Ніна Незламна

Сторінки (22/2141):  « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20»

Прощання


Скажіть  війну,  хіба  можна  забути,
Вже  того  сина  -    ні,    не  повернути,
Прийшла  біда,  скільки  їх  там  полягло,
Знов  на  коліна    падає    все  село.

Всі  у  зажурі,  голови  схилили,
А  бідна  ненька,  вже  немає  сили,
І  по  щоці,  тече  крижана  сльоза,
У  грудях  серце,  мов  у  небі  гроза.

Уже  безсила,  на  коліна  впала,
Ой  чому,  любий,  тебе  відпускала,
І  знову  тиша,  лине    «Пливе  кача»,
Тож  ті,  що  з  ним,  поруч,  як  брат  за  брата.

В  глибокій  шані  голови  схиляють,
До  болю  душі,  гірко-  гірко  плачуть,
Кру  -  кру  –  раптово,  гучно  пролунало,
Якийсь  журавлик,  ледь  сил  хватало,
Довго  кружляв  й  піднявся      до  неба  синь,
Він  попрощався,  до  Бога  спішив  син.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016


Гумор-2

Суп  з  кропом

Ходить  бабця  по  городу,
Та  насіння  сіє    -  кропу,
А  слідом,  за  нею  онук,
На  городі,  вже  тут,  як  тут,
Те  насіння  підбирає,
Та  до  рота  все  ховає.

Каже  бабця  -,От  йому  грець,
Онук  -  Нащо,  посіяла  весь?
-Хочеш  їсти?...Мій  любенький,
Зараз  дам,  супчик  тепленький,
-Я  люблю,  супчик  з  тим  (  клопом)
Ти  залишила    б  хоч  (тлохи?)

***
До  горщика    сина  привчали,
Хай    сам!  Йому  свободу  дали,
Зо  три  години  з  ним  носився,
До  низу  памперс  опустився.

                                                               2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016


Дождепад


 Вновь  шумит,  шумит  за  окном,
Это  дождик,  лей  веселей,
Уж  встречается  с  рассветом,
Желторотенький  воробей.

Ах  совсем,  уж  замучила,
 Всех  жара,  эта  летняя  ,
За  дождём,  ты  соскучилась,
Моя  родненькая  земля.

Тучки  вновь,  медленно  плывут,
Совсем  робко,  ведь  не  спешат,
Словно  песенку  нам  поют
Это  чудо  –ах,  дождепад!

Заблестела  всюду  трава,
Заискрилась,  ей  хорошо,
Заиграла  уж  музика,
Поток  вод,  словно  ручайком.

 Здесь  одно  восхищение,
Ах,  земная    же  благодать,
И    есть  радости  мгновенье,
Всюду  капельки  -  Кап  да  кап.    
                                 
2016г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681525
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2016


Буде гарний врожай

Ой  там  у  полі,  аж  вдалині
Несуться  коні  та  й  вороні,
Мусонний  вітер    ледь  повівав,
Хвилясті  гриви  їм  розвівав.

Козак  присівши,  на  повозі,
Підганя  коней  по  дорозі,
Що  проляга  попід  самий  ліс,
Вздовж  золотистих,  пишних  хлібів.

А  стрункі  коні  гонористі,
На  спинах  краплі,  аж  сріблисті,
 Здаля  неначе  у  намисті,
Густо  хліба  скрізь  шовковисті.

Поміж  них  квіти  волошкові,
І  колоски  вже  повні  –  повні,
А  сонце  високо,  яскраве,
Літом  землицю  зігріває.

Знов  козак,  поле  оглядає,
Зерно  в  хлібах,  вже  дозріває,
Їде,  радіє,  посміхнувся,
Для  всіх  жнива    скоро  почнуться,
Є  сподівання,  гарний  врожай,
Багатшим    стане  наш  рідний  край.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016


Яблунька

                                                             
                       Віршована  розповідь

Біля  грушки,  у  садочку,
Диво-  яблунька  підросла,
Гілки  квітнуть,  аж  донизу,
Ніжно,  широко  розклала.

Ми  її  із  матусею,
Вже  давненько  посадили,
Тож  тоді,  я  йшла  босою,
Під  стіл  кажуть,  ще  ходила.

 Вона  швидко  струнка  зросла,
Вже  здається,  аж    по    пояс,
Часто  гляну,  от  гарненька,
Тихий  шелест  між  листвою.

Цьогоріч  гарно  зацвіла,
Так  ніжненько  так  пахтіла,
Поспішаю,  побачила,
Купа  бджілок  підлетіла.

Пролітають  дні  вагомі,
Я  до  неї,  знов  підійду,
 Ледь    -  ледь    -  яблучка  червоні,
Як  же  я,  вас  усіх  люблю!

Місяць  серпень,  вже  наступив,
От    й  достигли,  всі  гарненькі,
Кольорами    вміло  покрив,
Аж  виблискують,  рідненькі.

Мов  сміялися  на  сонці
Повтішаюсь,  яка  краса,
Плями  є,  вже  трішки  жовті,
Взяла    гілочку,  чудеса.

 Мене  щедро  пригостила,
Біжу  радо  до  матусі,
Ой,  як  смачно,  я  щаслива!
Дам  бабусі  і  дідусі…

Будем  разом  смакувати,
Тож  всім  треба  скуштувати  !

                             02.08.2016р
                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016


Доля підказала


Ти  почекай,  чуєш  хлопче,
Сказала  доля,  не  спіши,
Твоя  пора,  не  прийшла  ще,
Полеж,  а  згодом,  закричи.

Із  голови,  щось  потекло,  
Та  він  не  міг    розібрать  що,
Враз  у  очах,  все  червоне
На  душі  сіро,  холоне.

Раптовий  біль,  аж    пронизав,
Ще  молодесеньке  тіло,
Чомусь  думок,  клубок  терзав,
За  мить  у  вУхах  шуміло.

Ти  почекай,  підказала,
Раптово  поруч  зривалось,
Це  ж  на  перед  доля  знала,
Щось  би  із  ним,  певно  сталось.

Набрався  сили,  не  лежав,
Ледь  із  колін,  все  ж  підвівся,
Вже  зовсім  немічний,  сідав,
Уже  здавалось  зігрівся

Десь  взялась  сила,  закричав,
Мов  йому  доля  знак  дАла,
Надія  гріла,  не  втрачав
А    десь  вже  музика  грала.

Ледве  підповз  до  бліндажа,
Поруч    всміхнулась  медсестра,
Текла  від  радості  сльоза,
Це  ж  сюди  доля  привела.      

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2016


Ліс кленовий /пісня /

Ліс  кленовий,  ліс  кленовий,
А  мій  милий  чорнобривий,
Мій  миленький  чорнобривий,
Кажуть  люди  гонористий.

Хоча    трохи  гонор  має,
Та  мене,  все  ж  він  кохає,
Ой  шепоче,  що  кохає,
Одружитись  обіцяє.

Ще  й  красиві  очі  має,
Мене  ними  зігріває,
Як  погляне  зігріває,
Та  ще  й  ніжно  обіймає.

Кажуть  люди  дуже  славний,
До  роботи  спритний,  справний,
Гарно  вміє  все    робити,
Тож    його,  як  не    любити.

Ліс  кленовий,  ліс  кленовий,
Який  вечір  пречудовий,
Я  у  лісі  заблукала,
Там    миленького  кохала.

Ліс  кленовий,  ніч  темненька,
Ой  яка,  ти  солоденька,
Казав  любий  солоденька,
А  що  ж    скаже,  тепер  ненька.

Ліс  кленовий,  ліс  кленовий,
Який  вечір,    цей  казковий,
Ми  у  казці  полюбились,
Та  вже    скоро    й  одружились.

2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2016


Хто винен ( віршована розповідь)

Ой,  під  вишнею  та  під  черешнею,
Умовляла  жінка  разом  з  теще,
Лежать  досить!  Ходи-но  до  роботи,
До  них  зять  -    От  стрекочуть,  як  сороки!
День  при  дні,  все  лежить  у  гамаку,
Давно  дуже,  має  звичку  таку,
Повернувся,  хитро  глянув,  каже,
-Зараз  встану,  вже  відпочив  майже.
І  швиденько  потягнув  сигару,
- То  ж  поїду  завтра  на  Полтаву,
Минув  тиждень,  може  трохи  більше,
Де  робота?  Жаль,  стало  ще  гірше.
Друзів  став,    у  садочок  водити,
Та  й  із  ними,  ту  горілку  пити.
Надоїло,  теща  дзвонить  сватам,
- Швидко  їдьте  та    заберіть  свій(  хлам),
Одне  тільки  й  знає  пити  сто  грам,
Зятя  мати  такого  один  срам.
Донька  ждала  на  любов  та  щастя,
 Порося  ж  ледаче  він,  от  трясця  !
 Вже  під`їхав  бордовий  Мерседес,
Звідти  вискочив  величезний  пес,
Почав  зятя  нюхати  й  лизати,
Аж  тут  вийшла,  уже  теща  з  хати.
У  машині    свати  всміхалися,
Вони  кажуть  –  розчарувалися,
Одружився,  син  не  для  роботи,
Жить  красиво,  щоби  без  турботи.
А  дружина  чула,  оніміла,
Сприйняла  це,  аж  зразу  присіла,
Як  обпечена,  вмить  сумку  несла,
-  Забирайте    ви  свого  пацюка
Дуже  (гарно)  викохали  синка,
Краще    буду  мати  одиначка  -.
***
Отож  таке  сьогодення  нині
І,  як  же  жити,  тепер  родині?
Дитя  без  батька  вже  підростає
Бо  він  все  палить,  п’є  та  гуляє.
Тож  хто  винен  у  справі  цій  гіркій,
Не  обійшлося  певно  й  без  батьків
                                                     2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016


Шелест трав

Шелест  трав,  потаємних  і  відкритих,
Відчуваю  босою  ногою  їх,
Ще  м`які  вони,  вдосталь  соковиті,
Чарують  ніжні,  яскраві,  молоді.

Трави-  трави,  час  любові  й  кохання,
Вдвох  гуляли,  звечора  до  світання,
Вперше  разом  сонечко  зустрічали,
А  пташки,  весело  пісні  співали.

Про  те  світле,  мабуть    ніжне  кохання,
Відчували,    його  сьогодні  зрання,
Ми  навіки  стали  єдиним    цілим,
Із  нас  кожен,  почувався  щасливим.

Йшли  обнявшись,  а  трави  шелестіли,
Про  любов,    вірних  сердець  шепотіли,
Шелест  трав!  Таких  таємних  й  відкритих
Душ  єднання,  щасливих  і  зігрітих.


2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016


Широкий яр

Там  за  полем,  яр  широкий,
Розстелився,  ще  й  глибокий,
Як    провалля    із-  під  горбів.
Простелив  обриви  -  краї.

Щоб  на  нього  подивитись,
Він  велить    всім  поклонитись,
По  горбах,  всюди  городи,
Велич  –  яр,  то  дар  природи.

 А    у  бік,  наче  облоги,
Вже  вниз  тягнуться,  дороги,
Як  крутіше,  видно  пісок,
А  ,як  рівно,  глини  кусок.

Густа  стелиться  травичка,
Колір  сизий,  невеличка,
І  виблискує  на  сонці,
Ледь  тримається  на  корні.

Підтягнулась  із-  під  глини,
Та  й  плете  до  височини,
Трохи  нижче,  скрізь  ромашки,
Вздовж    розкрили  милі  шапки.
Біле  з  жовтим  мерехтіло,
І  по  яру,  все  раділо.

Вмить  по  іншій  вже  сторонці,
Блиски  трав,грають  на  сонці,
Густим  килимом  лежали,
Яр  собою    прикрашали.

А  здаля,  аж  під  самий  ліс,
Десь  згубився  від  яру  хвіст,
Лиш  поглянь,  всюди  обриви,
Кущі  тягнуться  в  тернини.

Із  -під  них,  там  б  `є  джерело,
Серед    яру    так  дзвеніло,
Ну  а  далі,  неподалік,
Малий  став,  неначе  приліг,
Кругом  нього  лиш  чагарник,
Тут  прижився,  до  яру  звик.

Хоч  й  знаходиться,  аж  внизу,
Захищає  свою  красу,
Яр  собою  любувався,
 І  до  сонечка  всміхався,
Сам  розлігся,  вже,  як  хотів,
Мов  чаклун  поміж  всіх  горбів.

2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016


Їжачкове яблучко ( казка)

             Віршована  розповідь

Їжачок,  яблуньку  трусив,
От  халепа,  немає  сил,
Гарне  яблучко  висіло,
Впасти  зовсім  не  хотіло.

Хитру  лиску  уздрів,  іде,
Він  під  кущиком,  уже  жде,
Та  теж  яблучко  уздріла,
Хвостом  зразу  закрутила,
Що  сказати,  так  зраділа,
Теж  дістати  захотіла.

Десь  дрючок,  великий  знайшла,
На  мить  зла,  вперто,  жбурляла,
 Та  те  яблучко  гойдалось,
Досить  стигле,  посміхалось.

Ох,-  поглянула  сердито
-Не  велике,  оце    лихо!
За  мить  хвостиком    махнула,
За    кущами,  десь  гайнула.

Миле  яблучко  гойдалось,
З  вітерцем  не  сперечалось,
Враз  упало  до  їжачка,
Ой,  як  пахне,  це  ж  смакота…

Тож  щасливий,  наш  їжачок,
Тепер  має  сніданочок.

                       26.07.2016р
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016


Вийду в поле


Вийду  в  поле,  широко  стелиться  дорога,
Ой,  яка,  скрізь  чарівна  земна  ця  природа!
Хліба  хвилями,  лягають  повні  колоски,
Вмились  росами,  раненько  набрались  сили.

Добре  гріло,  ясне  сонце,  багато  тепла,
Колоскам  смаку  давало,  з  літом  на  вустах,
Ніжно  в  руки,  їх  візьму,  всі  схожі,  як  брати,
Сили  й  радості,  наснаги,  придають  вони.

Недалеко,  стояв  ліс  у  літньому  вбранні,
Соловейко  заливався,  веселі  пісні,
Було  чутно,  навкруги,  так  тішились  хліби,
Всі  зібралися  до  жнив,  вже  давненько  вповні,
Природа  –  диво,  є  щастя,  людства  все  життя,
Поклонюся  землі  й  хлібам,  радість  у  очах!

                   2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2016


Взяв мене за руки

Ти  раптом  взяв,  мене  за  руки,
Глядів  у  очі,  довго    тримав,
Готова  винести  всі  муки,
Якби  з  тобою,  тільки    б  забрав.

Ти  ніжно  взяв,  мене  за  руки
 На  це  так  серденько  чекало,
Здавалось  десь,  лунають  звуки,
Нашого  танцю,  танцю  Танго.

Ця    ніжна  музика,    рухи,
Я  так  хотіла,  танцювати,
Здалось  вже  чую,  інші  звуки,
Було  охота  заспівати.

Міцно  тримав,  мене  за  руки,
Сама  себе,    я  загубила,
Напевно  ти,    хотів  почути,
Що  так  давно,  тебе  любила.

Тіло  палало,  аж  тремтіло,
Забракло  слів,  одне  бажання,
Воно  любові,  так  хотіло,
Тепла    і  ніжного  кохання.    
             

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016


Вдала рибалка ( віршована розповідь)

Дуже  тішився,  збирався  дід,
Сказав  бабі,  щоб  поклала  хліб,
 Піду  рано,  я    на  рибалку,
Розбудила,  щоб  на  світанку.

І  ледь  -  ледь  сонечко  світило,
Дід  зібрався  весело,  сміло,
-  Не  журись,    я  рибки    наловлю,
Там  і    юшки,  собі  наварю.  

Тепле  літо,    він  спішив  з  відром,
Та  з  маленьким  своїм  цуциком.
 Жваві  жабки  «  Ква-  ква-ква»  в  річці,
Закидав  вудочки,  по  звичці.

Дуже  гарний  видався  цей  день,
 Бабця  вдома  слухала  пісень,
Під  дверима,  раптово  чує
Щось  шкребе,  вмить  цуцичок  виє.

