|
Моє життя, життя моє,
Невже в мені ти дійсно є?
Невже тримаю я тебе
В собі? Так, небо голубе
Тому є свідок. У мені
Крізь темні ночі, світлі дні
І тижні, місяці, роки,
Немов річки, течуть думки,
А разом з ними – почуття.
Із них й складається життя.
І серце в грудях стукотить,
І дихаю я кожну мить.
Усе це й вказує на те,
Що, хай ти часом непросте,
Та є в мені, що ти – не сон,
Що, мов схопив мене полон,
Та за якуюсь мить мине,
Коли розбудить хтось мене.
Це знаю, розумію я
Так, як і вся людська сім’я,
Яка живе на світі цім,
Бо він – її єдиний дім,
Принаймні нині, дім такий,
Який він є, хоча новий,
Можливо, хтось і віднайде,
Коли для цього час прийде,
Коли настане тая мить,
Як стане неможливо жить
На цьому світі. Це колись,
Та станеться. Лиш подивись,
Який цей світ, яка Земля
Вже нині. Наче промовля
Вона до кожного із нас,
Хай ми й не чуємо в той час
Її: «Спиніться! Годі вже
Мене лиш нищити. Невже
Ви все ніяк не збагнете,
Що те, на чому стоїте,
Де живете ви всі в цю мить,
Допоки серце стукотить,
Ви дійсно винищите вщент
У несподіваний момент,
Якщо без краплі співчуття
Впродовж всього свого життя
Ви руйнувати лиш мене
Всі будете. Не омине
Тоді така недоля вас,
А з вами і мене. В той час
Ще хтозна, чи знайдете вмить
Планету, де могли б ви жить.
Задумайтесь про це лишень,
Ще поки не настав той день,
Бо ж ваша доля у руках
Лиш ваших. Може, у світах
Інакших ви могли б робить,
Що заманулося б в ту мить,
Та певних правил в цім щомить
Потрібно, щоб на ньому жить,
Дотримуватися. Вони –
Мов камені, як валуни,
Які й тримають весь цей світ
Всякчас іще з прадавніх літ».
Євген Ковальчук, 14. 10. 2021
ID:
1049410
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.10.2025 20:50:47
© дата внесення змiн: 12.10.2025 20:50:47
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
