Лиш тільки зараз вистачає слів, Лиш тільки зараз обирають комір. А за межею марних снів Вдихають в мізки давній колір. І не доречно вбитий сміх Відкрив шляхи. На цикл бруду. Між небом залишили чуйний гріх. Бо сподіваються – що не забудуть…
ID: 368223 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 02.10.2012 20:34:46 © дата внесення змiн: 02.10.2012 20:34:46 автор: Вальдемар Феруменко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie