Ніна Незламна

Ты же просто ловелас

Ты  меня  любишь,  или  нет,
Просил  скорее  дать  ответ,
Ну,  о  чём  милый,  говоришь
А  ты  подумал,  что  творишь!

Уж  скольких  женщин  обманул,
 Де  это,  знаешь  -  чересчур!
Скольких  любовниц  каждый  раз,
В  постели  нежились  у  нас.

И  ты  посмел,  меня  спросить,
После  всего?  С  тобою  жить?
Ты  про  любовь  и  вот    сейчас?
Ты    просто  хам  и  ловелас!

Забери  всё,  даже  кольцо
И  не  порочь  слово  «Любовь»,
Она    должна,  быть  навсегда!
Чиста,  прозрачна,  как  вода!

Трудно,  не  просто,  разлюбить,
Сил  предостаточно,  забыть,
Смогу  забыть,  ведь  я  сильна,
Побуду  временно,  одна.

Ведь  молода  и  красива,
Пусть  иногда,  чуть  капризна,
Себе,  уж  цену,    знаю  я
Теперь  забудь,  уж  не  твоя!

/Ловелас-соблазнитель  женщин

2016г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687366
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.09.2016

До школи

Я  до  школи,  вже  збиралась,
Вміло  косу    заплітала,
Подивилась  до  люстерка,
А  й  насправді,  вся  гарненька!

Математику  зробила,
 Й  вірш  і  правила  учила,
І  майстерно  з  пластиліну,
Спілі  вишні,  ще  морквину.

Тож  уроків,  не  боюся,
До  них  завжди  готуюся,
Гарний    настрій,  йду  завзято,
Йду  до  школи,  як  на  свято.

                     03.09.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2016

Почекайте журавлі…

Журавлі,  затримайтесь,  не  летіть,
Почекайте,  хоч  трішки,  одну  мить,
Місяць  вересень,  вас  підганяє,
Листок  жовтий,  з  вишні  спадає.

Не  спішіть,  наберіться  ще  сили,
Всі  гуртуйтесь,  дружно  у  родини,
Ясне  сонце  освітить  дорогу,
 Тож  повернитесь  навесні  додому.

Журба  трохи,  мене  бере  нині,
Не  почую  Курли  журавлині,
Завжди  радісно  буду  стрічати,
Навесні    у  вікно  виглядати.

Побажаю,  від  серця  удачі,
Нехай  вам,  умови  будуть  кращі,
Хоч  дорога  далека-  не  складна,
 Я  чекаю  завжди  й  рідна  земля  !

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2016

Гумор 5

Чоловік  каже  дружині,
Щось  не  сваришся  ти  нині,
-А  чого,  маю  свариться,
Ти  ж  сьогодні  не  напився.
***  **
Онук  бабці  каже,  -Привіт!
Та  кивнула  у  відповідь  
-Малий,  дякую  за  візит!
З  гаманця  гроші  дістає,
Нехай  добре,  буде  усе!
Сховав  гроші,  всміхнувся,
Перед  дзеркалом  крутнувся,
Сльози  в  бабці  на  очах,
За  мить  з  хати,  мов  на  крилах,
Веселенькиий  поспішав,
Ледь  рукою,  все  ж  помахав,
-Зайду  скоро  до  тебе  я,
   Днями  ж  пенсія,  знов  твоя.

                                                             2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2016

Бери з життя найкраще

Бери  найкраще  з  життя,  що  зможеш,
Насолоджуйся  і  всьому  радій,
Доля  дає,  тобі  шанс,  що  хочеш,
Пізнай,  спробуй  і  відчуй  все,  що  в  нім.

Поглянь,  як  сонце  у  небі  сяє,
Веселий  промінь    зміг  росу  спалить,
Джерело  світла,  все  процвітає,
Очі  закрий,  тепер    хоча  б  на  мить.

Мабуть  тобі  здається  веселка,
Ніби  сховалась  поміж  вік  твоїх,
 Ніжно  торкнулася  твого  серця,
Простягни  радо,  руки  догори.

Впіймай  тепло  -  сонячне  проміння.
   Вже  вознестись,  мрієш  у  небосинь,
І  бачить  здалеку,  скрізь  цвітіння,
Красу  землі,  роздивись  навкруги,
Безмежні,  щедрії  поля  хлібні.

Степи  й  долини,  де  цвітуть  квіти,
 Тож  там  збирається  вся  родина,
Стежка  до  хати,  чом  не  радіти,
Знаєш  тебе,  тут  ненька  зростила,
Створи  сім`ю  і  плекай  надію.

Цінуй,  шануй,  що  маєш  на  землі,
Проживи  так,  життя,  як  годиться,
Твоя  душа,  щоб  співала  пісні,
Щоби  ти  зміг,  щастям  всолодиться.

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2016

В перший клас

Спішать  дітки,  дуже  щасливі,
В  школі    свято,  тішаться  днині,
Перший  раз  -  у  перший  клас!
Тож  навчайтесь!    У  добрий  час!
>
Кожен  учня  привітає,
В  нього  серце,  аж  калатає,
Та  здивовано  розглядає,
Батьків  очі,  весь  час  шукає.
>.
Скрізь  краса,  у  вишиванках,
А  дівчатка  в  пишних  бантах,
Личка  радістю,  аж  горять,
 Всіх  маляток,  вже  веселять.
>
Перший  дзвоник,уже  задзвенів,
Запросив  дітей  і    вчителів…
До  уроку,тема  миру,
Який  всіх  збере  в  родину.
>
Відлетять  роки,  підростуть,
Тут  пізнають  багато  наук,
Це  життя  запам`ятають,
Й  перші  дзвоники,  лунають!

***
 Вітаю  щиро    усіх  зі  Святом!
Миру,  здоров`я,тепла  і  добра!
Хай  навчаються  дітки  завзято!
Й  буде  щаслива  дорога  життя!


                                                       01.09.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2016

Погляд

Прохолодно  у  парку.  На  асфальті,
Заклопотані,  веселі  горобці,
Такі  жваві,  то  ж  зернята  збирали,
Раз  у  раз,  голівоньки  підіймали,
І  цвірінькали-  дякували  мені.

Я    раділа,  їм  зернят  підкидала,
Та  раптово  прямий  погляд  зупинив,
Відчуття,  якесь  дивне,  збентежена,
Одна  мить,  мов  до  себе  приворожив.

Вже  боялась  вдихнуть  на  повні  груди,
Повернуть,до  нього  голову,  у  бік,
Хтів  присісти,  напевно  чекав  згоди,
Та  відразу,    у  мене    забракло  слів.

Мила  посмішка,  немов  чарувала,
Трепіт  серця,  хотіло  кудись  втекти,
Ніжним  поглядом  -  сідай,  я  сказала,
Горобці,  розлетілися,  хто  -куди.

Вечоріло,  розійтись  не  хотіли,
Вдвох  ловили  краплини  насолоди,
Зорі  в  небі,  яскраво  мерехтіли,
І  здавалось,  водили  хороводи.

Тиха  ніч,,  казкова,  нас  п`янила,
Він  всміхався,  обережно  обіймав,
Я  щаслива,  нині    долю    зустріла,
Дивний  погляд,  мене  все  ж    причарував.

                                             25.08.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016

Гумор 4

Покатай

Сидить,    бабця  на  дивані,
Ледь  схилилася  на  руці,
Враз  онук,  так  років  п`яти,
Не  хтів  дати  подрімати.
Заліз  швидко,  їй  на  спину,
-  Покатай,  давай  дитину!
 Щось  давно,  вже  не  катаєш,
Боюсь  ледачкою  станеш!
                                 2017р

Клопочуться  дід  та  баба  

Клопочуться  дід  та  баба,
-  Ой  так,  давно  дощу  нема,
Хоч  би,  не  настала  біда,
Вже  сохне  грушка  молода  -,
 Онук  у  пісочку  грався,
Уже  й  з  дідом  забавлявся,
За  руки,  удвох  взялися,
І  так,  в  город  подалися.

За  мить,  онук  біля  баби,
-    До  вітру,  мо»  захотів  ти?
-  Допіру,  з  дідом  там  були,
             Ми  грушку  разом  підлили.

******
Бабця  казочку  читала,
А  онучка  засинала,
Стара  тихо  засопіла,
Мала  вмить,  планшет  включила.

                             2017р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016

Я хотел любви (песня под гитару)

Свою    гитару  взял  в  руки  рома,
И  звонким  голосом  песня  лилась,
Ах  где  же,  где,  та  матушка  воля,
Моя  душа,  совсем  уж    извелась.

Тобою  жил,  лелеял  душою,
Мечтал,  чтоб  искренно  сказала-  Да,
И  хотел  чтобы  всегда  со  мною,
Ночами  пела  песни  у  костра.

Мила,  стройна,  красива  и  умна,
А  блеск  волос,  словно  цвет  пшеницы,
Сказала:-  Рома,  я  не  для  тебя,
Уж  наши    песни  давно  забыты.

А  ведь  так  нежно,  ты  улыбалась,
Когда  любил  и  страстно  целовал,
Но  ненадёжной,  вдруг  оказалась,
Уж  каждый  вечер  другой  провожал.

Хотел  любви,  ты  разожгла  огонь,
Но  отказала  -  как  нож  возила,
Ужасно  больно  и  горько  до  слёз,
Скажи  зачем,  ты  так  пошутила.

                                                                         2016г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686554
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.08.2016

Постривай осінь

Ти  постривай,  осінь  і  не  поспішай,
Нехай  достигне  на  городі  врожай,
 Хай  наберуться  силоньки  бурячки,
У  кукурудзи  підсохнуть  качани.

Златом  оздобила,ще  сонні    трави,
В  багряний  колір  одягла  дубрави,
Уже  на  вишнях,  зовсім  темне  листя,
Вже  одяглася  калина  у  намисто.

У  полі  сонях    крутить  головою,
Він  собі  має    зроду  таку  долю,
Іще  тримає  в  собі  жовті  квіти,
Щоб  смачні  зернята,  щоби  дозріти.

Вже  зовсім  скоро  нагрянуть  холоди,
Давно  у  вирій  готуються  птахи,
Вже    журавлі,  зберуться  у  родини,
І  полетять,дружно  в  другі  країни.

Осінь  почуй,  не  занадто  поспішай,
Холодний  дощ,  не  зови,  не  поливай,
Дай  іще  сонечку  трішки  погріти,
Дивній    природі  і  нам  порадіти.


30.08.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016

Стоять люди зажурені. .

Пливуть,  хмари  у  синяві,
Там  сонечко  ховається,
Воно,  сьогодні  у  журбі,
Снаряди  розриваються.

Летять  душі  нескорені,
Немов  в  далечінь  журавлі,
Стоять  люди  зажурені,
Війну,  проклинають  усі.

Заплакало  небо  дощем,
СлізьмИ,  на  землю  падає,
У  кожного,  щем  під  серцем,
 Синочку  !З  болемно  згадає.

В  життя  увійшли  страшні  дні,
Скрізь  дзвони  не  замовкають,
Зібрався  люд  на  цвинтарі,
 Героїв,  знову    ховають.


28.08.  2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016

Ясне літечко відліта…

Ясненьке  літо  відліта,
У  яблуневому  саду,
Пора  осіння,  золота,
Все  підфарбовує  листву.

І  прохолоду  ніч  несе,
Туман  упав,  все  у  росі,
 І  висить  яблучко  одне,
Хилилось  ніжно  до  землі.

Ледь  –ледь  жовтіє  грушка  Скарб,
Ще  стигне,  з  сонцем  заграє,
Пахкий  солодкий  виноград,
Вино  рікою  потече.

Зберу  цей  щедрий  урожай,
Завжди  в  поклоні  до  землі,
Тобі  подяка,  рідний  край,
За  радість,  тепло  на  душі.


2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016

Порося (гумор)

Наступили  тяжкі  часи,
Зажурилися  старики,
Онук  буде,  до  школи    йти,
Треба  гроші,  а  де  ж  знайти?

Сіли  поруч  дід  та  баба,
Відбулася  в  них  нарада,
Треба  їхати  на  базар,
У  сараї  лежить  товар.

На  повозі,  дідусь  сидить,
Порося,  в  мішечку  лежить.
Гарненько  онук    тримає,
Той  голосно  завиває,
-Не  везіть,  мене  нікуди,
 Завжди  слухатись,  я    буду.
А  малий,  зовсім  помарнів,
Продавати  ж  він  не  хотів.

Поросятко  дуже  любив,
Його  добре  відгодував,
-Краще  би  і  не  продавав.
-Знай,  нікому,  я  не  віддам,
Говорив  онук  тихенько,
   І  мішок  гладив  легенько.

 Вже  позаду  полечко,  яр,
Недалечко  видно  базар.
Дідусь  їде,  тягне  віжки,
Онук  тихо,  ріже    стрічки,
 З  мішка  впоспіх  вже  витягав,
Поросятко  на  руки    взяв.

Час  минав..    їхав  тихенько,
Подрімав  дідусь  гарненько.
Повернувся,  глянув  у  бік,
 З  поросятком  онучок  втік!

                                                     2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016

Сійте добро

Ой  сійте  люди,  сійте  добро,
У  кожний  дім  та  й  між  собою,
Я  знаю,  повернеться  воно,
До  вас,  до  всіх,  іще  й  з  лихвою.

Сердечно,  як  у  полі  жито,  
Країна,  щоб    багатша  стала,
 До  нас  не  приходило  лихо,
Й  земля  рідненька  процвітала.

Нехай,на  святій,  щедрій  землі,
Воно,  скрізь  гарно    проростає,
І  дружній,  великій  родині,
   Життя,  іще  кращим  стане.



***
Сьогодні  відзначаємо  день  Успіння  Святої  Богородиці
Щиро  всіх  вітаю  з  святом!!!
Кожній  родині  щастя,здоров*я,миру,  добра
Щоб  у  достатку  жила    дружня  сім*я!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016

Ти зробив боляче…

   Так  боляче,  ти  зробив,  як  зміг?
У  очі  глянула,  тікали,
Хіба,  вже  не  разом  по  житті?
Як  діти?    Але  ж  ми  кохали.

А  літній,  наш  вечір  наш  щасливий?
Коли,  вдихали  смак  любові,
І  місяць,  був  свідком,  мінливий,
У  небі  посміхались  зорі.

Тоді,  долі  наче  намисто,
Раділи  і  так  довіряли,
Від  щастя  летіти  хотілось,
Довіку  разом,  обіцяли.

Здавалось,  щастю  нема  краю,
Тож  дім,  чудовий  й  гарні  діти,
Чому,  так  сталося,  не  знаю,
Цю  витівку,  як  же  стерпіти?

Зажди,  я  візьму  себе  в  руки,
Уговтаюсь,  врешті  все    зважу,
Адже,  скоро  будуть  онуки,
Пішов,    як    спромігся  на  зраду?

Ні  плакати,  скиглити,  що  ти?
Цей  біль,  у  собі    приховаю,
Гадаю,  зрозуміють  діти,
Вони  ж,  уже  самі  кохають.

Волосся,  давно    в  срібній  росі,
Ти  вирішив  зробити  снігом?
Відкину  сумніви  і  жалі,
Буття,  я  своє  зроблю    літом.

Почуй,  збагнеш  та  мабуть  пізно,
Всміхатись  хочу  і  любити,
У  очі  дивитимусь    сміло,
Життя  ж,  завжди  треба  цінити  .  
                                     
2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2016

Яєчко

Чому  курочка  кричить,
Чи  знесла  яєчко?
У    сарай  дівча  біжить,
Озирнулась  й  швиденько.

Уже  поряд  й  так  мило,
Усміхається  й  каже
 -Ой    дивись,  бабцю  диво,
Я  знайшла,  бачиш  справжнє!

Все  кудахкала  й  знесла,
Ця  мала,  ось  чорненька!
Дай  насиплю    їм  зерна,
Хай  знесуть,  ще    яєчка!

Знов  усміхнена  бабця,
Вже  онучка  підросла.
Яке    справді,це  щастя
Коли  поряд  дітвора!

             26.08.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016

Колискова

Вдалині  сонечко  промені  сховало,
Червоний  обрій,  ледь  темніше  ставало,
Стелились  хмари,  смужкою,  мов  рушником,
Червоні  плями,  в  небі  розляглись  кругом.

Не  чути  в  лісі,  ніякої  звірини,
Птахів  не  видно,  по  схованках  сиділи,
Часом  ворона…    крикне,  а  потім  сова,
Зненацька  пташечка  випала  із  гнізда.

Та  знову  шурхіт,  сова  крильми  махає,
Усе  здригнеться  і  знову  затихає.
 По  кущах  раптом,    вже  шарудять  горобці
 Довго  вкладались,  щоб  подивитися  снів.

Нарешті    всюди  запанувала  тиша,
Солодкий  сон,  усіх  спеленала    нічка.

                                                     12.08  2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016

Гумор 3

З  онуком  бавиться    

Сидить  на  стільчику  бабця,
З  малим  онуком  бавиться,
Той  знов  ходить,  кругом  неї,
 Й  що  раз  дивиться  на  двері.

Із  хати  вийшла  матуся,
Та  й    весело  до  синочка,
-  Що  ти,  круг  бабусі  ходиш,
Про  що    ти  весь  час  бурмочиш?

Малий  ,-  Не  мішай  матусю,
Мораль,  бачиш  їй  читаю,
Є  думка,  як  покарати,
Чому  не  пустить  гуляти?
                                               
Дід  та  онук

Дід    газету    довго  читає,
Онук  вертиться,  заважає,
Малий  чуєш,,  посидь  хоч  трішки,
Прочитаю,  я  тобі  віршик.

