Твій мужній голос як ласкава пісня,
Немов та казка, дивна, чарівна,
Неначе літня хвиля, тепла, втішна,
Яка, до сонця ніжно підійма.
Ні, не до сонця, а в твої обійми,
Вони найкраще місце на землі,
Де затишно мені і так спокійно,
Немов вони мій кращій оберіг.
З тобою бути райська насолода,
У світі найсолодші почуття,
Дарує серцю та душевна врода,
Яка відроджує із небуття.
Ти моє щастя, ти моя спокуса,
Моє кохання, та моє життя.
Оценка поэта: 5 "Ні, не до сонця, а в твої обійми,
Вони найкраще місце на землі,
Де затишно мені і так спокійно,
Немов вони мій кращій оберіг." Гарні слова
Катя Андриенко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оценка поэта: 5 Знову-таки, вірш виписано гарно і фахово, але з'явилась помилка при друку "підійма" і, якщо переставити слова: "У світі найдивніші почуття", ми матимемо наголос на слові "найдивніші" на належному складі.
Катя Андриенко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, исправлю
Я не очень хорошо знаю украинский язык, поэтому вдвойне благодарна вам за помощь