О,  лихо,  Боже  -  баба  дума,
Не  дай  Бог,  мій  дід  врізав  дуба,
Надто  швидко  до  річки,
По  стежині  капці  згубила.

Здаля  вудочки,  бачить  стоять,
А  старого,  ніде  (не  видать),
Вже  й  гукає,  -  Діду,  гей,  діду,
Ніде    не  видно  навіть  й  сліду.

В  очереті,    довго  шукала,
У  сльозах,  Боженьку  благала,
Для  чого  йому  ця  рибалка?
З-за  куща  бачить,  стирчить  палка.

Задравши  ноги,  там  дід  лежить,
І  губами,  ледь-ледь  шевелить,
Біля  нього  дві  пусті  пляшки,
З-  під  вина  мабуть,  чи  з-під  бражки.

Цуцик  біг,  вже  й    весело  скавчав,
Та  бабусі  спокою  не  дав,
На  траву  сіла,  зажурилась,  
Щем  під  серце,  так  притомилась.

Чує  діда  –  храп,  аж  гуркоче,
Та  про  себе,  щось  там  бурмоче,
Вона  вздріла,  по  воді  клює,
Радо  тягне,  рибку  дістає.

Мабуть  так,  було  години  дві.
Клює  добре  і  все  карасі,
Вже  той  кущик,  враз  шевелився,
Вмить  за  діда  цуцик  вчепився.

За  штани  став  тягти,  дзявкати,
У  вухах,  аж  стало  лящати,
 Підіймається  дід    з-  під  куща,
Знову  пляшку  свою  там  шука,

Бабця  в  трансі,  вже  поруч  стала,
З  пересердя  заверещала,
Аж  геть  риба,  вся  повтікала.
Й  у  кущах  качка  закричала.

Аж  враз  дід,  глянув,  очі  протер,
-  Моя  люба,  зі  мною  тепер,
Що  прийшла,  рибки  нам  зловити?
Може  юшку    будем  варити  ?

-Ти  очуняв  -,  вжекаже  баба,
-  Ах  пацюк,  яка  ж  ти  зар(за.
За  шкібарки  та  й  тягне  діда,
А  в  руці  другій  відро  й  риба.

 Тож  вдалася  діду  рибалка,
Та  чомусь,  все  свариться  бабка.

                                                                   2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016


Возьму в руки гитару / слова к песне /

Я  возьму  в  руки  гитару,
Да  задену  одну  струну,
Горько-  горько  вдруг  заплачу,
Ведь    тебя,  лишь  одну  люблю.

Месяц  смотрит    и  смеётся,
Не  могу,  совсем  быть  один,
Песня  льётся,  нежно  льётся,
Я  прошу,  скорее    приди.

Что  ему,  когда  есть  звёзды,
Всё  мерцают  и  веселят,
Я  один,  один  все  годы,
Боль  в  душе,  тебя  потерял.

Как  родня  –  марехуана,
Никуда  не  отпускала,
За  решёткой,  жаль  уже  я,
Жизнь  моя,  совсем  пропала.

Вот  теперь  уж  каюсь  во  всём,
Ну  конечно  ты  не  ждала,
Отсидел,  я  давно  свой  срок,
Не  достоин,  знаю  тебя.

Как  же  быть,  теперь,  как  мне  быть,
Боль  в  душе,  кричит  люблю,
Без  тебя,  не  хочу  я  жить,
Ты  поверь,  забыть  не  смогу.

                           2016г


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679428
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.07.2016


Літо


Літня  краса!  Як  добре  мені,
По  прохолодній,  густій  траві,
Тихо  ступаю,  я  босоніж,
Неначе  мию,  ноги  в  росі.

Трава  м`яка,  ніжно  лоскоче,
Що,  аж  душа,  співати  хоче,
А  ви,  ось  так,  робили  ранком?
Втішались  літу  із  світанком?

Лише  роззуйтесь,  йдіть  зі  мною,
Нині  відчуйте  насолоду,
Чарує,  тонете  у  красі,
Прилив  енергії  по    тілі.

Сяючі  очі,  то  ж  радіють,
Влітку  всю  землю,    роси  миють,
Ніжно  сріблитьсяом  блискає  вся,
І  посміхається  до  сонця.