Ой    таке,  справді  скажеш  діду!
Щ  в  політику  я  полізу?
Тільки  ж  це,  ти  в  голос  читаєш,
Щось  мо»  інше,  цікаве  знаєш?
                                                           2017р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2016

Моїй країні двадцять п`ять

Моїй  країні  двадцять  п`ять,
Це  не  багато  й  не  мало,
Напевно  треба  взяти  старт,
Щоб  навкруги  процвітало.

Життя  людей,  щоб  раділи,
Щоб  незалежні  ми  усі,
Люди    роботу  замали,
І  було  легко  на  душі.

Чи  знають  там,  на  Донбасі,
Що  ми  говорим-  «НІ»  війні?!
Щоби  навіки    у  дружбі!
Бажаєм  миру  на  землі!

Думки  тривожні  літають,
Коли  ж  повернуться  сини,
Там  все  горить  і  стріляють,
Скажіть,  як  орків  зупинить?

«  Боріться  всі  -  поборете»,
Тарас  давно  нам  заповів,
«Свою  Державу  створите,
Усіх  розбивши  ворогів».

 Ми  не  забудем,  ці  слова,
Надія  завжди  є  й  була,
Країна  вільною  жила,
Щоб  колосилися  хліба.

Віками  вчили,  нас  батьки,
За  рідну  землю  стояти,
Є  сила  мужності  завжди
Спроможні    воленьку  мати.

Сонце    моє-Україна!
 Іще  розквітнеш,    прийде  час,
Вільна!  Соборна!Єдина!
І  не  здолає  ворог  нас!

23.08.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2016

Річниця весілля ( з гум)

Сьогодні  в  баби  з  дідом,
Річниця  їх  весілля,
Мабуть  буде  застілля,
Не  кругла,  хоч  ця  дата,
Та  все  ж  хочеться  свята.

Рихтують,  вже    на  обід,
 Усе  до  діла,  все,  як    слід,
Як  білка,  крутиться  дід,
Швиденько  біжить  у  хлів,
Заквасочка,  там  бродить,
Світленька,  круги  водить.

Поплентав  по  огірки,
Ще  й  взяв,    трохи  цибульки,
Гарненький  настрій  має,
До  бабці  все    моргає.

-Дідусю,    мій  дідусю,
Вареничків  наварю,
З  картоплею,  ой  смачні,
З  капустою  запашні,
Підсмажу,  ще  й  шкварочки,
Відзначимо  радо  ми.

На  часі  святкувати,
Із  чого,  як  почати,
 Готовий  вже  й  салатик,
Дід  хитрий,  другу  квасить.

Враз  тулиться  так  ніжно,
Стара,  -  Ну  не  солідно,
Горілки    більше  не  пий,
Бо  завтра  -    будеш  слабий,
 Втер  ніс  і  цмок  у  щоку,
 І  випили  потроху,
Пісень…    гарних  співали,
Про  молодість  згадали.

-  Яка    ж  в  мене  гарненька,
Вареничком  пухкенька,
 В  коханні  дід  зізнався,
Героєм  почувався.

 Так  добре  було  на  душі,
Старий  сопів    на  руці,
Бабця  постіль  готувала,
Весь  день  праця,  пристала.
Така…  була  річниця.
Гульнули,  як  годиться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016

Моя Україна

О,  Україно,  завжди  горджуся  тобою,
Від  чарівних  Карпат,  аж  до  самого  Сходу,
Повік  народ,  наш  невтомний  і  працьовитий,
Душу  всякчас  віддавав,  щоби    краще  жити.

На  нас  віками  нападали    руси,  хани,
Святую  землю,  не  раз  воїни  топтали,
Боролись  люди    і  померали  за  волю,
Стоять  за  правдоньку  та  за  щасливу  долю.

У  нас  байдужих  немає,  всі  на  сторожі,
 Тож  відчайдушні  патріоти    відбить  гожі,
Орків,  що  лізуть,  як  ота  чума  нахабно,
Навіть  дітей  і  старих  вбивають  безжально.

Ми  за  свободу,    боремося  й  краще  життя!
Дружню  родину,  волю,  щасливе  майбуття!
Моя  земля,  рідненька  співоча  країна,
Несу  у  серці  мрію,  щоби  завжди  вільна!
Нехай  розквітнуть  долини,  ліси,    і  поля!
Хай  небо  чисте  і  лине  пісня  солов`я!

                                                                 2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016

Моя країна

Ти  чарівна,  досить  неосяжна,
Моя  земля,  щедра  і  прекрасна!
Тут  народилася  й  хочу  жити,
Своїх  дітей,  онуків  зростити.

Моя  країна  –  безцінні    поля,
Дзвінкі  й  веселі  пісні  солов`я,
Тут  величаві  гори  Карпати,
Тож,  де  красу,  ще  таку  пізнати!

Прозорі  ріки,  джерельна  вода,
Сади  квітучі,  курли  журавля,
Дуби  могутні,  велич  ялини,
Шовкові  трави,  гаї,  долини.

Дніпро  широкий,  все  котить  хвилі,
Щоби  всі  люди    та  й  були  щасливі,
Це  Україна  !  Має  сім  чудес,
Де  щира  радість  лине  до  небес!

Завжди  в  єднанні  живуть  родини,
Не  знаю  кращої,  я    країни!
Як  калинонька,  красива  в  цвіту,
Моя  Батьківщина-тебе  люблю!

***
Святкуємо  День  Незалежності  нині
Добра,  щастя,здоров`я  кожній  родині!
Хай  буде  мир!  Єдина  Україна!
Хай  процвітає  моя  Батьківщина!


                                                       2016  р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016

Не буду їсти супчик

                         Віршована  розповідь

Я  не  буду  їсти  супчик,
Бо  здається  болить  зубчик,
Хитро  скиглила  онучка,
-  Хай  його  краще,    з`їсть  Жучка.

То  вже  їй,  каже  бабуся,
-    Дам  цукерки,  хай  з`їсть  Мушка,
-  Ти  бабусю  схитрувала,
Губу  дуже  розкатала,
-  Сама  хочеш  смакувати?
Чи  ти  мрієш  приховати?
-  Киця  Мушка  любить  мишку
Знаю,  Жучка  любить  кістку,
Тож  ти  жадібна  занадто,
Для  одної  забагато.

Швидко  ложка  мерехтіла,
Скоро  сьорбала  –  упріла,
-  Бач  боліти,    вмить  перестав!
Де  цукерки?  То  ж  вже  давай!

                                         22.08.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016

За що…

Зранку  вітрець  куйовдив  листя,
Кущам  й  деревам,  що  у  гаю,
Вже  й  розгулялась  громовиця,
Стрімко  летять,  краплини  дощу.

Вдивлялась  жінка  вдалечінь,
Щодня  надію  в  серці  мала,
Коли  кінець  страшній  війні
За  сина  думка,  літала.

Любий,  кровинка  рідненька,
Я  чомусь  спати  не  в  змозі,
Хай  мине  скоро  ніченька,
Тебе  діждусь  на  дорозі.

Об  вікно  вдарилась  пташка,
Чорна  хмарина  ридала,
І  мати  плаче,  як  злива,
Сина  нема,  відчувала.

Вже  на  коліна  припала,
Крик,  плач,  відчай,  голосила,  
За  що  ця  клята  Росія,
Вбила  єдиного  сина  ?!

Під  серцем  біль  відчувала,
Війна  розбила  надію,
Пече  у  грудях,  згадала,
Читала  казочку  сину.

Проснувся  сірий  світанок,
Гроза  неспішно  сатихала  ,
А  в  небі  звав  жайворонок,
Мати  його    не  стрічала.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2016

Подарунок ( віршована розповідь)

Вже  вісімнадцять  доні  нині,
Батьки  милуються  квартирі,
Усе  життя    гроші  складали,
У  подарунок,  нині  взяли.

Віддали  їй,  ключі  наперед,
Щоб  навела  там  шик,  марафет,
Та  щось  смачне  приготувала,
І  сама  гості  зустрічала.

Раді  батьки,  то  ж  приїздили,
З  букетом  поспіхом  звонили,
У  дверях  донечка  пихата,
Скоро  із  опалу  до  тата,
-  Було  би  краще  подзвонити?!
Чи    іншим  разом  приїздити?!
Тож  у  квартирі,  я  (хазяйка),
До  вас  приїду,  мабуть  завтра!

І  зачинивши  двері,  пішла,
Батькам  болить,  серце  і  душа,
Але  ж  сьогодні,  свято  нині,
Їхній  ріднесенькій  дитині.

***
                 Так  дочекались  повноліття…..
                                     Не  завжди  тішить  нас  суцвіття.

                                                                           2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2016

Серпневий рай

Який  красивий,  мій    рідний  край,
У  цей  чудовий  літній  ранок,
Тож  душу,  втішає  нам  розмай,
І  цей,чародійний  світанок.

Вже  серпень  щедрістю  веселить,
Всьому,  що  виросло  у  саду,
Туди  завітаю  лиш  на  мить,
Багатий  врожай,  радо  зберу.

Ось  яблучка,  уже  червоні,
Потішать  грушечки  запашні,
Сливки,  виблискують  на  сонці,
А  пахнуть,  шото  достигли  всі.

Знов  золото  сонце  кидає,
На  виноград,  неподалік  тут,
Уже  деякий  достигає,
І  красені  -  соняхи  цвітуть.

Звела,  я  голову  догори,
Ич,  б`ються,  хитрі  горобчики,
Аж  цвіт,  по  різні  боки  летить,
Задири,  як  жваві  хлопчики!

І  знов,  подивлюся  навкруги,
Попала,  в  диво  -  серпневий  рай,
Щаслива,  щедрі  у  нас  сади,
Який,  мій  багатий  рідний  край!


2016  р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016

Любий, підійди…

Підійди  любий  і  ніжність  відчуй,
Я  подарую  солодкі  уста,
Хочу,  щоб  ти,  завжди  тільки  мій  був,
   В  тобі  розтану,  як  рання  роса.

І  зазирну  в  закохані  очі,
Міцно  руками  мене  обійми,
Щоби  лились  почуття  урочі,
Свічу  любові  для  нас  запали.

І  простягни,  ніжно  долоні,
Щоби  з`єдналися  нам  серцями,
Чудова  ніч,  ми  як  у  полоні,
Тож  поцілуй,  кохай  до  безтями.
         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016

МОЯ МРІЯ

         Вечоріло….  сонце  немов  купалося  в  морі,  далеко  край  неба,  червоне  з  темно  -  синім,  наче  в  жмурки  грало,  то  ховалося,  то  знову  виднілося.
   В  Наталчиній  кімнаті  час  від  часу  яскраві  промені  виблискували,  як  хвилі.  Здавалося  море    зовсім  поруч.  Дівчинка  любила  спостерігати  за  хвилями,  за  зміною  кольорів,  які  надихали  створити,  щось  подібне.
     Неподалік  від  вікна  стіл,  вона  в  кімнаті  одна,  батьки  займались  своїми  справами.  Допіру  тато  для  картини  приніс  полотно.  Це  буде  подарунок  для  Сашка,  адже  в  нього  скоро  день  народження.  Відкривши  шафу,  дістає  купу  різнокольорових  стрічок.
   Ще  з  трьох  років,  мама  заплітала  коси  колоском,  які  мали  колір  стиглої  пшениці.  Потім  красиво  закладала  їх  і  вона  здавалася,  ще  круглішою,  гарнішою.  Любила  стояти  перед  люстерком  і    інколи  просила    придбати  жовті  і  сині.  Такі  кольори  їй  подобалися  більше.  А  одного  разу,  коли  вже  ходила  в  школу,  навчалася  в  першому  класі,  заказала  атласну  білу.  Мама  запевняла,  що  капрон  модно  та  Наталка  не  відступала.  Завдяки  посидючості  дівчинки,  мама  навчила  робити  картини.  В  її  кімнаті  було  дві,  зроблені  разом.  На  одній  картині  червоні  і  рожеві  троянди,  атласні  квіти  мали  особливий  блиск.  На  другій  картині  -  у    зеленій  вазі  жоржини  бузкового  кольору  –  це  її  майже  самостійна  робота.  Руки    настільки  вміло  підшивають  стрічки,  що  ніде  не  видно  жодної  ниточки.
     Із  Сашком  познайомилися  на  площадці,    мешкав  у  другому  під’їзді,  на  другому  поверсі  у  п'ятій  квартирі  та  це  не  завадило  дружбі.  Чорнявий  хлопчик,  серед  інших  дітей  найгарніший  на  обличчі.  Його  карі  оченята  часом  бентежили  і  вона  вже  хотіла  зробити  щось  наперекір.  Та  все  ж  майже  ніколи  не  сперечалися,  він  поступався.  
На  полотно,  Наталочка  уміло  наводила  штрихи    мабутньої  картини.  Раптом    двері  постукали,
 -  Ти  уроки  зробила?  
   -  Так  матусю,  маю  одну  ідею,  Сашкові  дванадцять  років,  вирішила  йому  зробити  подарунок.
Нічого  не  сказавши,  мама  привітно  глянула    і  вийшла.  Рухливість  рук  і  стрічки  прилягають  до  полотна.  Вже  є  сонце  й  хмари,  для  чарівної  небосині  і  хвиль  підбирала,  то  голубі,  то  сині  стрічки.  Якщо  глянути  здалеку,  здавалося  море  трохи  штормило  .  Вдивлялася  в  своє  ж  творіння    і  трішки  раділа.  Клопітка  праця  займала  багато  часу  та  Наталка    була  наполеглива.  
Ось  вже  закінчувалось  літо.  Школа…  вона  чекала  цього  дня,  скучила  за  Сашком.  Ще  з  першого  класу  за  однією  партою.  Зазвичай  вчителька  намагалася  їх  розсадити  та  це  лиш  на  кілька  днів  вдавалося  зробити.  Посміхалися  один  до  одного  і  вже  знову  сиділи  разом.
   Картина    вже  майже    закінчена.Та  яхта,  яку  вона  вирішила  показати  в  морі,  її  чомусь  визиває  дивне  відчуття,  посміхнувшись,  внизу  підписала  -  Моя  мрія.                  
Раптово  до  кімнати  зайшов  тато,
-  Як  справи  доню?
Швидко,  закривши  спиною  картину,  обняла    і  ніжно  до  нього,
 -    В  мене    Сашкові  майже  готовий  подарунок,  не  дивися!  
-А  ти,  що  не  знаєш?!  Вони  завтра  в  Афганістан  їдуть,  тато  ж  лікар,  там  буде  працювати.
 Хвиля  відчаю  проникла  в    її  душу,
 -  Та  нічого,  завтра  привітаю.  А  там,  нехай...  тату,  але  ж  він  повернеться?  
       -  Сподіваюся….  на  жаль,  там  війна…
 На  сході  вже  ледь  жевріло,  Наталці  не  спалося.  Ранок  був  сонячним  та  зовсім  невесело,    її  не  покидало  відчуття    тривоги.  Гарно  запакувала  картину,  вийшла  з  під`їзду,  поглянула  в  гору,  він  стояв  на  балконі.
 -  Сашко!  -  махнула  рукою.
 -  Заходь!  
 Наталка  піднялась  на  другий  поверх.  Біля  дверей  стояли  валізи.
-    Я  вітаю  тебе!-  почервонівши,  віддала  картину.
 -  Ой,    дякую  та  ми  ж  чекаємо  таксі.
-  Та  нічого,  потім  приїдеш,  подивишся  .
 Трохи  засоромившись,  подякував  вдруге,  сигналило  таксі.
       Від  будинку  від`їжджає  машина,  понурений  Сашко  помахав  рукою.
               Час  плинув…  мабуть  не  було  такого  дня,  щоб  не  згадувала  Сашка.  Ось  вже    останній  рік  в  школі,  скоро  Новий  рік,  а  там  і  випуск.    
     В  цьому  році  снігу  насипало,  як  ніколи,  а  тепер  ще  ожеледиця.  Наталка    поверталася  зі  школи,  до  другого  під’їзду  під’їхало  таксі.  За  кілька  секунд,  біля  машини,  стояв  стрункий,  молодий  хлопець.
 -  Олександре,-  гукнув  чоловічий  голос…
 Наталка,  оглянувшись,  немов  завмерла  та  ненароком  послизнулася,  падала.  Раптово  відчуває,  як  її  її  хтось  підхопив.
Це  був  Сашко...  ці  очі,  саме  ці  карі  очі,  які  вона  завжди  пам`ятала,  чекала  зустрічі.
 -  Наталко!?    
Зашарілася,  відчувала,  що  червоніє,  серце  ледь  не  вискакувало,
 -  Я.
   Трохи  соромлячись  її  погляду,  провів  додому.
       Сашкова  сім’я  нарешті  була  вдома.  Разом  з  батьком  затіяли  ремонт,    все  робили  самі.  Переїжджаючи  з  міста  в  місто,  життя  всього  навчило.
 Ось,  вже    в  руках    тримав  подарунок,  який  колись  принесла    Наталка,  роздивлявся  його,  повісив  на  стіну.  О!  Які  ми
були  діти-    подумав,  як  гарно,  майстерно  зроблено.  Та    тільки  тепер  він  помітив,  що  картина  була  підписана.  Згадалося  дитинство…  поспішив  до  дверей.
   -  Сину  ти  куди?  -    запитала  мама.
 -  Я  зараз…
       Стояв  перед  давно  знайомими  дверима  та  не  наважувався  подзвонити,    якесь  відчуття  відповідальності  і  трохи  страху  зупинило  його.  А  можливо  в  неї  хтось  є….
         Прийшовши  до  школи,  присів  за  одну  парту  з  Наталкою  Без  перешкод  дивився  на  неї,  на  її  коси  і  все  намагався  заглянути  в  смарагдові  очі.  Вона,  як    розквітла  квітка,  тільки  так  можна  назвати.  Круглолиця,  щічки  немов  пелюстки  рожевої  троянди,
-Ти  що  сама  сидиш?
 -Так!  Тебе  ж  не  було…...
           Новий  рік  святкували  весело,  адже  були  разом.  Кілька  раз  хотів  запросити  до  танцю,  але  щось  із  середини  зупиняло.  На  заваді  відчуття  холодного  поту,  злегка  трусяться  руки.  Що  це?  Адже  з  іншими  дівчатами  такого  не  було,  там  все    просто,  навіть  поводився  зухвало.
       Весна  ...    в  школі  останній  дзвоник.  Згодом  її  навчання  вУнівері.  Сашко  ж  навчався  в  мореходці.  Часом  зустрічав  із  занять,  по  дорозі  розповідав  про  життя  в  Афганістані.
   Приходячи  додому  все  підходив  до  подарунка.  Знову  і  знову  дивився  на  літери,  задумувався.  
           Збігли  роки.  Закінчилось  навчання,  Наталка  вже  доросла,  отримала  диплом  терапевта.    Коли  привітав,  перший  поцілунок  в  щічку.  Все  ще  соромлячись,  запросив  на  побачення.  Він  теж  відчував  себе  щасливим,  адже  вже  отримав  звання  капітана.  Цього  дня,  Олександр  чекав  її  з  букетом  червоних  троянд,  хвилювався,  здалеку  побачив  і  вже  посміхався.    Теплі,  ніжні  погляди,  взявшись  за  руки,  прямують  по  причалу.  Морські  хвилі  лагідно  покачують    яхту.  Назва  «Моя  мрія»,  золотисто  -  рожево  виблискує  на  сонці.  За  декілька  хвилин,  Наталка  і  Олександр  відпливали  в  щасливу  подорож.    Мріючи,  що  ця  подорож  стане  початком  нового  життя.
                                                                                                                                                                                                                                                         2016  р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684589
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2016

