Знову падає сніг,
Знову холод у моїх долонях.
Загоїлись гарячих цілунків сліди.
Десь розвіявся сміх
І не чути твій голос у скронях.
Тане сніг на вогні...
Не впізнаю де він, а де ти.
Проростає трава,
Де ступала своїми ногами.
Прокидаюсь з солодкого сну,
А навколо стіна...
Прогризу кляті грати зубами -
Я давно вже не бачив Весну!
Весна 2009 р.
Оценка поэта: 5 Тане сніг на вогні...
Не впізнаю де він, а де ти
Мирославе, добре, але не вистачає трохи у передостанньому реченні слів, якесь воно куценьке виходить, коли читаєш уголос.
Проростає трава,
Де ступала своїми ногами.
Прокидаюсь з солодкого сну,
А навколо стіна...
Прогризу кляті грати, як буде потрібно - зубами -
Я давно вже не бачив закохану нашу Весну!
Мені здається, що так буде краще.
Мирослав Хорват відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, та Ви все шось вигадаєете .
Але за увагу дякую, дуже приємно
П.С. Якщо я додам Ваші фрази, то вже буде не мій вірш.