Танцюють    звабливі  промінці,
Жваві,  веселі,  скрізь  по  траві,
А  поміж  них,  квіти  рясніють,
Ніжні  пелюсточки  нас  гріють.

І  пахне  свіжістю  повсюди,
Вбереш  повітря,  повні  груди,
Здається  наче,  крила  маєш,
В  уяві  пташкою    літаєш.

Тож  прислухайтесь,  райські  пісні,
Дзвенять  то  тут,  то  там,  вдалині,
Отак  би  йти  й  горя  не  знати,
Земну  любов,  лиш  відчувати.

Літня  пора,  тепло  на  душі,
 Й  хочеться  жити  у  цій  красі,
Завжди  у  танці  з  ним  веселюсь
Літо  прекрасне,  дуже  люблю.

2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2016


Їхав козак ( віршована розповідь)

Веселий    теплий  вітерець,
Підстьобував  коня    навпростець,
 У  танці  сонце    по  долині,
 Так  гарно,  пора  літня  нині.  

Козак,  їхав  бравий,  поспішав,
Далеко  й  давно  родину  мав,
 Його  нині  ждав  матусин  брат,
У  гості,  він  здавна  одинак.

 Хилилось  сонечко  до  низу,
Побачив  гарненьку  дівчину,
Попід  берег  стрімкої  річки,
Мила  під  вербичкою  ніжки.

Під`їхав  та  враз  розгубився,
Немов  у  очах,  аж  втопився,
Яке  ж  те  личенько  у  журбі,
До  неї  мовив,  -  Скажи  мені,
Чому  сумна,  заплакані  очі,
Це  ти  мені-  снилась  щоночі?

Геть  втомлений  погляд  дівчини,
Йому,-  Нема  в  мене  родини,
Самотня,  рік  приходжу  сюди,
Жура,  де  собі  місце  знайти.

Не  маю  з  ким  поговорити,
Та  навіть  чаю,  будь  з  ким  пити.
Аж  тут,  козак  ніжно  обійняв,
Схиливсь,  на  вухо  тихо  шептав,
-  Мій  ангел,  ти  ж  доленько  моя,
Про  тебе  думав,  мріяв  щодня,
Виходь  за  мене,  не  журися,
Тебе  прошу,  то  ж  не  барися.

Цілунок,  ті  уста  медові,
Удвох  на  коні  по  дорозі,
Про  все  на  світі  розмовляли,
Немов,    один    одного  знали.

                                                   2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016


Мишенятко

           Віршована  розповідь

Мишенятко,  сіре,  сміло,
Колосочка,  жваво  тягне,
Чомусь  вмить,  справді  застрягло,
Та  вже  сил  тягти  немає.

 Чути  з  нірочки  сердито,
Пищить  тихо,  злиться  воно,
 Малий  вхід,  тому  напевно,
Видно  рити  потрібно  знов.

Тут  матуся  вже  підбігла,
Колосочка  не  забере,
Тільки  зерна  позбирала,
Поспішає  в  нірку  несе.

Гомонить  до  мишеняти,
-  Лише  зернята  підбери,
Треба  нам  робить  запаси,
Недалеко  вже  й  до  зими.

Він  шмигнув  швидко  із  нірки,
 Так  старається,  знов  несе,
Браво-  браво!  Мама  хвалить,
Це  своє  дитятко  мале.

Уже  ранок,тож  світає,
Десь    сховатися  прийшов  час,
Він  гарнесенько  дрімає,
У  матусеньки  на  руках.

                           21.07.2016р
             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016


Почуй мене Всевишній

Щодня  благаю,  почуй  Всевишній,
 Забери  путіна,  знайди  вихід,
 Хай  згине  кляте,  це  сотворіння,
А  у    народу,  буде  прозріння.

Чому  і  нАщо  він  до  нас  іде?
Заради  чого?  Що  своїх  ідей?
Мабуть  нема,  ні  душі,  ні  серця,
Коли  дістанеться  свого  пекла?

За  гріхи  мусить  відповідати,
Хто    народив?  Чи  є  в  нього  мати?
Чому  на  світ  злого  народила?
Тож  ним  росію,  людей  зганьбила.