Сьогодні свято Спаса

Зранку  сонце,  чути  гомін  птахів,
Літні  дні,  тепло,  всюди  лине  спів,
Майже  зібраний,  щедрий  урожай,
Дзвін  небес,  закликав  у  святий  храм.

Ми  подякуєм  Богу  і  землі,
За  добро,  в  полі  хліба  золоті,
Освятити  яблука  і  груші,
Виноград  солодкий,  мед  пахучий.

Зберу  мак,  чебрець,  волошки  сині,
Букет  квітів,  у  моїй  хатині,
Свято  Спаса  дочекались  нині,
 Ми  прославимо  його  в  молитві,
Нехай  нас,  почує  сам  Всевишній,
Благодать  пошле  кожній  родині.

*******
З  святом  вітаю,    дружню  родину!
Хай  завіта    щастя  у  світлину!
Щоби  раділи  життю,  щедрій  землі,
Завжди  було  святково  на  столі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2016

Вже йду до неї

Поміж  високії  гори,
Я  прогуляюсь  при  днині,
Всюди  ялини,  явори,
 Смереки  тут,  при  долині.

Краса  довкола  роздивлюсь,
Може  тебе  все  ж  зустріну,
Із  джерела  води  нап`юсь,
Будеш  моя,  не  покину.

Ой  дерева,  чародійні,  
Мені  сажіть,  що  робити,
Я  покохав  дівча  нині,
Туди  не  смію  ходити.

Ненька  всякчас  не  пускає,
Злісно  бурчить  –  ні,  не  пара,
Болить  душа    і  страждає,
За  що  оця,  Божа  кара?

Знов  умовляв  він  матусю,
Чомусь  і  слухать  не  хоче,
Каже  собі,  знайдеш  іншу,
А  моє  серце    тріпоче.

Тож  полюбив,  очі  сині,
Через  них  спати  не  можу,
Її  ті  коси  пшеничні,
Я  заплітать  щодня  хочу.

Ялини  пишні  й  смереки,
Ви  підкажіть,  як  буть  далі?
Немає  сенсу  вже  й  жити,
 Проршу  розвійте  печалі.

Аж  серце  мліє  –  згадаю,
Як  уст  торкався,  солодкі,
А  що  робити  й  не  знаю,
Не  хлопчик  врешті  йти  в  гості.

 Усе  життя  із  тобою,
Скільком  кохати  обіцяв,
І  кожен  раз,  не  догоджу,
Роки  збігають,  сивим  став.

Друзі  дітей  давно  мають,
Я  як  билина,  все  один,
Вже  йду  до  неї,  кохаю,
Знаю  нашепчеш,  ниций  син.

Терпець  урвався  -  так  буде,
Нарву  букет  гарних  квітів,
Мамо  прости,  люблю  дуже,
Вона  найкраща  у  світі.

                                               2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016

Скоро осінь

Вмлівають  квіти,  зажурились
Не  раз  вмиваються  дощами,
 Від  прохолод,  не  забарились,
Частіш  приходять  вечорами.

У  небі  всміхнена  зірниця,
Все  довша  й  довша  ніч  –  літає,
І  пані  -  осінь  чарівниця,
Скоро  на  землю  завітає.

Багрянцем  вкрилися  всі  трави,
Не  так  сміливо  сонце  гляне,
Міняють  колір  зелен  –  трави,
Спливає  літечко  духмяне.

 Листочки  падають  із  вишні,
Упіймав  вітер  і  десь  поніс,
Ялинки  раді,  стоять  пишні,
Що  завітають  холодні  дні.
.

                                   2014р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016

Весілля в селі ( віршована розповідь)

Ой    музики,  ой  музики,  веселенько  грають,
     У  селі  весіллячко,  то  ж  гостей  призивають,
І  сусіди,  як  годиться,  теж  не  забарились,
   Одяглися,  гарно,  модно,  з  квітами  з`явились.
                           Привітання,  побажання,  весело  гуляли,
Вже,  як  добре,  всі  набрались,  потім  танцювали.
Часто  гірко  лунало,  цілувалися  свати,
Сусід  зирив  на  молоду,став  собі  наливати,
Підкрутив,,  гарно  вуса  та  й  мило  посміхнувся
Молоду,  чемно  запросив,  перед  нею  гнувся.
Не  гордячка,  така  славна  пішла  танцювати,
А  сусід  витворяв  справжнісінькі  викрутаси.
Гучно,  весело  гуляли,  раптом  він  поцілував,
А  пізніше,  мило  до  неї    пісню  заспівав.
Молодий,  із  дружбою  компанію  збирають,
 Та  й  скрутили  (ніжно)  руки,  за  хвіртку  кидають.
Той  сусід  ,то  бравий  мужик,  не  хотів  терпіти,
Закачав  рукава  сорочки,  став  руки(гріти).
Тільки  хто  та  з  ким,  не  зрозуміло,  там  побився,
Це  весілля    було  веселе,  народ  напився!
 Розгубились  всі  люди,  чи  воно  так  годиться!
Так  бувало  інколи,  щоби  хтось  там  напився,
Та  щоб  так!  Привселюдно,  молоду  цілували,
 У  селі    ж  над  усе,  дуже  чемність  поважали.
Бійка,  гамір,  поруч  танці  -  все  воно    до  діла,
Вже  забрали  поліцейські  бравого  сусіда.
Другий  день….  село  гуділо,  плакала  молода,
От  було  весіллячко,  то  справжнісінька  біда.
Пам`ятали  молоді,  як  ото  погуляли,
Вже  у  РАКСІ,  удвох    на  розлучення  подали.
***
А  чи  варто  на  весілля  все  село  просити?
Та  чи  чемно,  чи  годиться  так  горілку  пити?!

                                                                                               2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016

Ой, там у полі

Ой,  далеко,  там  у  полі,
Скрізь  жита,  де  глянь,  доволі,
Колосочки  налилися,
Пишні  зернята  та  й  повні.

Немов  братики  всі  стоять,
І  так  мило  всміхаються,
Мені  очі    повеселять,
До  землиці  схиляються.

Ой,  як  гарно,  нам  на  землі!
І  вродило  пречудово,
Я  вклонюся  красі  оцій,
Вдихну  радо  і    глибоко.

А  повітря  пахне  зерном,
Який  славний  цей  урожай,
Повтішаймося  літечком,
Ти  нам  Боже,  допомагай.

Врожай  весь  треба  зібрати
Та  сховати  у  комори
Щоб  весь  рік  всіх  частувати
Святим  хлібом  ,  пречудовим!

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016

Земна краса

Поміж  горбами,  біля  лісу
У    невеликому  ярочку,
Здалеку  чути,  дзюрчить  вода,
Із  невеликого  струмочка.

Прилягли  трави  шовковисті,
Всі  у  краплинах,  як  намисто,
Тут  й  молода,  пишна  вербичка,
Вже  коси  -  віти  розпустила,
Із    води  сили  набирає,
І  їх  легесенько  купає.

Дзвінкий  струмочок  все    поспішав,
 І  так  до  сонечка,  мов  моргав,
Водичка  весело  іскрилась,
Уже  із  річечкою  зустрілась.

Яскраві  квіти  та  й  запашні
Стелились  вздовж  крутих  берегів,
Попід  них  ряска  й  густі  трави,
У  вінки  лілії    вплітали.

Із  річки  став,  влігся  широкий,
Він  повноводний  і  глибокий,
 І  низькі  пагорби  по    боки,
Тут  стрункі  грицики  й  ромашки,
Й  чарівний  спів  від  диво-  пташки.

Цей  став  розлився  по  долині,
Десь  Чорногуз  сховавсь  у  зіллі,
Так  гучно  хлюпалася    качка,
Враз  мерехтить  вода  срібляста.

Вона  прозора  й  дуже  чиста,
Глянеш  здаля,  проміння  блиска,
Вмить  колір  жовтий,  поруч  білий,
Стелився  берег  весь  із  лілій.

Зміг  розлягтись  на  пагорбах  ліс,
Дубок  близенько,  гарненький  ріс,
Молодий  жвавий  птах  лелека,
Все  поглядав,  кудись  далеко.

Порозправляли  свої  крильця,
Біленький  лебідь  й  лебедиця,
Як  птахи  вірності  у  воді,
То  мир  та  щастя  на  всій  землі.

Дивна  краса  –  від  природи  дар,
Високо  лине,  до  білих  хмар,
А  сонце  землю,  знов  вітає,
Що  Бог  нам  дав,  оберігає.

                                               2013р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016

Соняхи і горобці

У  полі  соняхи  сміялись,
До  них  горобчики  злітались,
Повсюди  крильця  тріпотіли,
Посмакувать    давно  хотіли.

А  й  справді  спробувати  треба,
І  знов,  летять,стрімко  до  неба,
Щоби  смачні,  як  ті  горішки,
Ану…  ану,  спробуймо  трішки

Тож  шапку  весело  накрили,
Ой,  добрі  зернята,  дозріли,
Уже  цвірінькали,  сварились,
Тож  всі  злетілись,  не  барились.

Лиш    шкаралупа  вниз  летить,
Та  горобцям  серце  веселить,
Як  добре  соняхи  всміхались,
Тож  не  дарма  вони  старались.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016

Притаилась любовь ( слова к песне)

Притаилась  любовь,  всё  никак    не  найду,
Почему  долго  сам,  почему  всё  в  бреду,
Я  тебя  ведь  искал  не  один  год,  не  два,
Наконец  вот  встретил,  ты  ведь  будешь  моя.

Заиграла  гитара,  искрился  прибой,
Ну  ответь  почему  не  пошла  ты  со  мной,
И  сказала,  что  мы  с  тобою  не  пара,
Улыбаясь,  куда-то  быстро  бежала.

Но  желанье  имел  ,спешить  вслед  за  тобой,
Я  хочу,  чтоб  лишь  ты,  всегда  была  со  мной,
Знай  на  свете  никто,  не  сможет  так  любить,
 И  зачем  что  доказывать,  слышишь,  вернись!

Где-то  рядом,  опять  играла  гитара,
И  звенело  в  ушах,  с  тобою  не  пара,
И  вдруг  сердце  так  больно  -  больно  заныло,
А  холодное  море,  просто  штормило.

И  взлетали  волны  далеко  на  причал,
О  любви  моей,  ведь  он  один  только  знал,
Подскажи  мне  море,  почему  я  в  бреду,
Притаилась  любовь,  всё  никак  не  найду.

                                                                                   2016г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683359
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.08.2016

Самокритична баба Зіна

Село  далеко…  де-не-де  хатини,
А  поміж  них,  рясні  сади  й  долини,
Скрізь  розстелились  широкі  городи,
Роста  картопля  й  славні  помідори.

Городи  вхожені,  по  межах  квіти,
 В  кінці  виднілись  рядами  горіхи,
Людей  в  селі  -  зовсім  немає    жити,
Лишився  той,  хто  вмів  село  любити.

На  обійсті  крутилась  баба  Зіна,
-  Який  город,  така  і  господиня,  
Часто  бурчала,  все  собі  під  носа,
-  Треба  копати  вже  картопля    всохла.
 
Така  собі,  самокритична  бабка,
Стара,  худенька  та  дуже  завзята,
В  роботі,хитра  та  жаль,  не  все  може,
За  це  себе,  сварить  та  й  ходить  стогне.

Одного  разу  пішла  до  криниці,
Щоби  набрати  чистої  водиці,
Чи  то  ішла,  ледве  дошкультигала,
Взяти    відро  забула,  -  От  роззява.

Весь  час  сама,  на  душі  біль,  сварила,
Бубніла,-  Стала  мов  мала  дитина,  
Цілий  день  крутиться,  каже  як  білка,
Немає  толку  -  від  бублика  дірка.

Жвава  в  роботі,  як  мітла  спішила,
Бурчала  хату,  он,  ледь  -  ледь  закрила.
Як  завжди  ключ,  у  руці  захопила,
-  Куди  б  подіти?  На  паркан  підчепила.

А  на  городі,  горобці  в  метушні,
Веселив  щиглик,  поряд  чути  пісні,
Швидко  взялась,  бараболю  копати,
Сама  одна,  кого  в  поміч  чекати?

Трудилась  кажуть,  поту  не  жаліла,
Мішків  зо  два  вкопала,  ледь  присіла,
Аж  на  паркан,  бачить,    ворона  сіла,
Туди    й  сюди  головою  вертіла.

Все  -Кар  та  й  кар,  бабці  веселіше,
Хоч  не  сама,  -  думка-  на  серці  ліпше,
А  сонце  смалить,  лягла  відпочити,
Кажуть    бува    -  комаря  придавити.

Та  раптом  гучно  Кар-кар  по  городі,
Не  спромоглась  бабя  й  відкрити  очі,
Ключа  тримає,  воронисько  в  дзьобі,
Летіти  хтів,  розкрив    крила  широкі.

Змахнула  й  гайда,  сміливо  за  хати,
Стара    не  встигла  і  слова  сказати,
Дуже  сердита,  знов  себе  картала,
Точно,  не  знати,  хто  із  нас  роззява.

Дуже  сварила,  кляла,  обзивала
-А  що  то  во́рони  …я  справжня  ґава!

                                             2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016

Я вже йду….

Зачекай!  Мій  любий  сину,
Хоч  одну,  одну  хвилинку,
Дай,  ще  раз,я    подивлюся,
Він  до  мами,  посміхнувся.

Її  очі,  жаль  стражденні,
Як  дощі,  сльози  сумні,
Але  жити  я  хочу  в  мирі,
Що  ти,  рідна,  вибач  мені!

Я  не  в  змозі  тут  сидіти,
Почуй,  хочу,  краще  жити,
Та  зміг  вільно,  скрізь  дихати,
Щоб    щасливий  і  кохати.

І  мав  настрій  працювати,
Зможу    дім  побудувати,
Нема  іншої  дороги,
Побажай  нам  перемоги.

Ну  прошу,  чекай  сину,  стій,
Подивився,  у  очі  їй,
Мамо  досить,,бо  я  вже  йду,
Не  сумуй,то  ж  передзвоню.

Хата  лишилась  без  сина,
 Лиш  журба,  одна  бродила,
Хвилювання,  біль,  вигляда,
А  його,  все  нема  й  нема.

