Вклонюся згорбленій землі,
Русявій ниві теж вклонюся,
Там в недокошеній траві
Душею в землю увіб'юся.
По нерозумній голові
Природа скаче стрибунцями,
І суне синіми рубцями
Ріка по згорбленій землі.
Стікають плаєм табуни
До тих рубців поміж горбами,
І вітер блу́дними руками
Лоскоче зрошені лани.
Лягають зморшками до ніг
Стежини спраглі без потреби;-
Повзе на пузі синім небом
Пекучий сонячний пиріг.
