Яблука златі 12 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)
Добре зерно віднайди у прислів*ї,
Та й пам*ятай до кінця своїх днин:
Розум людини стишує гнів її,
Велич її у поблажці провин.
Дивись Приповісті 19:11
Сонечко сходить, погріє й заходить,
Віддавши тепло від проміння свого.
В своїй неповинності праведний ходить,
Блаженні по ньому і діти його.
Дивись Приповісті 20:7