2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016

Тепер і в мене є друг

     Літній    вечір...    за  вікном  підкрадається  ніч,  місяць    зазирав,  миготів    разом    з    зірками.  Та  ще    час  від  часу  чути    сигнали    автівок.
-Мамо,  дуже  гучно,  закрий  будь  ласка  балкон,-  гукнула  Настя  .  
-Андрійко  заснув,  то  що,  їдемо  завтра  в  село?    
-  Так,  нарешті  вирвимося  в  відпустку,я  ж  там  не  була    чотири  роки.  Все,  відпочивайте,  на  добраніч,  -  поцілувала  її  й  вийшла.
       Яскравий  ранок  світив    дітям  прямо  в  очі.  Настуся  тормошила  братика,
 –  Вставай,  їдемо  в  село!    
-  А  що  це  ?  -  протираючи  очі,  підвівся  Андрійко.
 Вона  почала  весело  одягатися  та  допомогла  йому  натягнути  і  футболку.  
-Давайте  вже  виходьте  -  сказала  мама.
 Андрійко  в  цей  час  стояв  на  балконі,  спостерігав,  як  тато  в  багажник  автівки    вкладав  валізи.  Трохи  насторожено  поглянув    на  дорогу.  Він  не  знав,  що  таке  село,  бо  нікуди    далеко  з  дому  не  їздив  .  
       В  автівці  тато  заборонив  розмовляти,  щоб  не  відволікали  від  дороги.  Та  Андрійко  поруч  з  мамою    і  сестричкою  вертівся  в  різні  боки,  немов  шило.  Відразу  ж  тихенько  запитав,
 -  Настя,  а  що  таке  село?  
 Вона  шепотіла  на  вушко,розповідала,  як  була  в  бабусі  майже  щороку,коли  він  підростав.  Хвалилася,  що  там  в  неї  є  друзі,  дуже  смачне  молоко  і  так  гарно,  що    навіть  не  хотіла  їхати  додому.  Та  тепер    два  роки  поспіль,тато  лише  влітку  привозив,  бо  вже  ходила  до  школи.
       Їхали  пильною  дорогою  зупинилися  біля  самого  лісу.  Настя  вискочила  з  автівки,
 -  Ура!  Ура!Дивись  Андрійко,  яка  краса!
   Під  ногами  килимом  стелився  барвінок,  шовкова  трава  їй  була  майже  по  коліна.  Малий  стояв,  розкривши  рота  роздивлявся,  запитав,
 -  Це  що  село?  
 Всі  дружно  розсміялися.  Батьки  на  траві  розстелили  простирадло,  накривали  сніданок.  Андрійко  підбіг  до  мами,  тримав  у  руці  рожі,
 -  Подивись,  які  здорові  квіти,у  нас  таких  вдома  немає  .
-Тут  синку,  ще    багато    краси  побачиш…
             Автівка  під`їжджає  до  села.  Сонце  вже  високо  піднялося,  немов  всміхалося,  в  небі  хмари  білі-білі,  майже  не  рухались.  А  теплий  легенький  вітерець  куйовдив  кучерявий  чубчик  Андрійка.  
Він  вийшов  з  автівки,  задер  голову    і  вертів  нею,  оглядав  все  навкруги.  Бабуся  радісно  зустрічала  і  цілувала  всіх,  на  очах  бриніли  щасливі  сльози.  Вона  приїжджала  до  них  в  місто,  тож  Андрійко    її  упізнав.
За  обідом  смакували  все  домашнє.  На  столі  лежала  пахуча  ковбаска,  яка  дуже  сподобалась  Андрійкові,  а    в  Насті  не  закривався  рот,  розповідала  про  все,  що  бачила  по  дорозі.  
-Ну  що  ж  -  каже  тато  -,  Тут  свобода,  дивись  Настя  за  братиком,  а  нам    тут  є  роботи…    сіно,  город….  
-Мамо,  а  ти  звариш  смачне  повидло  з  жовтеньких  грушок?
–    Звичайно  !  -  відповіла    доні  всміхаючись.
 -  Пішли…  Покажу  мою  подружку,  -  сказала  Настя  і  взяла  його  за  руку.
–  Яку  подругу?-  здивовано  кліпав  оченятами.  
 -  Побачиш,ти  теж  з  кимось  будеш  дружити!
   В  сараї  метушилися  замурзані  поросята,  хрюкають,  принюхуються,  хотіли    їх  дістати.  
-А  вони  не  такі,  як  в  мультику  -  веселився  Андрійко  і  намагався  кинути  трави.
Аж  тут  гукнула  бабуся,  запропонувала  молока  .  Він  пив  присмакував,  аж  стікало  по  бороді,
 -  Ой,  яке    смачне!  Не  таке,  як  у  нас  в  пакетах!    Бабця  пригортає  онуків,  ніжно  дивиться  їм  в  очі,
 -  Яке  щастя,  що  ви  всі  приїхали  ….
 Діти  попрямували    роздивлятися    обійстя  .
-Дивись  Андрійку,  пішли  туди,  там  кізочки,  а  он  моя  подружка  Леся…
   Він  рвав  траву  і  годував  кіз,  а  Настя  підійшла  до  корови,  яка  лежала,  поважно    жувала  траву.  Гладила  їй  шию  та  обіймала,  зовсім  не  боялася.
 -Я  мабуть  собі  тут  друга  не  знайду,-  чухаючи  свого  чубчика  промовив  Андрійко.
 -  Що  ти!  Обов`язково  знайдеш!  Он    бачиш  Барсик,  правда  він  сердитий,  чи  грайся  з  кицькою,  теж  нічого…
 -  Ні,  коти  їдять  мишей,  не  хочу  з  ними  дружити,  а  пес  дуже  великий  .
         Зо  три  дні  малий  освоювався,  грався  в  піску,  в  траві,  вовтузився  з  своєю  іграшковою  автівкою.  Настя  всім  сплела  віночки  з  польових  квітів,  навіть  татові  і  брату,  раділа,  говорила,  що  це  від  сонечка.  
   Якось  одного  дня,  батько  рубав  дрова,  а  діти  допомагали,  складали  їх  біля  сараю.  Малий  так  дуже  заморився,  що    після  обіду    випив  трохи  молока,  лишив  чашку  на  траві,  скрутився  калачиком  і  заснув.      Мабуть  пройшло    небагато  часу,  раптово  почув      шарудіння.  Трохи  злякався,  ой,  що  це?    З-  під  залежаних  дров    впевнено  прямував  їжачок.  І  швидко  допив  його  молочко.    Андрійко  вирячив  очі,  спостерігав,  що  ж  буде  далі.  А  їжачок  носом  перевернув  чашку,  маленькими  оченятами  зирнув    на  Андрійка  і  попрямував  знову  в  свою  схованку.  Трохи  отямившись,  Андрійко  закричав,
 -  Ой  Настю,  мамо,  щоб  ви  бачили…  Там  їжак!  Справжній,  живий!  
                 Всі  звернули  увагу  на  крик,  стояли  всміхалися  до  малого.  Він  був  дуже    емоційний  та  збуджений,  в  цого  очах  стрибали  веселі  іскринки.  Довго  не  міг  вгамуватися,  весь  час  повторював,  розповів,як  він  побачив  їжачка.
           Наступного  дня  збиралися  на  річку.  Всі  зносили  якісь  речі  в  автівку,  а  Андрійко  вже  прямував  з  молоком  до  їжачка.  Той  же  довго  не  барився,  поважною  ходою  добрався  до  чашки,  пив,  посмакував  і  позирав  навкруги.  Малий  задоволено  спостерігав,тишком-нишком  підглядав  з-за  дерева  і  шепотів,
-Тепер  і  в  мене  є  друг….
         Автівка    рухалась  не  дуже  швидко,  бо  дорога    ґрунтова,  після  дощів    трохи  розбита.  Краєвиди    всіх  чарували,  широкі  хлібні  поля  переливалися  з  маками  та  волошками.    Від    лісу  спускалися  вниз,  за  вікном  виднілась  річка.
       Тато  надував  човен  насосом  з  автівки,а  мама  з  дітьми    відразу  поспішила  до  води.  
Андрійко  зразу  трохи  боявся  річки  та  побачив,  як  Настя  справно  плавала  біля  берега,  теж  заліз.    Мама  його  підтримувала  і  вже  навчала  рухам,  як  плавати.  Було  спекотно,  діти  довго  таляпалися  у  воді.
           День  пролетів  дуже  швидко,  сонце  вже  червоніло  по  обрію.
Лишалися  на  ночівлю,поставили  палатку.  Тато  взяв  дітей  на  човен  і  спокійно    гріб  веслами,  немов  заколисував  їх  спати.  Так  воно  і  сталося,  вже  повертаючись  назад,  мама  несла  його    на  руках.  А  поруч  йшла  сонна  Настуся,  яка  весь  час  позіхає  і  бурчала,  що  хоче  спати.
               На  ранок  батько  приніс  майже  повне  відро  риби,  вона  дуже  хлюпається,  краплі  води  відлітали  в  різні  сторони.  Діти  швидко  ловили  її  руками  і  гучно  пищали,  коли  та  вислизає  з  рук.  І  вже  дружно  збиралися  до  від`їзду.
Ось  знову  в  селі….  
Малий  попросив  молока    і    з  ним  поспішив    до  схованки  їжачка.  Його  довго  чекати  не  довелося,  вже  шмигав  носом  і  смакував  молоко.
 У  батьків  закінчувалась  відпустка,  мали  повертатися  додому.  Всі  були  дуже  задоволені,  адже  погодні  умови  сприяли  відпочинку.
       Бабуся  підносила  сумки  до  автівки,  чомусь    витирала  сльози.  Батьки  пообіцяли  приїхати  і  наступного  року.
 Настя  взяла  Андрійка  за  руку,
 -  Все  пішли….
 -  Чекай,  зараз  прийду!    
Підійшов  до  купи  дров,  налив  молока  в  тарілку  і  голосно  сказав,
-  Бувай  друже,  не  сумуй!  Обов`язково  дочекайся,  я  приїду!
         Всі  цілувалися,  прощалися  з  бабусею.  
-  Онучку,  підійди,  я  тебе  поцілую  .  
Він  обійняв  бабусю  і  шепотів  на  вухо,
 -  Ти  ж  знаєш  у  мене  там,  в  дровах  живе  мій  друг,  будь  ласка  не  забувай,  давай  йому  молочка.  Я  йому  пообіцяв,    що  наступного  літа  приїду….
       Автівка  виїхала  на  трасу….    Андрійко    дивився    в  вікно  і  думав,  він  тепер  знає,  що  таке  село.  Як  добре,  що  там  живе  бабуся  і    тішився,  що    тепер  теж  має  справжнього    друга.


                                                                                                                                                                                                 11.  08  2016.р
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683075
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016

Лиска та мурашка ( казка)

Лежала  лиска,  на  пагорбку,
Краса,  на  сонці,  засмага,
Нині  побачила    мурашку,
Малий  ледь  –  ледь  трісочку  тягав.

-  Мабуть  нема,  що  робить  тобі,
Ти  все  таскаєш  їх,  цілий  день,
 Він  відповів,  -  Йшла  б  звідси  собі,
Краще  помовч,  під  ніс  гундось  пісень  .

-  Ха  –  ха  -,  сказала,  лиска  хитро,
-  Я  де  захочу,  то  там  і  лежу,
Може  це  я,    отут  навмисно,
Побешкетую  трішки  та  й    піду.

Мурашка  знову,  взяв  трісочку,
Далі  її,  ледве  волоче,
А  вперта  лиска  на  сонечку,
За  мить  примружила,  злі  очі.

Раптом  хвостом  та  й  по  всій  траві,
Неначе  віник,  у  всі  боки,
 Мурашці    бідній  по  голові,
От  получив,  злет  у  осоки.

Лиска  глянула  хитренько,
-  Тобі  казала,  не  заважай,
Я  тут  на  сонечку,  гарненько,
А  ти  йди    краще,  у  той,  свій  гай.

Дуже  розсердився  мурашка,
І  всю  родину,  хутко  зібрав,
То  вже  тікала  хитра  лиска,
Далеко    в  ліс,  аж    туди  де  став.

 Дуже  розсердились,  кусали,
А  та  не  знала,  що  робити,
Чи  дужче  бігти,  чи  кричати,
Чи  то  вже  помочі  просити.

Мурашка  всміхнений,  сам  стоїть,
За  всім  цим  дійством  поглядає,
Хай  лиска  мирно,  навчиться  жить,
Та  трішки  інших  поважає.

                                   10.08.2016р.

                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016

Спіши - спіши місяченьку /заст. пісня/

Спіши  -    спіши  місяченьку
Дивись  не  барися
Спіши,  світить  місяченьку
Дивись  не  спізнися.

Ой,  як    сумує  ніченька
Тебе  виглядає
Та  й  яка  ж  темная  стала
Сумує,  чекає.

Ясні  зорі  шепотіли
Все  про  свою  любов
Ледь-  ледь  сяйвом  мерехтіли
Та  й  навіяли  сон

Нічка  не  хотіла  спати
Хотіла  весілля
Любові  тої  пізнати
Кохання  цвітіння.

Тож  поспішай,  місяченьку
Серденько  зігрівай
Не  покидай  наречену
Не  зрадь,  вірно  кохай  .

Спіши    -    спіши  місяченьку
Поки  ще  кохає
Спіши,  світи  місяченьку
Поки  виглядає.

                                                 2016р

                                                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016

Таня у садочку

                           Віршована  розповідь

Таня,  у  садочку,
Яблучка  збирала,
Сіла  на  стежинку,
Трішки  смакувала.

Ось,  червонобоке,
 Бачу,  зелененьке,
Тут,  лежить  і  жовте,
Ще,  якесь  маленьке.

Дуже,  задоволена,
Нині,  вже  поспішала,
Вже,  мама  на  порозі,
-  Що,  доню,  позбирала?

-  Знаєш,  я  по  дорозі,
Трішечки  скуштувала,  
Аж,  засміялась  мама,
-    Доню,  ну  й  що,  смачненькі?

Значно,  що  згодна  Таня,
-  Всі,  добренькі,  гарненькі  .
-  Нащо  ж,  ти  всі  кусала?  
Як,  впізнати    де  які,
Чи,  вони  солодкі  всі?

                       08.08.2016р
               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016

Плаття з дитинства

Мені,  якось  мама  кажуть,
Ми  встанемо  до  світанку,
Тож  швидшее  вкладайся  спати,
Бо  нам,  раненько  вставати.

***
В  той  час,  було  років  десять,
Це  я,  смутно    пам  `ятаю,
До  Харкова  маєм    їхати,
Ну  там,  далі  до  базару.
Ой  я,  збентежена  була,
Та  й  дуже  погано  спала,
Дивилась,  вкотре  до  вікна,
Світаночка  виглядала.
Нарешті  ми  у  потязі,
Мабуть  очі  здивовані,
Тож  це  у  житті  перший  раз,
 Добратись  маю  на  базар.
Скрегоче,  щось  у  трамваї,
От  гамір,  вуха  закривай,
Добралися,  вже  нарешті,
- Іди  швидше,  не  відставай!
Весь  час,  мене  підганяла
Але  й  сама  вже  пристала.
Страхіття,  ой,  скільки  люду,
Не  бачила,  я  ще    й  зроду,
Якісь  речі  й  що  захочеш,
                           Чи  треба  кому  чобОти?
Все  люди  пропонували,
Кричали  й  щось  продавали.
-На  це  подивися  платя,
Тобі,  я  хочу  купити,
Та  знай,  це  лише  на  свята,
Будеш  у  ньому  ходити.
Бач  колір    гарний,  молочний,
Вже  сяють  щастячком  очі,
По  ньому,  скрізь  є  горохи,
Здаля,  як  квіти  здорові
Матуся    пита,-  Скажеш  що?
Віддай,  хай  за  руб  п  `ятдесят,
Та  тітка  трохи    гриво,
- Ну  вже    ладно,  хай  буде  так.
І  ми,  йдемо  на  дорогу,
Їхать  маємо  додому
А  я,  дуже    хочу  пити,
Й  хоча  трохи  б  відпочити.
Дорога,  мені  вічністю,
 Чомусь,  зненацька  здавалась,
Я  ніг,  мов  не  відчуваю,
Голівка,  як  баняк  стала.
Лише  вдома  зрозуміла,
Яка,  я    нині  щаслива!
Це  платтячко  тепер  моє,
Мені  радості  придає,
Бажала,  я  своє  мати,
Обноски,  щоб  не  вдягати.
Дитинство  -  туди  злітаю,
Обнову,  ту  пам`  ятаю
Коли,  той  базар  згадаю,
Під  серцем  біль,  відчуваю.

***
Для  всіх  були  складні  роки,
Не  мали  в  чому  до  школи  йти,
Велика  ж,  бо  була  сім`я,
У  мами  нас,  аж  шість  і  Я.

                                     2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016

Нічний став

Біля  дамби  став  стелився,
У  нім  місяць  утопився,
І    він  часом,  з  гори  моргав,
У  воді  зіринки  купав.

Прилетіла,  ніч  тихенько,
Задрімало,  все  гарненько,
Вітрець  літній,  все  ж  повівав,
Ніжно  воду,  лиш  колисав.

Біля  ставу  верби  спали,
Свої  коси  там  купали,
Шовковисті  різні  трави,
До  землі,  сонні  припали.

Попід  верби,  лебідь  птиця,
Краса  поруч    -  лебедиця,
На  воді  відпочивали,
До  крил  голови  сховали.

Нічка  зоряна  вокруги,
Під  самісінькі  береги,
Туливсь  місяць,  знов  до  землі,
Загубився  він  у  траві.

Раптом    качка  прокричала,
Серед  зілля,  всіх  злякала,
Жваві  жаби  біля    води,
Геть  відразу,  хлюп  -  хлюп  туди.

Вже  почули,  десь  дивний  звук,
Це  ж  проснувся  там  чорногуз,
Свій  ставочок    він  полюбляв,
Завжди  радісний,  промишляв.

Нічні    чари    розступались,
Птахи  весело  злітались,
Завітав    ранній    світанок,
Сповіщав  про  гарний  ранок.


2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016

Прощання

Скажіть  війну,  хіба  можна  забути,
Вже  того  сина  -    ні,    не  повернути,
Прийшла  біда,  скільки  їх  там  полягло,
Знов  на  коліна    падає    все  село.

