Сьогодні повісила розум,
Хоч не вміла робити петлю.
Він сам зав"язався у вузол
і сказав, що стою на краю.
Я зробила назад кілька кроків,
Щоб не впасти у вир почуттів.
І над прірвою чи то над безоднею,
Мій розум спокійно висів...
Напівживий, майже мертвий.
А може, зовсім втрачений глузд
Ці факти уже не стерти,
Та я їх надалі боюсь!
І ці вірші уже не спалити
Хіба що нажати "delete"
І якщо моя "криша" їде,
То я відправляюсь в політ...
