Серце більше не чує,
дитяче.
Вітер долю малює,
не плаче.
Все пробач,не ховай
крила.
У життя відлітай,
милий.
Догоджати рабам
досить!
Я тебе не віддам,
хай просить.
Не сьогодні,повір,
вчора.
Вередує мій зір-
горе.
Не побачу чужих
ликів.
Розумію,що стих,
кликав.
Не іди,зупинись
з згоди.
І сльозою скотись
в води.
Через призму століть
й мрії.
Серце моє болить,
ниє.
Повернися з небес,
друже.
Хочу,щоб ти воскрес,
дуже...
твій сум і переживання за людиною показані дуже добре...ну я думаюми з тобою в чаті поговоримо про це якщо захочеш, а так дуже красиво.....і взагалі своєю лірикою ти мене продовжуєш вражати.....БРАВО
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