Всі  у  зажурі,  голови  схилили,
А  бідна  ненька,  вже  немає  сили,
І  по  щоці,  тече  крижана  сльоза,
У  грудях  серце,  мов  у  небі  гроза.

Уже  безсила,  на  коліна  впала,
Ой  чому,  любий,  тебе  відпускала,
І  знову  тиша,  лине    «Пливе  кача»,
Тож  ті,  що  з  ним,  поруч,  як  брат  за  брата.

В  глибокій  шані  голови  схиляють,
До  болю  душі,  гірко-  гірко  плачуть,
Кру  -  кру  –  раптово,  гучно  пролунало,
Якийсь  журавлик,  ледь  сил  хватало,
Довго  кружляв  й  піднявся      до  неба  синь,
Він  попрощався,  до  Бога  спішив  син.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016

Гумор-2

Суп  з  кропом

Ходить  бабця  по  городу,
Та  насіння  сіє    -  кропу,
А  слідом,  за  нею  онук,
На  городі,  вже  тут,  як  тут,
Те  насіння  підбирає,
Та  до  рота  все  ховає.

Каже  бабця  -,От  йому  грець,
Онук  -  Нащо,  посіяла  весь?
-Хочеш  їсти?...Мій  любенький,
Зараз  дам,  супчик  тепленький,
-Я  люблю,  супчик  з  тим  (  клопом)
Ти  залишила    б  хоч  (тлохи?)

***
До  горщика    сина  привчали,
Хай    сам!  Йому  свободу  дали,
Зо  три  години  з  ним  носився,
До  низу  памперс  опустився.

                                                               2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016

Дождепад

 Вновь  шумит,  шумит  за  окном,
Это  дождик,  лей  веселей,
Уж  встречается  с  рассветом,
Желторотенький  воробей.

Ах  совсем,  уж  замучила,
 Всех  жара,  эта  летняя  ,
За  дождём,  ты  соскучилась,
Моя  родненькая  земля.

Тучки  вновь,  медленно  плывут,
Совсем  робко,  ведь  не  спешат,
Словно  песенку  нам  поют
Это  чудо  –ах,  дождепад!

Заблестела  всюду  трава,
Заискрилась,  ей  хорошо,
Заиграла  уж  музика,
Поток  вод,  словно  ручайком.

 Здесь  одно  восхищение,
Ах,  земная    же  благодать,
И    есть  радости  мгновенье,
Всюду  капельки  -  Кап  да  кап.    
                                 
2016г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681525
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2016

Буде гарний врожай

Ой  там  у  полі,  аж  вдалині
Несуться  коні  та  й  вороні,
Мусонний  вітер    ледь  повівав,
Хвилясті  гриви  їм  розвівав.

Козак  присівши,  на  повозі,
Підганя  коней  по  дорозі,
Що  проляга  попід  самий  ліс,
Вздовж  золотистих,  пишних  хлібів.

А  стрункі  коні  гонористі,
На  спинах  краплі,  аж  сріблисті,
 Здаля  неначе  у  намисті,
Густо  хліба  скрізь  шовковисті.

Поміж  них  квіти  волошкові,
І  колоски  вже  повні  –  повні,
А  сонце  високо,  яскраве,
Літом  землицю  зігріває.

Знов  козак,  поле  оглядає,
Зерно  в  хлібах,  вже  дозріває,
Їде,  радіє,  посміхнувся,
Для  всіх  жнива    скоро  почнуться,
Є  сподівання,  гарний  врожай,
Багатшим    стане  наш  рідний  край.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016

Яблунька

                                                             
                       Віршована  розповідь

Біля  грушки,  у  садочку,
Диво-  яблунька  підросла,
Гілки  квітнуть,  аж  донизу,
Ніжно,  широко  розклала.

Ми  її  із  матусею,
Вже  давненько  посадили,
Тож  тоді,  я  йшла  босою,
Під  стіл  кажуть,  ще  ходила.

 Вона  швидко  струнка  зросла,
Вже  здається,  аж    по    пояс,
Часто  гляну,  от  гарненька,
Тихий  шелест  між  листвою.

Цьогоріч  гарно  зацвіла,
Так  ніжненько  так  пахтіла,
Поспішаю,  побачила,
Купа  бджілок  підлетіла.

Пролітають  дні  вагомі,
Я  до  неї,  знов  підійду,
 Ледь    -  ледь    -  яблучка  червоні,
Як  же  я,  вас  усіх  люблю!

Місяць  серпень,  вже  наступив,
От    й  достигли,  всі  гарненькі,
Кольорами    вміло  покрив,
Аж  виблискують,  рідненькі.

Мов  сміялися  на  сонці
Повтішаюсь,  яка  краса,
Плями  є,  вже  трішки  жовті,
Взяла    гілочку,  чудеса.

 Мене  щедро  пригостила,
Біжу  радо  до  матусі,
Ой,  як  смачно,  я  щаслива!
Дам  бабусі  і  дідусі…

Будем  разом  смакувати,
Тож  всім  треба  скуштувати  !

                             02.08.2016р
                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016

Доля підказала

Ти  почекай,  чуєш  хлопче,
Сказала  доля,  не  спіши,
Твоя  пора,  не  прийшла  ще,
Полеж,  а  згодом,  закричи.

Із  голови,  щось  потекло,  
Та  він  не  міг    розібрать  що,
Враз  у  очах,  все  червоне
На  душі  сіро,  холоне.

Раптовий  біль,  аж    пронизав,
Ще  молодесеньке  тіло,
Чомусь  думок,  клубок  терзав,
За  мить  у  вУхах  шуміло.

Ти  почекай,  підказала,
Раптово  поруч  зривалось,
Це  ж  на  перед  доля  знала,
Щось  би  із  ним,  певно  сталось.

Набрався  сили,  не  лежав,
Ледь  із  колін,  все  ж  підвівся,
Вже  зовсім  немічний,  сідав,
Уже  здавалось  зігрівся

Десь  взялась  сила,  закричав,
Мов  йому  доля  знак  дАла,
Надія  гріла,  не  втрачав
А    десь  вже  музика  грала.

Ледве  підповз  до  бліндажа,
Поруч    всміхнулась  медсестра,
Текла  від  радості  сльоза,
Це  ж  сюди  доля  привела.      

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2016

Ліс кленовий /пісня /

Ліс  кленовий,  ліс  кленовий,
А  мій  милий  чорнобривий,
Мій  миленький  чорнобривий,
Кажуть  люди  гонористий.

Хоча    трохи  гонор  має,
Та  мене,  все  ж  він  кохає,
Ой  шепоче,  що  кохає,
Одружитись  обіцяє.

Ще  й  красиві  очі  має,
Мене  ними  зігріває,
Як  погляне  зігріває,
Та  ще  й  ніжно  обіймає.

Кажуть  люди  дуже  славний,
До  роботи  спритний,  справний,
Гарно  вміє  все    робити,
Тож    його,  як  не    любити.

Ліс  кленовий,  ліс  кленовий,
Який  вечір  пречудовий,
Я  у  лісі  заблукала,
Там    миленького  кохала.

Ліс  кленовий,  ніч  темненька,
Ой  яка,  ти  солоденька,
Казав  любий  солоденька,
А  що  ж    скаже,  тепер  ненька.

Ліс  кленовий,  ліс  кленовий,
Який  вечір,    цей  казковий,
Ми  у  казці  полюбились,
Та  вже    скоро    й  одружились.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2016

Хто винен ( віршована розповідь)

Ой,  під  вишнею  та  під  черешнею,
Умовляла  жінка  разом  з  теще,
Лежать  досить!  Ходи-но  до  роботи,
До  них  зять  -    От  стрекочуть,  як  сороки!
День  при  дні,  все  лежить  у  гамаку,
Давно  дуже,  має  звичку  таку,
Повернувся,  хитро  глянув,  каже,
-Зараз  встану,  вже  відпочив  майже.
І  швиденько  потягнув  сигару,
- То  ж  поїду  завтра  на  Полтаву,
Минув  тиждень,  може  трохи  більше,
Де  робота?  Жаль,  стало  ще  гірше.
Друзів  став,    у  садочок  водити,
Та  й  із  ними,  ту  горілку  пити.
Надоїло,  теща  дзвонить  сватам,
- Швидко  їдьте  та    заберіть  свій(  хлам),
Одне  тільки  й  знає  пити  сто  грам,
Зятя  мати  такого  один  срам.
Донька  ждала  на  любов  та  щастя,
 Порося  ж  ледаче  він,  от  трясця  !
 Вже  під`їхав  бордовий  Мерседес,
Звідти  вискочив  величезний  пес,
Почав  зятя  нюхати  й  лизати,
Аж  тут  вийшла,  уже  теща  з  хати.
У  машині    свати  всміхалися,
Вони  кажуть  –  розчарувалися,
Одружився,  син  не  для  роботи,
Жить  красиво,  щоби  без  турботи.
А  дружина  чула,  оніміла,
Сприйняла  це,  аж  зразу  присіла,
Як  обпечена,  вмить  сумку  несла,
-  Забирайте    ви  свого  пацюка
Дуже  (гарно)  викохали  синка,
Краще    буду  мати  одиначка  -.
***
Отож  таке  сьогодення  нині
І,  як  же  жити,  тепер  родині?
Дитя  без  батька  вже  підростає
Бо  він  все  палить,  п’є  та  гуляє.
Тож  хто  винен  у  справі  цій  гіркій,
Не  обійшлося  певно  й  без  батьків
                                                     2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016

Шелест трав

Шелест  трав,  потаємних  і  відкритих,
Відчуваю  босою  ногою  їх,
Ще  м`які  вони,  вдосталь  соковиті,
Чарують  ніжні,  яскраві,  молоді.

Трави-  трави,  час  любові  й  кохання,
Вдвох  гуляли,  звечора  до  світання,
Вперше  разом  сонечко  зустрічали,
А  пташки,  весело  пісні  співали.

Про  те  світле,  мабуть    ніжне  кохання,
Відчували,    його  сьогодні  зрання,
Ми  навіки  стали  єдиним    цілим,
Із  нас  кожен,  почувався  щасливим.

Йшли  обнявшись,  а  трави  шелестіли,
Про  любов,    вірних  сердець  шепотіли,
Шелест  трав!  Таких  таємних  й  відкритих
Душ  єднання,  щасливих  і  зігрітих.


2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016

Широкий яр

Там  за  полем,  яр  широкий,
Розстелився,  ще  й  глибокий,
Як    провалля    із-  під  горбів.
Простелив  обриви  -  краї.

Щоб  на  нього  подивитись,
Він  велить    всім  поклонитись,
По  горбах,  всюди  городи,
Велич  –  яр,  то  дар  природи.

 А    у  бік,  наче  облоги,
Вже  вниз  тягнуться,  дороги,
Як  крутіше,  видно  пісок,
А  ,як  рівно,  глини  кусок.

Густа  стелиться  травичка,
Колір  сизий,  невеличка,
І  виблискує  на  сонці,
Ледь  тримається  на  корні.

Підтягнулась  із-  під  глини,
Та  й  плете  до  височини,
Трохи  нижче,  скрізь  ромашки,
Вздовж    розкрили  милі  шапки.
Біле  з  жовтим  мерехтіло,
І  по  яру,  все  раділо.

Вмить  по  іншій  вже  сторонці,
Блиски  трав,грають  на  сонці,
Густим  килимом  лежали,
Яр  собою    прикрашали.

А  здаля,  аж  під  самий  ліс,
Десь  згубився  від  яру  хвіст,
Лиш  поглянь,  всюди  обриви,
Кущі  тягнуться  в  тернини.

Із  -під  них,  там  б  `є  джерело,
Серед    яру    так  дзвеніло,
Ну  а  далі,  неподалік,
Малий  став,  неначе  приліг,
Кругом  нього  лиш  чагарник,
Тут  прижився,  до  яру  звик.

Хоч  й  знаходиться,  аж  внизу,
Захищає  свою  красу,
Яр  собою  любувався,
 І  до  сонечка  всміхався,
Сам  розлігся,  вже,  як  хотів,
Мов  чаклун  поміж  всіх  горбів.

2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016

Їжачкове яблучко ( казка)

             Віршована  розповідь

Їжачок,  яблуньку  трусив,
От  халепа,  немає  сил,
Гарне  яблучко  висіло,
Впасти  зовсім  не  хотіло.

Хитру  лиску  уздрів,  іде,
Він  під  кущиком,  уже  жде,
Та  теж  яблучко  уздріла,
Хвостом  зразу  закрутила,
Що  сказати,  так  зраділа,
Теж  дістати  захотіла.

Десь  дрючок,  великий  знайшла,
На  мить  зла,  вперто,  жбурляла,
 Та  те  яблучко  гойдалось,
Досить  стигле,  посміхалось.

Ох,-  поглянула  сердито
-Не  велике,  оце    лихо!
За  мить  хвостиком    махнула,
За    кущами,  десь  гайнула.

Миле  яблучко  гойдалось,
З  вітерцем  не  сперечалось,
Враз  упало  до  їжачка,
Ой,  як  пахне,  це  ж  смакота…

Тож  щасливий,  наш  їжачок,
Тепер  має  сніданочок.

                       26.07.2016р
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016

Вийду в поле

Вийду  в  поле,  широко  стелиться  дорога,
Ой,  яка,  скрізь  чарівна  земна  ця  природа!
Хліба  хвилями,  лягають  повні  колоски,
Вмились  росами,  раненько  набрались  сили.

Добре  гріло,  ясне  сонце,  багато  тепла,
Колоскам  смаку  давало,  з  літом  на  вустах,
Ніжно  в  руки,  їх  візьму,  всі  схожі,  як  брати,
Сили  й  радості,  наснаги,  придають  вони.

Недалеко,  стояв  ліс  у  літньому  вбранні,
Соловейко  заливався,  веселі  пісні,
Було  чутно,  навкруги,  так  тішились  хліби,
Всі  зібралися  до  жнив,  вже  давненько  вповні,
Природа  –  диво,  є  щастя,  людства  все  життя,
Поклонюся  землі  й  хлібам,  радість  у  очах!

                   2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2016

Взяв мене за руки

Ти  раптом  взяв,  мене  за  руки,
Глядів  у  очі,  довго    тримав,
Готова  винести  всі  муки,
Якби  з  тобою,  тільки    б  забрав.

Ти  ніжно  взяв,  мене  за  руки
 На  це  так  серденько  чекало,
Здавалось  десь,  лунають  звуки,
Нашого  танцю,  танцю  Танго.

Ця    ніжна  музика,    рухи,
Я  так  хотіла,  танцювати,
Здалось  вже  чую,  інші  звуки,
Було  охота  заспівати.

Міцно  тримав,  мене  за  руки,
Сама  себе,    я  загубила,
Напевно  ти,    хотів  почути,
Що  так  давно,  тебе  любила.

Тіло  палало,  аж  тремтіло,
Забракло  слів,  одне  бажання,
Воно  любові,  так  хотіло,
Тепла    і  ніжного  кохання.    
             

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016

Вдала рибалка ( віршована розповідь)

Дуже  тішився,  збирався  дід,
Сказав  бабі,  щоб  поклала  хліб,
 Піду  рано,  я    на  рибалку,
Розбудила,  щоб  на  світанку.

І  ледь  -  ледь  сонечко  світило,
Дід  зібрався  весело,  сміло,
-  Не  журись,    я  рибки    наловлю,
Там  і    юшки,  собі  наварю.  

Тепле  літо,    він  спішив  з  відром,
Та  з  маленьким  своїм  цуциком.
 Жваві  жабки  «  Ква-  ква-ква»  в  річці,
Закидав  вудочки,  по  звичці.

Дуже  гарний  видався  цей  день,
 Бабця  вдома  слухала  пісень,
Під  дверима,  раптово  чує
Щось  шкребе,  вмить  цуцичок  виє.

О,  лихо,  Боже  -  баба  дума,
Не  дай  Бог,  мій  дід  врізав  дуба,
Надто  швидко  до  річки,
По  стежині  капці  згубила.

Здаля  вудочки,  бачить  стоять,
А  старого,  ніде  (не  видать),
Вже  й  гукає,  -  Діду,  гей,  діду,
Ніде    не  видно  навіть  й  сліду.

В  очереті,    довго  шукала,
У  сльозах,  Боженьку  благала,
Для  чого  йому  ця  рибалка?
З-за  куща  бачить,  стирчить  палка.

Задравши  ноги,  там  дід  лежить,
І  губами,  ледь-ледь  шевелить,
Біля  нього  дві  пусті  пляшки,
З-  під  вина  мабуть,  чи  з-під  бражки.

Цуцик  біг,  вже  й    весело  скавчав,
Та  бабусі  спокою  не  дав,
На  траву  сіла,  зажурилась,  
Щем  під  серце,  так  притомилась.

Чує  діда  –  храп,  аж  гуркоче,
Та  про  себе,  щось  там  бурмоче,
Вона  вздріла,  по  воді  клює,
Радо  тягне,  рибку  дістає.

Мабуть  так,  було  години  дві.
Клює  добре  і  все  карасі,
Вже  той  кущик,  враз  шевелився,
Вмить  за  діда  цуцик  вчепився.

За  штани  став  тягти,  дзявкати,
У  вухах,  аж  стало  лящати,
 Підіймається  дід    з-  під  куща,
Знову  пляшку  свою  там  шука,

Бабця  в  трансі,  вже  поруч  стала,
З  пересердя  заверещала,
Аж  геть  риба,  вся  повтікала.
Й  у  кущах  качка  закричала.

