Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Чахне горобина - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я дякую від душі Вам, Сергій Анатолійович, що гостюєте на моїй сторінці. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце по нашому! Анна Берлинг, 08.10.2014 - 16:30
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, прожила, пропустила через себе. Салтан Николай, 04.10.2014 - 19:54
Сумні миті на початку осіннього життя. Навіть ті самі речі восени сприймаються якось по-особливому, по-особливому сумно Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і, справді, осінь особлива пора - час роздумів, підбиття підсумку прожитого... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На те вона й осінь, щоб сум надігав, дивлячись в просинь. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...так він, той сум, то приступа, то відступа... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Віталій! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіяли той сум журавлі, так, ніби, рідня я їм в душі... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володю, дякую! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Лесю! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Наталочко! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...бо ж тріпочеться вона, як та пташка, у сілок спіймана... Радченко, 03.10.2014 - 19:34
Осінній сум в дущі і серці,Тепло обоа"зково повернеться. Гарно ти написала, Валя. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А, знаєш, я себе відчула отією журавкою, бо ж знову їду сьогодні тулитись в чужому кутку і так тугою серце взялося, як у пісні народній, у котрій співається:Ой, журавко-журавко, Чого крячеш так жалко? Як же мені не крякать, Як високо не літать... Колись, можливо, заспіваю ще її тобі... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і тікаєш від неї, а вона все одно наздоганяє... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То все журавлі - летять, тай летять ключами... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||