Куди  веде,  цей  карлик  весь  народ?
І  хто  підтримує,  мо»  ідіот?
Чи  той  алкаш,  що  не  просихає,
Чи  дому  рідного,  він  немає?

Бува  за  гроші,  на  парад  біжить,
Лише  тому,  що  нема  за  що  жить,
Може  з  роботи,  ще  й  під  розписку,
Що  не  розкри,  часом  свою  пику.

Рот  на  замку,  дуже    хоче  жити,
 Їх  не    цікавить,  що  хтів  творити,
Путін,    мов  Каїн  хоче  вбивати,
По  всій  землі,  хоче  царем  стати.

Прошу  почуй,  ти  мене  Всевишній,
Прости  мені,  ці  помисли  грішні,
Спаси  мою,  рідну  Україну
Спини  страшну,  рашистську  лавину.



2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016


Дали зарплату ( віршована розповідь)

Солідний  дядечко  Степан,
Зайшов  у  магазин  >Фонтан<
Придбати  можна  >Ігристе<
Вино  солодке  і  кисле,
Із  -  під  прилавка  на  розлив,
Хто  хтів,  тут  потрошечки  пив.

 Одітий,  гарний  в  краватці,
В  новенькі,  обувся  капці,
Такий,  собі  модний  дядько,
Хоч  пив,  було  дуже(  тяжко),
Усміхнений,  продавчині,
-Така    ти  гарненька  нині,
Йому  сигару  подає,
Сміється,  із  ним  жартує.

-Зарплату,  це  мені  дали,
Зайшов,  це  ж  звичка,  як  завжди,  
Людей,  тут  майже  немає,
Лиш  музика,  знов  лунає.
Сто  грам  випив,  потім  двісті,
Заївкусив  котлетою    в  тісті,
Сигару,  радо  затягнув,
Веселим,  чемним  нині  був.

Вона,  вмить  поруч    присіла,
Під  знак  »обід»  зачинила,
Із  ним  Ігристе  тягнула,
По  всіх  кишенях  мацнула.
Добренько,  він  так  набрався,
Що  враз,  до  трусів  роздягся.

Торгашка  вже  захопилась,
Чомусь  зовсім  не  барилась,
Тягла,як  міх,  з  магазина
А    тут,  хіба  вона  винна?!
Сирена…  гучно  звучала,
Патрульна  машина  стала,
Того  дядька  погрузили,
Лиш  капці,  все  ж  захопили,
Це  буде,  мать  пам`ятати,
Бо  вже  немає  зарплати.

Як  то,  йти  до  магазину,
Не  випити,  щоб  чарчину?
У  відділку,  згодом  журивсь,
Ой  знову,  як  той  біс  напивсь…

                                                     2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016


Люди цього не забудуть


Мій  рідний  край!  Красуне  земле,  стражденна,
Ворог,  ще  скільки,  знущатиметься  з  тебе?
І  матері,  ховати  синочків  будуть?
Рашисте  знай,  люди  цього  не  забудуть!

Знов  чуємо,  вбили,  поранили  когось,
 Тож  кожна  мати  дума,  тільки  б  не  мого,
Сина  ж  вона,  не  для  цього  народила,
Щоб  якась  погань,  її  зрадила,  вбила.

Люди  Росії  та  весь  народ  зі  Сходу,
Чи,  вам  життя,  не  шкода  свого  народу,
Й  рідної  неньки  і  землі,  що    годує,
Чому  ворожий  тиран,  людей  не  чує?

Мабуть  маразм,  а  може  шизофренія,
Ми  відчували,  мала  задум  Росія,
Землі  усіх  держав,  під  себе  забрати,
 Щоби  володарем  всього  світу  стати.

Як  зупинить,  Каїна?  Ніхто  не  знає,
Плаче  земля,  кожна  родина  страждає,
Тривожний  ранок,  тільки  сонечко  встане,
 Тому  й  звертається  до  Бога,  благає.

Допоможи    кляту  війну  подолати,
Щоби  живий  був  син,  не  плакала  мати,
Нас  не  зламати,  зрозумійте  нарешті,
Почуйте  нас!  Не  вдастся  забрати  землі,
Ми  не  відступимо,  це  наша  країна,
І    буде  завжди,  єдина  Україна!      


