Вдовам і тим, хто чекає з війни
Минуло так багато літ,
Мене у домі рідному немає...
Згубився я в небесній млі,
У вічності,.. а ти чекаєш...
Панує вже опівночі пора,
Ти дивишся у небо, знаю...
У вічності тремтить зоря,
То я з тобою розмовляю...
Надія утішає тяжку пору,
Тобі зболілу душу зігріває...
Розстання сталося так скоро,
Назад же вічність не вертає...
Тобі, кохана, дякую за все
І щастя в щирості бажаю,
Нехай це сон, це сон лише,
Який тебе не відпускає...