Аж  враз  дід,  глянув,  очі  протер,
-  Моя  люба,  зі  мною  тепер,
Що  прийшла,  рибки  нам  зловити?
Може  юшку    будем  варити  ?

-Ти  очуняв  -,  вжекаже  баба,
-  Ах  пацюк,  яка  ж  ти  зар(за.
За  шкібарки  та  й  тягне  діда,
А  в  руці  другій  відро  й  риба.

 Тож  вдалася  діду  рибалка,
Та  чомусь,  все  свариться  бабка.

                                                                   2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016

Возьму в руки гитару / слова к песне /

Я  возьму  в  руки  гитару,
Да  задену  одну  струну,
Горько-  горько  вдруг  заплачу,
Ведь    тебя,  лишь  одну  люблю.

Месяц  смотрит    и  смеётся,
Не  могу,  совсем  быть  один,
Песня  льётся,  нежно  льётся,
Я  прошу,  скорее    приди.

Что  ему,  когда  есть  звёзды,
Всё  мерцают  и  веселят,
Я  один,  один  все  годы,
Боль  в  душе,  тебя  потерял.

Как  родня  –  марехуана,
Никуда  не  отпускала,
За  решёткой,  жаль  уже  я,
Жизнь  моя,  совсем  пропала.

Вот  теперь  уж  каюсь  во  всём,
Ну  конечно  ты  не  ждала,
Отсидел,  я  давно  свой  срок,
Не  достоин,  знаю  тебя.

Как  же  быть,  теперь,  как  мне  быть,
Боль  в  душе,  кричит  люблю,
Без  тебя,  не  хочу  я  жить,
Ты  поверь,  забыть  не  смогу.

                           2016г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679428
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.07.2016

Літо

Літня  краса!  Як  добре  мені,
По  прохолодній,  густій  траві,
Тихо  ступаю,  я  босоніж,
Неначе  мию,  ноги  в  росі.

Трава  м`яка,  ніжно  лоскоче,
Що,  аж  душа,  співати  хоче,
А  ви,  ось  так,  робили  ранком?
Втішались  літу  із  світанком?

Лише  роззуйтесь,  йдіть  зі  мною,
Нині  відчуйте  насолоду,
Чарує,  тонете  у  красі,
Прилив  енергії  по    тілі.

Сяючі  очі,  то  ж  радіють,
Влітку  всю  землю,    роси  миють,
Ніжно  сріблитьсяом  блискає  вся,
І  посміхається  до  сонця.

Танцюють    звабливі  промінці,
Жваві,  веселі,  скрізь  по  траві,
А  поміж  них,  квіти  рясніють,
Ніжні  пелюсточки  нас  гріють.

І  пахне  свіжістю  повсюди,
Вбереш  повітря,  повні  груди,
Здається  наче,  крила  маєш,
В  уяві  пташкою    літаєш.

Тож  прислухайтесь,  райські  пісні,
Дзвенять  то  тут,  то  там,  вдалині,
Отак  би  йти  й  горя  не  знати,
Земну  любов,  лиш  відчувати.

Літня  пора,  тепло  на  душі,
 Й  хочеться  жити  у  цій  красі,
Завжди  у  танці  з  ним  веселюсь
Літо  прекрасне,  дуже  люблю.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2016

Їхав козак ( віршована розповідь)

Веселий    теплий  вітерець,
Підстьобував  коня    навпростець,
 У  танці  сонце    по  долині,
 Так  гарно,  пора  літня  нині.  

Козак,  їхав  бравий,  поспішав,
Далеко  й  давно  родину  мав,
 Його  нині  ждав  матусин  брат,
У  гості,  він  здавна  одинак.

 Хилилось  сонечко  до  низу,
Побачив  гарненьку  дівчину,
Попід  берег  стрімкої  річки,
Мила  під  вербичкою  ніжки.

Під`їхав  та  враз  розгубився,
Немов  у  очах,  аж  втопився,
Яке  ж  те  личенько  у  журбі,
До  неї  мовив,  -  Скажи  мені,
Чому  сумна,  заплакані  очі,
Це  ти  мені-  снилась  щоночі?

Геть  втомлений  погляд  дівчини,
Йому,-  Нема  в  мене  родини,
Самотня,  рік  приходжу  сюди,
Жура,  де  собі  місце  знайти.

Не  маю  з  ким  поговорити,
Та  навіть  чаю,  будь  з  ким  пити.
Аж  тут,  козак  ніжно  обійняв,
Схиливсь,  на  вухо  тихо  шептав,
-  Мій  ангел,  ти  ж  доленько  моя,
Про  тебе  думав,  мріяв  щодня,
Виходь  за  мене,  не  журися,
Тебе  прошу,  то  ж  не  барися.

Цілунок,  ті  уста  медові,
Удвох  на  коні  по  дорозі,
Про  все  на  світі  розмовляли,
Немов,    один    одного  знали.

                                                   2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016

Мишенятко

           Віршована  розповідь

Мишенятко,  сіре,  сміло,
Колосочка,  жваво  тягне,
Чомусь  вмить,  справді  застрягло,
Та  вже  сил  тягти  немає.

 Чути  з  нірочки  сердито,
Пищить  тихо,  злиться  воно,
 Малий  вхід,  тому  напевно,
Видно  рити  потрібно  знов.

Тут  матуся  вже  підбігла,
Колосочка  не  забере,
Тільки  зерна  позбирала,
Поспішає  в  нірку  несе.

Гомонить  до  мишеняти,
-  Лише  зернята  підбери,
Треба  нам  робить  запаси,
Недалеко  вже  й  до  зими.

Він  шмигнув  швидко  із  нірки,
 Так  старається,  знов  несе,
Браво-  браво!  Мама  хвалить,
Це  своє  дитятко  мале.

Уже  ранок,тож  світає,
Десь    сховатися  прийшов  час,
Він  гарнесенько  дрімає,
У  матусеньки  на  руках.

                           21.07.2016р
             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016

Почуй мене Всевишній

Щодня  благаю,  почуй  Всевишній,
 Забери  путіна,  знайди  вихід,
 Хай  згине  кляте,  це  сотворіння,
А  у    народу,  буде  прозріння.

Чому  і  нАщо  він  до  нас  іде?
Заради  чого?  Що  своїх  ідей?
Мабуть  нема,  ні  душі,  ні  серця,
Коли  дістанеться  свого  пекла?

За  гріхи  мусить  відповідати,
Хто    народив?  Чи  є  в  нього  мати?
Чому  на  світ  злого  народила?
Тож  ним  росію,  людей  зганьбила.

Куди  веде,  цей  карлик  весь  народ?
І  хто  підтримує,  мо»  ідіот?
Чи  той  алкаш,  що  не  просихає,
Чи  дому  рідного,  він  немає?

Бува  за  гроші,  на  парад  біжить,
Лише  тому,  що  нема  за  що  жить,
Може  з  роботи,  ще  й  під  розписку,
Що  не  розкри,  часом  свою  пику.

Рот  на  замку,  дуже    хоче  жити,
 Їх  не    цікавить,  що  хтів  творити,
Путін,    мов  Каїн  хоче  вбивати,
По  всій  землі,  хоче  царем  стати.

Прошу  почуй,  ти  мене  Всевишній,
Прости  мені,  ці  помисли  грішні,
Спаси  мою,  рідну  Україну
Спини  страшну,  рашистську  лавину.



2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016

Дали зарплату ( віршована розповідь)

Солідний  дядечко  Степан,
Зайшов  у  магазин  >Фонтан<
Придбати  можна  >Ігристе<
Вино  солодке  і  кисле,
Із  -  під  прилавка  на  розлив,
Хто  хтів,  тут  потрошечки  пив.

 Одітий,  гарний  в  краватці,
В  новенькі,  обувся  капці,
Такий,  собі  модний  дядько,
Хоч  пив,  було  дуже(  тяжко),
Усміхнений,  продавчині,
-Така    ти  гарненька  нині,
Йому  сигару  подає,
Сміється,  із  ним  жартує.

-Зарплату,  це  мені  дали,
Зайшов,  це  ж  звичка,  як  завжди,  
Людей,  тут  майже  немає,
Лиш  музика,  знов  лунає.
Сто  грам  випив,  потім  двісті,
Заївкусив  котлетою    в  тісті,
Сигару,  радо  затягнув,
Веселим,  чемним  нині  був.

Вона,  вмить  поруч    присіла,
Під  знак  »обід»  зачинила,
Із  ним  Ігристе  тягнула,
По  всіх  кишенях  мацнула.
Добренько,  він  так  набрався,
Що  враз,  до  трусів  роздягся.

Торгашка  вже  захопилась,
Чомусь  зовсім  не  барилась,
Тягла,як  міх,  з  магазина
А    тут,  хіба  вона  винна?!
Сирена…  гучно  звучала,
Патрульна  машина  стала,
Того  дядька  погрузили,
Лиш  капці,  все  ж  захопили,
Це  буде,  мать  пам`ятати,
Бо  вже  немає  зарплати.

Як  то,  йти  до  магазину,
Не  випити,  щоб  чарчину?
У  відділку,  згодом  журивсь,
Ой  знову,  як  той  біс  напивсь…

                                                     2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016

Люди цього не забудуть

Мій  рідний  край!  Красуне  земле,  стражденна,
Ворог,  ще  скільки,  знущатиметься  з  тебе?
І  матері,  ховати  синочків  будуть?
Рашисте  знай,  люди  цього  не  забудуть!

Знов  чуємо,  вбили,  поранили  когось,
 Тож  кожна  мати  дума,  тільки  б  не  мого,
Сина  ж  вона,  не  для  цього  народила,
Щоб  якась  погань,  її  зрадила,  вбила.

Люди  Росії  та  весь  народ  зі  Сходу,
Чи,  вам  життя,  не  шкода  свого  народу,
Й  рідної  неньки  і  землі,  що    годує,
Чому  ворожий  тиран,  людей  не  чує?

Мабуть  маразм,  а  може  шизофренія,
Ми  відчували,  мала  задум  Росія,
Землі  усіх  держав,  під  себе  забрати,
 Щоби  володарем  всього  світу  стати.

Як  зупинить,  Каїна?  Ніхто  не  знає,
Плаче  земля,  кожна  родина  страждає,
Тривожний  ранок,  тільки  сонечко  встане,
 Тому  й  звертається  до  Бога,  благає.

Допоможи    кляту  війну  подолати,
Щоби  живий  був  син,  не  плакала  мати,
Нас  не  зламати,  зрозумійте  нарешті,
Почуйте  нас!  Не  вдастся  забрати  землі,
Ми  не  відступимо,  це  наша  країна,
І    буде  завжди,  єдина  Україна!      


17.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016

У гості до діда

                                                                     
   (Римована  проза.)

         Красне  літо,  в  обличчя  теплий  вітер  б`є,  я  іду,  по  дорозі,    мені  волосся  в’є.  
 Це  до  діда,  я  у  гості  поспішаю,  вже  давненько  мене  чекає,  точно  знаю.
А    дорога  тягнеться,    далеко  в  поле.  І  видніється  здаля,неначе  море.  Білим    цвітом,      гречиха    зацвіла,  день  погожий,  тож  щаслива  іду  я.  Поле  –полечко  широке,  куди  не  гляну,  дуже  люблю,    з  маслом  кашу  гречану.  Біля  лісу,  зовсім  близько,    пасіка  є,  усе  літо,    мій  дідусь  там  працює  й  живе.Він  давненько  мене  в  гості  звав,    казав,  меду  багатенько    викачав.  Такий  радий,    він  знову  про  мене  дбає,  усміхнеться,    смачним  медом  пригощає.  Веселиться,  підморгне,  хоче  догодити,  тож  скажіть,  як  мені  дідуся  не  любити?!  Ми  поп’єм  чаю,  солод,  медово  на  вустах,  ой,  як  смачно!
   Мені  добре,  у  гостях    мого  дідуся!

                                           18.07.2016р

           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016

Зламане життя

Літній  ранок,  ставок  дрімав,
При  долині  туман  лежав,
Ніжні  сонячні  промінці,
Мерехтіли  по  всій  воді.

Просиналось,  все  навкруги,
Й  потягнулася  до  води,
Звідусюди  вся  звірина,
Та  птахів  дружня  родина.

Вмить  очерет  зашарудів,
У  гнізді,  пташку  застеріг,
Швидко  високо  злетіла,
Крила  уміло    розкрила.

Закричала  й  знов  кричала,
Усіх  звірів    відволікла,
Прудка  ласка,  біля  гнізда,
До  пташенят  прийде  біда.

 Вмить  розбились  її  мрії,
У  зажурі,  без  надії.
Та    й  за  що  ж,  зламали    життя?

Різко,  стрімко  розвернулась,
 За  мить  крилами  змахнула,
Тож  болить,  погляд  вдалечінь,
Місце    інше,  шукати  їй,
І  не  жаль,  цій  пташці  ставка,
Чому  доля  така  гірка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016

Туман

Попід  лісом  та  по  гаю,
І  над  чистою  рікою,
Вже  стелилася  пелена,
То  немов  рання  сивина.

По  долині  туман  ходить,
Там  свою  красу  наводить,
Земля-  матінка  дрімає,
Ще  пташина  не  співає.

Туман  густо  на  поле  ліг,
Наче  білий,  холодний  сніг,
Міцні  крила,  вже  розправляв,
Зачарував,  все  огортав.

Ясне  сонечко,  ледь  сходить,
Скрізь  промінчиками  водить,
Ліг  туман  припав  росою,
Здалось  срібною  водою.

Та  й  пишаються  всі  роси,
Впоспіх  змінюють  кольори,
І  виблискують  на  сонці,
Вже  здається  зорі  горі.

Скрізь  волошок  цвіт  по  полі,
Тож  розвіялись  поволі,
Ясні  квіти    та  й  запашні,
Мерехтять  сизо-голубі.

При  дорозі  кущ  шипшини,
Нахилився  до  низини,
У  яскравих  квітах    –  краса,
Заіскрилась,  сяє  роса.

Хліба  в  полі  розстелились,
Колоски  води  напились,
Вранці  вітер,  немов  співав,
Й  зазвичай    роси  розсипав.

10.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016

Перший гриб

                 Віршована  розповідь

 ДощИк  звечора  пустився,
Трішки  місяць  ним  умився,
Літня,  теплая  водичка,
 Зелененька,  скрізь  травичка.

Я  із  сонечком  вставала,
У  віконце  виглядала,
Злив  великий,  а  може  й  ні?
Радо,  швидко,  побігла  в  ліс.

От  біжу,  вперед  по  стежці,
Знаю  виростуть  гарненькі,
Я  найперша,  гриби  знайду,
Мамі  хутко  їх  покажу.

Щоби  листя  не  шаруділо,
По  травичці  іду  не  сміло,
Не  спішу,  по  ній  блукаю,
Боюсь  гриб,  якийсь  злякаю.

Майже  зовсім  мокрі  капці,
Стоїть    бачу,    в  гарній  шапці,
Ще  й  який!  Ич,  товстенький  весь,
Вже  зірвала  й  тікаю  геть.

-Мамо  –  мамо  подивися,
Він  до  мене,  сам  з’явився,
Подивись,  я  перша  знайшла,
Цю  красу,  першого    гриба.

                         17.07.2016р
             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016

Себя мне подари 18+

Спешишь?  Куда?  Не    уходи,
Присядь,  себя  мне  подари,
Я  пьян,  меня  поцелуй  и,
Исполни  прихоти  мои.

О  птица,  счастья  и  любви,
Скорее,  ко  мне  подойди,
Ты  слышишь,  прошу  прикоснись,
В  объятья  нежно  окунись.

Ты  мне,  сказала  -  не  спеши,
Как  страсти,  погасить  свои?
Я  запахи,  ловлю  твои,
       Желание  твоей  любви.

Любимая,  мне  хорошо,
Целуй,  люби,  люби    ещё,
Ласкаю,  упругую  грудь,
Проснись,  прошу  моею  будь.

Сияешь,  как  солнца  лучик,
   Терпеть,  в  честь  чего,  все  муки,
Хочу,  я  погреться  под  ним,
Всегда,  лишь  твой,  не  уходи.

Уж  блеск,  вижу  в  твоих  глазах,
Несу,  ласкаю,  на  руках,
Совсем,  не  могу  сдержаться,
Желаю,    к  тебе  прижаться.

Как  страстны  -  все  поцелуи,
Весной,  летом,  слышишь  люби!
Наверное  схожу  с  ума,
Любимая,  теперь  моя!

11.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678199
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.07.2016

О молодость!

О  молодость,  так  прекрасна!
Хотя,  немножечко  глупа
Но  ты,  бываешь  и  страстна,
Когда  ,  любишь,  поёт  душа.

О  молодость!  Что  же  летишь?
Со  скоростью,  уж  прям  ветра,
Прошу,  слушай,  не  торопись,
Ведь  ты,  совсем  не  окрепла.

О  молодость  !  Сама  –  смелость!
Не  бойся,  совсем  ничего,
Бывает,    узнаешь  дерзость,
Вид  сделай,  тебе  всё  равно.

Отчаянная  как  море,
И  кажется,  что  можешь  всё,
И  нету  мыслей  о  горе,
Хранишь,  в  душе  радость,  тепло.

