Політ думок, політ бажань,
Літаємо разом, десь вище неба,
Та не набратись там, тих чистих знань,
Приймаємо туди, де їм не треба
Вже інший бік, слова закриті,
Пробились десь там почуття
І не відняти тої миті,
Як не віднімеш те мале життя
Пропахли димом темні ночі,
Пропахли кавою всі ясні дні
Кидається спокуса в щирі очі,
Та лиш кому? Чи не мені?
Залишились надовго, чи тільки назавжди,
Слова таємного, як світ, прибою
Тихенький бриз… «Та лиш зажди,
Ще почекай , мабуть, зі мною…»
