Коли від втоми обирать
Надірве вітром дах,
Коли розбурханий сумах*
Зашелестить,мов птах,
В мереживі чеснот своїх
Зелених, як граніт,
Немов містичний Голіаф,
Незбираний Давид
Рятівником рясних ідей,
Що п'є народну кров,
Як замовкає соловей
У час провладних змов,
Між надрукованих чуток
В мережі інстаграм,
У спробі зберегти свисток
На тлі життєвих драм…