,
та зла і кривд відклалось вже немало...
®
і думка в серце б’є дуплетом,
що син простого коваля
не завжди може буть поетом,
та всіх Іванів жде земля...
®
скільки сильних Стусів саваном Сибіру
совітська система стерла смертним стилем
стине сталь сокири стинаючи совість,
слухають стожари снів святечну сповідь.
®
час біжить і зустрічі минулі
пропадають в небуття ріку...
з кожним роком в голосі зозулі
стає менше на одне "ку-ку"...
![drillinger: [ міні – Василинки ] - II - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