О  молодость,  побудь  со  мной!
Чуть  –  чуть  побудь...так  тревожно,
Мне  стать,  не  позволяй  седой,
Прошу,  задержись  немного.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677961
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.07.2016

Горошина

                       Віршована  розповідь


Покотилась  горошина,
Хутко  вискочила  з  стручка,
Подивіться,  я  кругленька
Й  на  обличчі,  вся  гарненька.

Ой,  спішу,  серед  городу,
Мою  бачите,  ви  вроду,
Нині  ж  гляньте,  я  славненька,
І  на  колір  зелененька.
.
За  мить  слухала  метушню,
Це    йдуть  кури  в  городину,
Зазвичай  траву  щипають
Черв`ячків,  враз  підбирають.

Та  незчулась,  оце  коли,
Біля  неї  усі  кури,
 Її  стали    роздивлятись,
Між  собою  сперечатись…

Зразу  півник,  її  клюнув,
Горошини,  як  й  не  було.

                           14.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016

Гумор

     
       Мати  з  роботи  прийшла

 З  роботи    мати  прийшла
Аж  чує  із  спальні  ,-  Ги  –ги,
Червона  вийшла  донька,
-  Ти  краще,  мам,  туди  не  йди.
-Ти  може  вже  підеш  заміж?!
Тобі,  досить  дівувати.
-Ну  мамо,  отаке  скажеш!
Мабуть,  треба  почекати,
Дізнаюся    нащо  здатний,
Чи  (там)  в  порядку,  в  нього  все,
Тоді  й  можна  покохати,
Бо  це,  мамо,  понад  усе!

***
Діда  запитав…

Спитав  онук    дідуся,
На  світ,  як  з`явився  я?
Так  хитро  той  всміхнувся,
   -Ой  мабуть,  я  забувся.
Чекай,  згадаю  нині,
Тебе  ж    знайшли    в  малині,
Сестричку,  ну  Іринку,
Підкинули  під  калинку  .
Ону  думав,  чому  ж  так?
Дідусь,  теж  збрехать  мастак!

                                                           2014р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016

Волошки

У  поле  вийшла,  посміхалась,
Милі    волошки  у  синяві,
Хмарина  чорна  насувалась,
То,  як  залишити  це  мені.

Мабуть  злетіти  би,  наче  птах,
У  ліс  сховатися  у  листві,
 Не  покидає,  дошкуля  страх,
Тож  не  покину  волошки  ті.

Я  загубилася  у  полі,
Повсюди  густо,  ледь  майорять
Всі    парасольки  вже  голубі,
Танцюють  й  очі  так  веселять.

Вже  теплий  дощик  накрапає,
Хутко  нарву,букет  у  руці,
Рука    волошечки    тримає,
Серце  й  душа  -  радіє  красі.

2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016

Я хочу привітати

О  ясне  сонечко,  світи,  світися,
Шановний  люд,  у  церквах  освятися!
До  нас  прийшло,  свято  Петра  і  Павла,
 Тож  хай  до  кожного,  радість  завіта.

Зі  святом  хочу,  я  всіх  привітати,
Здоров`я,  щастя  усім  побажати,
У  Бога  миру  маю  попросити,
Щоб  війни  полум`я,  зміг  загасити.

Прошу  спаси,  ти  Україну  мою,  
Серцем  й  душею,  я  так  її  люблю,
Усім  бажаю  читачам  наснаги,
Щоб  один  одного,  ми  поважали.

У  праці  успіхів,  кожній  родині,
Щоби  матуся,  всміхалась  дитині,
Я  дуже  вдячна,  вам  й  кожній  людині,
Міцніш  тримаймо,  ми  зв`язки    родинні.

Гуртуймось    разом,  то  ж  велика    сила,
Міцніша  буде,    ненька    Україна,
Хай    всюди  сіється  тепло  і  добро,
 Щоб  на  столі,    достатньо  хліба  було!

І  ми  нарешті,  стали  краще  жити,
Щоб  розквітали,  завжди  в  серці  квіти,
Та  щоб  любов,  повсякчас  зігрівала,
Щоби  країна  вільна,  процвітала,
Всі  негаразди,  змогли  подолати,
Як  нас  навчає  Україна  -  мати!


2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016

Сюрприз ( віршована розповідь)

До  села,    попід  городи,
Два  онуки    поспішали,
Не  були,  давненько  в  селі,
Це  ж  приїхали  у  гості.

         Перший  клас  пройшли  у  школі,
   Йдуть  веселі  і  хіпові,
Каптур  гарний  у  Грицька,
Модна  хустка  у  Васька.

Зустрічали  їх  старенькі,
Тож  їм  дуже  були  раді,
Підросли,  казала  бабця,
З  курника,  дід  приніс  яйця,
Онучаток  пригощали,
Та  в  усьому  догоджали.

Може  підемо  до  річки,
Покупаємося  трішки,
Онучата  кажуть,-  Стало,
Чомусь  нудно,  сумновато.

Хлопцям  добре,  накупались,
 У  воді,  славно  награлись,
Вони  довго  засмагали,
Аж  чуби    риженькі  стали.

Так  минуло  кілька  днів,
Насолода,  немає  слів,
Як  ішли  вони  до  річки,
-Захопіть  трошки  водички,
Бабця  їм,  відерце  дала,
Та  й  онуків  попрохала.

У  останній  день,  ще  зранку,
Хлопці    бігли,  знов    на  кладку,
Милувалися  травою,
Що  вже  вмилася  росою.

А  по  річці  круги  ходять,
Хороводи    рибки  водять,
Вже  Васько  каже  Грицькові,
Нагулялись  ми  доволі,
От,  якби    ж  сюрприз  зробити,
Взяти  й  рибки  наловити.

За  мить  хустку  зняв  з  голови,
І  погнались  вдвох  до  води,
Роздяглися  вмить,  на  ходу,
 З  води  чути,-  Ах  –  гу  –  гу!

Тягнуть,  водять  по  водиці,
Щось  виблискує  в  хустинці,
Ой  раденькі,  то  ж  спіймали,
У  відерце  все  зливали.

Ой,  щасливі,  йдуть  онуки,
Те  відро  тягли,  щосили,
Бабця  дивиться  на  хлопців,
Молодці,  гарні,  завзяті,
До  роботи  не  ледачі,
А  обличчя    в  обох  сяють,
Як  ромашки  розцвітають,
Гомонять,  зловили  рибки,
Порибалили  залюбки.

Бабці  втіха,  от  вже  й  каже,
-    Тож  я  нам,  юшки  наварю,
Наїмося  всі  досхочу.  
Дід  заглянув  у  відерце,
Ухопився    він  за  серце,
Так  сміється,  ну  щосили,
 -Вони  ж  пуголовки,зловили?!
За  мить  тиша,  недоуки,
Зажурилися  онуки,
Хто  ж  то  знав,  що  це  все  так,
Що  потраплять  вони  в    >просак>.

Хлопці  вдвох,  лиш  позирали,
Вже  й  додому  поспішали.

                                               2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016

По долинах

Розляглися  по  долині,
Вдалечінь,  аж  під  самий  ліс.
Скрізь  ялинки  при  дорозі,
Всюди  верби,  там  поміж  них.
.
Пишні  трави,  блиск  на  сонці,
Ледве  -  ледве  шелестіли,
Та  здавалось,  що  вони  всі
Тихо-  тихо  шепотіли.

І    промінчики  ловили,
Ніжні  стебла,  трішки    гріли,
Десь  травичка  височенька,
Зовсім  поруч  є  й  маленька.

Одна  на  одну  полягла,
Як  сестричка  та  рідненька,
Доволі  гарно  стелилась,
Під    небом,  ніжно  яснилась.

А  воно  ж  чисте,  голубе,
Із  сонцем  теплим,  яскравим,
Його  світленький  промінець,
Накрив  цілунком  ласкавим.

Луг  й  поля,  вже  кольорові,
Полуниці,  там  червоні,
 І  дзвіночки,  скрізь  голубі,
Яскравіють,  гарно  вбрані.

Вздовж  дороги  снять  барвінки,
Рушником  стеляться  у  ліс,
 Сині  втримали  відтінки,
Видно  їх,  наче  з-за  куліс.

Попід  ліс,  кущі  тернини,
Загадкові,  милі,  білі,
Його  ніби,    підпирали,
Й  п’  янко,  ніжно  пахкотіли.

Здаля  видно,  жовте  з  білим,
Витанцьовують  кольори,
 Розстеливсь,  неначе  килим,
Поряд  поле,  стиглі  хліби.

Всюди  пахощі  та  й  ніжні,
Мов  на  крилах  підлітали,
Голоси,  чулися  різні,
Десь  птахи,  гнізда  шукали.

І  раділа  рідна  земля,
У  лісі  пташки  співали
А  долини  й  щедрі  поля,
Весь  світ  цвітом  украшали.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016

Народилась на світанку

 Я  мабуть,  народилась    на  світанку,
Бо  завжди,  просинаюсь  спозаранку,
Майже  нічка,  а  мені    вже  не  спиться,
Ще  трава,де  глянути,  не  роситься.

Тож  себе,    картаю,  що  рано  встаю,
Я  напевно  світанок  дуже  люблю,
На  годиннику    тікає  четверту,
У  вікно,  бачу  пташечку  маленьку.

Та  не  знаю,  як  її  звати,
Лиш  сіріє,  починає  співати,
Гарно,  дзвінко,  не  можна  передати,
Не  боїться,  нині  поблизу  хати.
.
Придивляється,  рада,  сонце  сходить,
Веселіше,  вкотре  пісню  заводить,
Я  втішаюсь,  віконце  відкриваю,
І  здається,  у  душі  теж  співаю.

Мене  бачить,  хутко  вертить  голівку,
Най  би  змовкла,  принаймні  на  хвилинку,
Це  про  ранок,  вона  мені  віщала,
Щоб  із  нею,  залюбки  зустрічала,
Та  побачила,  як  схід  сонця  пала,
Й  просинається  моя  ненька  -  земля.

Я  мабуть,    народилась    на  світанку,
Бо  щаслива,    тішусь  світлому  ранку,
Вже  до  сонечка,  виходжу  із  хати,
Моє  серце  хоче  ранок  стрічати.


10.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016

Огірочки

Посіяла  огірочки,
Рівненькі,  милі  рядочки,
Раненько  їх  поливаю
Веселу,  пісню  співаю.

Мої,  милі,  огірочки,
Маленькі  сини  і  дочки,
Короткі  та  чи  довгенькі,
Для  мене,  ви    всі  рідненькі.

Я  гарно  вас  обходила,
І  добрива  підливала,
Та  трішечки  покропила,
Хвороба,  щоб  не  дістала.

Зірву,  всі  такі  гарненькі,
Пахучі  та  й  зелененькі,
По  баночках  вже  розкладу,
Часничку  вдосталь  покладу.

Он  киснуть,  на  підвіконні,
Радію,  вони  ж,  як  винні,
Тож  дуже  потішно  мені,
Усіх  буду  пригощати,
Врожай,  щодня  прославляти.

10.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016

Сердитий вітер

Сердитий  вітер,  повівав,
Шмагав,  зривав,  з  калини  цвіт,
За  мене  вийди  -    все  казав,
Я  подарую  цілий  світ.

Аж  хиталась,    шептала,
Пробач  тебе,  не  любила,
Уже  сльозина    стікала,
Якби  ж  та  й  воленька.

Краще  б  за  дуба,  я  пішла,
До  нього  ,  лежить  душа,
 Старий  так  ніжно  поглядав,
Усе  життя  одну  кохав.

Їй  сумувати,    не  давав,
Часом    свої  пісні  співав,
А  вітер  зрадливий,  сильний,
Як  чув,  ще  більш  був  сердитий.

Вже  тріск  і  гуркіт  гомінкий,
Ламав,  розкИдав,  скрізь  гілки,.
А  дуб  зажурено  схиливсь,
За  калиноньку  засмутивсь,
Вона  уже,  цвіт  скидала,
Йому  стежинку  встеляла.


09.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016

Горобчик

                     Віршована  розповідь

Був  горобчик,  ще  маленький,
Та  занадто  вже  хитренький,
Із  гніздечка  він  виглядав,
За  довкіллям  спостерігав.

В  лівий  бік  гляне  й  на  правий,
Та  до  низу,  не  уважний,
Веселенький,  закрутився,
Вмить  на  землю  повалився.

Ой  так  вдаривсь,  заболів  бік,
Ледве-ледве  до  куща  скік,
Він  літать,  на  жаль,  не  умів,
Бо  ж  навчитися  не  хотів.

А  батьки  кудись  літали,
Тож  собі  харч,  добували.

У  кущі  сидів  тихенько,
Чистить  пір`ячко  гарненько,
Не  помітив,  як  і  заснув,
Тож  безсилим,  він  певно  був.

Прилетіли  тато  й  мама,
Скрізь  шукали,  із  сльозами,
Той  в  кущі,  спав  так  миленько,
 Там  зігрівся,  то  ж  тепленько.

Минув  час,  вже  звечоріло,
В  небі  стало  сіро-сіро,
Як  проснувся,  ледь  цвірінчав,
Згодом  сильний  голос  подав.

Враз  почули  свого  сина,
Вмить,  до  нього  підлетіли,
Справно  крила  розправляли,
 У  гніздечко  вже  підняли.

То  йому,  була  наука
Бо  не  слухав,  маму  й  тата,
Справді  добре-  гарний  кінець,
Присоромився  горобець.

                               09.07.2016р
                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016

Лист

Туман  стелився,  зажеврів  схід,
Десь  недалеко  снайпер  заліг,
Кілька  пострілів  й  знову  тиша,
Та  ніби  чути,  десь  є  миша.

Тобі  кохана  пишу  листа,
Зараз  піду,  чергувати  я,
У  нас  все  добре,  тож  готуйся,
Як  -  но  приїду,  одружуся.

Я  знаю    дуже,  був  засмутив,
Люба  пробач,  так  батько  навчив,
Тому  не  зміг,  зовсім  інакше
Гадаю  буде,  нам  на  краще.

Адже    стою,  за  нас    з  тобою,
Тут  на  посту,  під  Горлівкою,
Стосунки  наші,  то  є  доля,
Живим  вернуся  -  Божа  воля.

Ще  місяць  -    два,  з’явлюся  вдома,
Буду  чекати,  чорноброва,
У  нас  все  добре,  буде  в  житі,
Тож  дочекаюсь  тої  миті.

Щоби  по  полю  разом  брели,
Лише    удвох,  тільки  я  і  ти,
 Нас  вчора  дуже  обстріляли,
 Навіть  двохсотого,  ми  мали.

Сьогодні  тихо,  тому  й  пишу,
 Тобі  в  душі,  кричу  «люблю»,
Про  тебе  думаю  щомиті,
Ось  чую  б’ють,  знов  гаубиці.

Вже  допишу,  завтра  кохана,
Враз  гучно  гримнуло,  вмить  яма,
 Все  наче  урвище  забрало,
Все  зорі  рвало,  десь  кидало.

Тож  хто  тепер,  його  впізнає?
Лиш  телефон,  не  замовкає,
А  лист  кружляв,  у  небо  летів,
Не  прочитає  ніхто  тих  слів.

Ніхто    й  листа  вже  не  допише,
А  на  посту,  знову  тихіше….

08.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016

Промінчик

       Віршована  розповідь

Ранком  сонечко  проснулось,
І  до  мене  посміхнулось,
Кучерявий    же  промінчик,
Заховався  під  камінчик.

 По  травичці  скоро  біжу,
Його  зараз  дожену,
Бачу    грається,  тікає,
Вмить  мене  він    доганяє.

Зашпортнулась  і  упала,
От  якась,  стала    роззява,
Він  на  гілочці  гойдався,
Та  й  здавалось  насміхався.

На  паркані  уже  всівся,
На  всі  боки  покрутився,
Враз  миттєво    розвернувся,
Та  й  до  сонця  повернувся.

Справді  дуже  я  зраділа,
От  я  би,    в  небо  злетіла,
Там  би  в  хованки  всім  грати,
Між  хмаринок  поскакати.

                                       08.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016

Забіяка

                                             
           Віршована  розповідь

У  садочку,  онук  гуляв,
ПелюсткИ  із  квітів  зривав,
Із  позичок  здирав    листя,
Краса  ягоди-  намиста,
Їх  спочатку    розминав,
Хоч  крививсь  та  все  ж  смакував.

Жвавий  хлопчик,  хоч  маленький,
Та  занадто  вже  хитренький,
 Коли  настрою,  він    не  мав,
Тож  доволі    всім  набридав,
Як  йому,чомусь,  щось  не  так,
То  за  мить  затискав  кулак.

Шаруділо  щось  у  кущах,
Виглядав  сердитий  гусак,
Й  гусенятка    там  сиділи,
 І  тихенько  гомоніли.

Онук  жвавий,    патику  взяв,
Й    гусака    нею  налякав,
Повернули,  малі    шиї,
І  сміливо  зашипіли,
Він  патикою  махає,
Той  на  нього  наступає.

Гусак  злющий,  як  закричить,
І  на  нього  злобно  летить.
Крила  величні,  вже  розкрив,
Та  й  онука,  вмить  повалив.

У  цей  час,  бачить  у  вікно,
Бабця  зблідла,  ой  лишенько,
Йде  до  його  виручати,
Гусака,  геть  відганяти.

Та  й  уздріла,  що  у  руках,
Що  онуче,  тебе  взяв  страх?
Ах  ти  шкода,  його  шкода,
Як  не  я,  то  була  б  біда.
Жаль  замало,він  тобі  дав,
Я  пасок,  он  візьму,  додам.

