Ще не допито ранковий заборонений напій
І постіль мов хвилі водиці
У закутках стелі блукає сон твій
Й цілунки з смаком полуниці
Ще поки увінчані шторами вікна
Мовчать про тутешню погоду
Дрімоти мелодія не скресла й не зникла
Кохаю душі твоєй й тіла вроду – тебе
Ще поки нічник нам віщує
Слабким світлом невиправним
Все зло нещадно руйнує
Щоб і цей день був справним
І не правдиво буде сказано
Про тебе і пори року …
… холодною була ти
До останнього дня зими
Та розтанули сніги
У пору весни
А літом ти вабила
Своїм світом тішила
Що навіть дощі осені
Тобі не сумні