Вже  рукою,  онук  ніс  тер,
Хай  від  мене    пожде  тепер,
Підросту,  йому  покажу,
Головний,    я  в  цьому  саду!

                                 07.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016

Побачення

На  ставочку  ноги  мила,
Пісню    весело  співала.
Вода  чиста,  чарувала.
Теплом  ніжно  зігрівала.

На  дорогу  подивлюся,
Почекаю,  прийде  милий,
З  джерела  води  нап’юся,
Сміх  почую  той  вразливий.

Здаля  бачу,  що  у  руках,
Трима  гарний,  букет  квітів,
Він    коханий,  милий  мені,
І  за  всіх,  кращий  на  світі.

Посміхнуся,  квіти  візьму,
Тебе  любий,  не  покину
Їх  так  ніжно,  я  пригорну,
Бо  ж  щаслива  вв  цю  годину.

Біля  ставу,  є    три  верби,
Нам  наснаги  придавали,
Тож  радієм,  щасливі  ми,
Так  побачення  чекали.
***
Тихий  вечір,  зіронька  встала,
Наближається  свято  Івана  Купала,
Бажаю  всім,  здоров*я  міцного,
Щоб  день  кращий,  був  ніж  вчора.
Неба  мирного,  світлих  днів,
І  гарненьких,  теплих  вечорів,
 Україна,  хай  нині  святкує,
А  це  свято,  щастя  дарує.

                               07.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016

Різні долі

Життя,  а  чи  усім  шанс  дає,
Буває,  людина  жирує,
Із  келиха,  хтось  сьорбав    вино,
Вдається,  наче  у    казино.

Той  вИграє,  інший  програє,
Хтось  інший,  болі  пізнає,
Останні  копійки  рахує,
Все  Бога  просить,  той  не  чує.

І  цим  життя  його  гартує,
А  часом  дістає,  дратує,
Не  має,  хтось  совісті,  все  крав,
Інакший,  по  житті  досягав.

Шукав  щастя,  а  зазнав  болю,
Тож  кращу,  як  замати  долю?
   А  де  –хто,  мав  дім    й  машину,
Коханку,  мо»  дві  й    дружину.

А  той,  не  може  сім`ю  мати,
Грошей  катма  прогодувати,

Журба,  його  серце  стискає,
У  Бога  він  весь  час  питає
Де  доля,  щаслива    літає?
Від  нього,  жаль,чомусь  тікає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016

Виднілось село

Вдалині,  серед  горбів,  виднілось  село,
Між  дерев,  здається  потонуло  воно,
Є  хати,  ближче  й  далі,  в  зелені  кругом,
Як  спуститись,  при  низині,  б  `є    джерело.

Від  хатини  до  хат  та  й  нелегко  пройти,
Лежать  трави  і  цвітуть  квіти  навкруги,
Всі  рівненькі  городи,  соняхи  цвітуть,
А  садки,  вже  відцвіли,  яблука  ростуть.

Де  –  не  –  де    вишні  потроху  червоніють,
І  смородини  стиглі,  чорні  радіють,
Соловей,  у  зеленім  гаю  щебетав,
І  розносився,  далеко  спів,  аж  за  став.

І    село,  тішилося  своєю  красою,
Збагатилось    воно  літньою  порою,
Полонини  та  поля  навкруги  лягали,
Колосились  хліба,  село  прикрашали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016

Каченята

Звук  лунає,  біля  ставка,
Все  кря  -кря    та  кря,  кря,  кря,  кря,
Каченятка  там  гуляли,
У  воді    лапки  купали.

Намочили,  вже  хвостики,
Полоскали  всі  дзьобики,
По  воді  ряску  шукали,
Ой  добренька,  смакували.

Гарні,  милі  каченята
Мов  маленькі  ангелята
Оченята  в  них  щасливі
Добре  викупались  нині.

Із  води  вилізла  качка,
Тож  помились  каченятка,
І    маленька,    ця  дітвора,
Хутко  крильця  розпустила,
Майже  бігла,  аж  летіла.

Малі  хвостики  трусили,
Та  доволі  гомоніли.
Сіли  поруч,  біля  мами,
Та  й    гарненько  задрімали…
Біля  ставу,  вже  тихенько,
Всім  на  сонечку  тепленько.

                             30.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2016

Присвячую

Він  був  борцем  за  Україну,
Землю  любив,  свою  родину.
Жив  там  де  краще,  життя  було,
Але  його,  це  не  спинило.

 Лишив  театри,    свої  співи,
І  повернувся  до  країни,
Як  свою  неньку,  не  любити?
Тому  й  приїхав  захистити.

Він  сміло  йшов,впевнено  стояв,
У  бою    ворог  не  налякав,
Справжній  козак  і  мужня  воля,
Та  така  мабуть  його  доля.

Героя  славимо  на  віка,
Країна  вся,  сьогодні  стражда,
І  гірко  плаче  та  сумує,
А  ворог  клятий  знає  й  чує.
***
Совісті,  серця-  певно  немає,
Наших  синів,  кращих  вбиває,
Нехай  земля,  ця  пухом  буде,
Його  ніколи  не  забудем.
***
Твій  голос,  спів  завжди  буде  лунати,
І  Україну  щодень  прославляти.



29.06.2016р
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2016

Земна врода

Вийду  в  поле,  подивлюся,  долоні  підставлю,
Я  до  неба,  потягнувся,  але  не  дістану,
Вся  краса,  земна  яскраво  землю  покриває,
Є  надія,  всьому  людству,  життя  процвітає.

Набереш,  повітря  у  груди,  немов  літаєш,
Думки  линуть  у  висоти,  ти  їх  не  дістанеш,

Колір  темно  -  синенький  виднівся  до  світанку,
Згодом  сизо  –  блакитний,  як  із  сонечком,  зранку,
 Далечінь,  аж  до  обрію,  біленькі  хмаринки,
Простягнулися  маленькі,  пухкенькі  пір’їнки.

Мерехтить,  схід  виграє,  вже    кольори  міняє,
 Сходить  сонечко  сонне,  перший  промінчик    лягає,
На  мою,  землю  святу,    подаровану  Богом,
Червоніло,уже  знов,  ген-  ген,  під  самим  сходом.

Піднялося  трішки,  ще  ясніше  засвітило,
Всю  пташину  та  й  довкола,  воно  розбудило,
Сонце  вище,  здіймалося,  промені  стелились,
В  золотому,  срібному  вбранні,  поля  збудились.

Розплескав  ясний  промінь,  ніжно  на  травицю,
Повелить,  всьому  земному  водичкою  вмитись,
На  дорозі,  серед  поля,  стою  помолюся,
Ясним  небом,  теплим  сонцем,  не  намилуюся.

Простягну  свої  долоні,  я  ближче    до  Бога,
Неможливо  передати,  яка  земна  врода!
Мою    душу  зігріває,  то  ж  маю    надію,
З  Богом  даною  красою,    я  не  раз  помрію.

28.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2016

Научитесь всех уважать!

Научитесь,  люди    всех  уважать!
Человека,  не  смейте  обижать,
     Что    не  так,  считайте,  один…  три…  пять
Лишь  за  то,  что  у  него  другой  взгляд.

Ведь    увидишь,  даже  других  глаза,
Голубые,  одни  как    бирюза,
Есть  и  карие,  часто  черные,
Во  всех  вас,  скажите  какие?
Может  светлые  или  темнее.

Те  добром,  светятся,  иль  радостью,
А  быть  может    злом  или  завистью?
Прошу  люди,  будьте  все  добрее,
Тогда  жить,  ведь  будет  веселее.

 Полюбите,  вам    всегда  воздастся,
Одолеете  в  жизни  ненастья,
Прошу  люди,  вы  уважайте  всех,
Ведь  тепло,  добро  –  это  же    не  грех!

28.06.  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675026
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2016

Налилися вишні

Налилися  вишні,  яскраві,  запашні,
Все  вони,  немов  посміхаються  мені,
Із  кислинкою,  знаю  та  дуже  люблю
Ось  вареничків  смачних,  нині  нароблю.

Онучаток  покличу,  щиро  пригощу,
Це  ж  бо(гавриків)  своїх,  сердечно  люблю.

Тож  сметани  купила,  буде  смакота
За  столом  розсілися  і  бабця  співа,
Вже  весела,  тішиться,  на  серці  тепло,
Це  ж  яскраве  літо  онуків  привело.

Оченята  сяють  сонячним  промінцем,
Онучата  кричать,-Бабцю  давай  ще!

Попід  вишнею  стіл,  ще  й  пташки  співають,
Діти  раді,  варенички  наминають,
Смачні,  тепленькі  та  й  м'якенькі,  запашні,
Як  же  добре,  як  дружні  і  діткам,  й  мені.


                                                                 1995р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016

Лише твоя

Вже  зранку,  я  біля  плити,
Погляну,  так  солодко  спиш,
Чекаю,  любий  підійди,
Мене  ніжненько  обійми.

Є  мрія,  щоб  поцілував,
Та  тіло,  моє  відчував,
Вікно,  ранком  відчинене,
Акацій  цвіт-  запевнення,
Весни,  чарує,  дурманить,
Любов  у  ліжко  заманить.

Сніданок  готовий  і  я,
Сама,  до  тебе  підійшла,
Не  спи,  звечора  до  ранку,
Мене,  сприйми  за  коханку.

У  ліжку,  вже  знявши  халат,
Проснись,  любий,  прошу  поглянь,
Всміхнися,  ти  моє  життя,
 Кохай,  навіки  лиш    твоя.
   
27.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016

Після дощу

Вночі  дощ  пройшов  гарненький,
Ранок  видався  тепленький,
І  босоніж  вся  дітвора,
По    окрузі  гомоніла.

А  земля,  аж  парувала,
Дітям  очі  звеселяла,
І  до  себе  зазивала,
Зайди,  добре,  помий  ноги,
Тут  відчуй,  ти  насолоди,
У  калюжі  оцій,  гожій.

 У  ній  сонце,  бач,  втопилось,
Вода  й  все,  довкола  грілось,
По  калюжах,  хтось  трохи  груз
У  болоті,  мов  чорногуз.

У  руках  штанці  та  одяг,
Ой,  як  втішно,  насолода,
Чорні  ноги,  як  у  смолі,
Та  веселенько  дітворі.

Сонце  ніжно  усміхалось,
З  дітлахами  немов  гралось,
Як  тепленько,  літо,  краса,
Тож  раденька  вся  дітвора.

                           27.06.2016р


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2016

В тайне держу

Прошу  -  душа  ты  сохрани,
Припрячь    желания  любви,
Кому  довериться  смогу?
С  тобою,    в  тайне  страсть  держу.

Всё  чаще  видеть  я  хочу,
И  лишь  взгляну,  уже  лечу,
Всё  мыслями  к  тебе  в  объятье,
Ты  жизнь  моя  и  ненастье.

Твой  образ,  лишь,  мысль,  что  твоя,
Увы  кружится  голова,
Ты  шеф  и  всегда  за  столом,
Уж  чай  готов,  к    тебе  бегом.

Да,  просто,  я  секретарша,
Смотрю,  нежны,  чудны  глаза,
Тебя  люблю,  буду  твоя,
Моя  любовь  ведь  навсегда.

Душа,  моя  в  тени  вервей,
Опять,  бегу  к  нему  быстрей,
Пылает  сердце  и  горит,
Я  каждый  день  хочу  любить.

Всегда,  стараюсь  поймать  взгляд,
Ведь  утром,  встретил,  вижу  рад,
Я    молча  устаю    любить,
Душа,  скажи  как  же  мне  быть?

Не  ровня,  вот  и  страдаю,
Поэтому  всё  скрываю,
Люблю  и  жду,  и  встречаю,
Пока,  ты  здесь,  ведь  мой,  знаю..

26.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674684
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.06.2016

Налякав

Під  кущиком  зайчик  спав,
Гарненько  відпочивав,
Десь  раптом,  шаруділо,
То  листя  шелестіло.

Злякався,    вже  геть  тікав,
На  жаль,  куди  й  сам  не  знав,
Задихався,  от  біжить,
Аж  хвіст  піджав,  весь  тремтить

Їжак,  стоїть  всміхнувся,
Чому,    не  оглянувся?
Навіщо  так  тікати  ?
Тож  я  хтів,  погукати…

Здаля  блищали  лапи.

                             26.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016

Я не хочу огласки

Прошу,  я  не  хочу  огласки,
Желаю,  твои  видеть  глазки,
Они,  меня  пьянят,  ласкают
 Тебя,  снова  не  отпускают  .

Мне  сорок,  а  тебе  двадцать  пять,
Зачем,  мы  будем  года  считать,
Ты  радость  и  наслаждение,
Моя,  любовь,  восхищение.

Уж  очень  скучаю  и  хочу,
Улыбку  видеть  и  наготу,
Ты  жизнь,  моя  сладость,  волшебство,
Исполни  желание  одно.

С  тобою  быть,  не  расставаться
В    объятиях  нежных  купаться,
Молчишь,  но  что-то  чувствуешь  ты,
Не    нужно,  нам  разрушать  мосты.

Приди,  согрей  меня  в  постели,
Нет  вьюги,  пока    нет  метели,
Любовь,  не  требует  огласки
Желает,  тишины  и  ласки.


34.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674350
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2016

У перукарні ( віршована розповідь)

Назар    по  вулиці  гуляв,
До  перукарні  завітав
   Оце  ж  закінчив  шостий  клас,
Канікули  літні  в  цей  час.

У  класі  він  хизувався,
Що  модний,  вже  вихвалявся,
Дорослим  дуже  хтів  стати,
Та  краще  всіх  виглядати.

             Так  щиро  вже  до  майстрині,
-Це  зараз  моднячо  нині,
 Як  той,  оселедець  зробіть,
         Парфумів  добре  покропіть  .

Вона    до  нього,-  Занадто,
Тобі,  то  що,  чи  так  важко  ?
-То  буде  мабуть  що  довгий,  
-Не  хочу,  я    той,короткий!

Сидить  і  розмірковує,
Бо  думку,  він  свою  має,
Я  є  українець,    то  ж  так?!
Справжнісінький  буду  козак!

Хоч  мови,  правда  не  знаю,
Все  суржиком  скрізь  шмагаю,
Та  мабуть,  то  все  не  біда,
Тому  й  відбулась  бесіда.

В  кросівках,  знов    вихвалявся,
В  штани  під  джинсу  убрався,
Так  модно,  гомонять  тепер,
Тож  я,  ну  справжній  кавалер.

Його,  товче  в  бік    майстриня,
-  Замріявся,  чи  що  хлоп`я?
Й  качає,  вмить  головою
-Хай  мама  прийде  з  тобою.

Тоді  тебе,  я  пострижу,
Боюсь,  з  роботи  полечу,  
Сердитий,  враз  із  крісла  встав,
Та  голову,  ледь  почухав.

Подумав  та  вже  й  пригадав,
Що  маму,  він  не  послухав.
-Ще  рік,  ну  добре  підросту,
До  вас,  я  сам  тоді  прийду.

                                     24.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2016

Ранок

Ледь  -  ледь  жевріло  на  сході,
Мерехтить,  просніться  усі,
Білі  хмарки,  що  на  небі,
І  чорненькі,  несуть  дощі.

Літній  ранок  розквітає,
Дивовижний,  мій  щедрий  край,
Скоро  пташка  заспіває,
Зелененький,  проснеться  гай.

Опісля  нічної  тиші,
 Струмок  весело  задзвенів,
Він  веде  пісні  ранкові,
Поблизу  дубів  –велетнів.

Розцвіла,  чарівно  липа,
Вітер  пахощі  розносив,
До  неї,  шепотів  стиха
Розчесав,  уміло  коси.

Квітно  скрізь  й  дзвіночки  рясні,
Ранку  й  сонечку  раділи,
Підтягнулися  по  волі,
Вже  пелюстки,  всі  розкрили.

Ледь-ледь  травка  шелестіла,
Прокидалась,  потягнулась,
Заблищала,  по  ній  роса,
Та  й  до  сонця  посміхнулась.

Скрізь  іскрило  й  золотило,
Любувалась  земля  ранку,
 Співа  пташечка  щаслива,
Літу  рада  і  світанку.

Лине  пісня  соловейка,
Ніжно,  солодко  звучала,
Мила  пташечка,  маленька,
Добрий  ранок  всім  віщала.

     22.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2016

О мир!

О  мир    печали  и    мир  любви,
Загадки  есть,  всех  наслаждений,
Вершин  хочу,  я  снова  достичь,
Но  не  познав  нравоучений.

Сам  разобраться,  вновь  хочу,
Что  плохо  есть  и  что  хорошо,
Бывает  словно,  птицей  лечу,
Взлетаю  я,    очень  высоко.

Вдруг  сильный  ветер  с  ног  сбивает,
Уже  упал  и  едва  живой,
Моё  сердечко  разрывает,
 Ведь  ощущаю  сильную  боль.

А  что,  без  этого,  что  нельзя  ?
Чтобы  всё  гладко  и  так  легко,
Прожить  ведь  хочется,  года  не  зря,
Чтобы  всем  было,  лишь  хорошо.

И  мне    так  хочется,  самому,
Узнать  свои,  все  способности,
Что  бы  я  смог,  помочь  каждому,
Кто  так  нуждается  в  помощи.

Мысли  дождусь,  я  верной  любви,
 И  исполнения  желаний,
Но  ненавижу  зла,  чертовни,
Хочу  достичь  земных  вершин.

22.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673977
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2016