17.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016


У гості до діда

                                                                     
   (Римована  проза.)

         Красне  літо,  в  обличчя  теплий  вітер  б`є,  я  іду,  по  дорозі,    мені  волосся  в’є.  
 Це  до  діда,  я  у  гості  поспішаю,  вже  давненько  мене  чекає,  точно  знаю.
А    дорога  тягнеться,    далеко  в  поле.  І  видніється  здаля,неначе  море.  Білим    цвітом,      гречиха    зацвіла,  день  погожий,  тож  щаслива  іду  я.  Поле  –полечко  широке,  куди  не  гляну,  дуже  люблю,    з  маслом  кашу  гречану.  Біля  лісу,  зовсім  близько,    пасіка  є,  усе  літо,    мій  дідусь  там  працює  й  живе.Він  давненько  мене  в  гості  звав,    казав,  меду  багатенько    викачав.  Такий  радий,    він  знову  про  мене  дбає,  усміхнеться,    смачним  медом  пригощає.  Веселиться,  підморгне,  хоче  догодити,  тож  скажіть,  як  мені  дідуся  не  любити?!  Ми  поп’єм  чаю,  солод,  медово  на  вустах,  ой,  як  смачно!
   Мені  добре,  у  гостях    мого  дідуся!

                                           18.07.2016р

           





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016


Зламане життя

Літній  ранок,  ставок  дрімав,
При  долині  туман  лежав,
Ніжні  сонячні  промінці,
Мерехтіли  по  всій  воді.

Просиналось,  все  навкруги,
Й  потягнулася  до  води,
Звідусюди  вся  звірина,
Та  птахів  дружня  родина.

Вмить  очерет  зашарудів,
У  гнізді,  пташку  застеріг,
Швидко  високо  злетіла,
Крила  уміло    розкрила.

Закричала  й  знов  кричала,
Усіх  звірів    відволікла,
Прудка  ласка,  біля  гнізда,
До  пташенят  прийде  біда.

 Вмить  розбились  її  мрії,
У  зажурі,  без  надії.
Та    й  за  що  ж,  зламали    життя?

Різко,  стрімко  розвернулась,
 За  мить  крилами  змахнула,
Тож  болить,  погляд  вдалечінь,
Місце    інше,  шукати  їй,
І  не  жаль,  цій  пташці  ставка,
Чому  доля  така  гірка.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016


Туман

Попід  лісом  та  по  гаю,
І  над  чистою  рікою,
Вже  стелилася  пелена,
То  немов  рання  сивина.

По  долині  туман  ходить,
Там  свою  красу  наводить,
Земля-  матінка  дрімає,
Ще  пташина  не  співає.

Туман  густо  на  поле  ліг,
Наче  білий,  холодний  сніг,
Міцні  крила,  вже  розправляв,
Зачарував,  все  огортав.

Ясне  сонечко,  ледь  сходить,
Скрізь  промінчиками  водить,
Ліг  туман  припав  росою,
Здалось  срібною  водою.

Та  й  пишаються  всі  роси,
Впоспіх  змінюють  кольори,
І  виблискують  на  сонці,
Вже  здається  зорі  горі.

Скрізь  волошок  цвіт  по  полі,
Тож  розвіялись  поволі,
Ясні  квіти    та  й  запашні,
Мерехтять  сизо-голубі.

При  дорозі  кущ  шипшини,
Нахилився  до  низини,
У  яскравих  квітах    –  краса,
Заіскрилась,  сяє  роса.

Хліба  в  полі  розстелились,
Колоски  води  напились,
Вранці  вітер,  немов  співав,
Й  зазвичай    роси  розсипав.

10.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016


Перший гриб

                 Віршована  розповідь

 ДощИк  звечора  пустився,
Трішки  місяць  ним  умився,
Літня,  теплая  водичка,
 Зелененька,  скрізь  травичка.

Я  із  сонечком  вставала,
У  віконце  виглядала,
Злив  великий,  а  може  й  ні?
Радо,  швидко,  побігла  в  ліс.

От  біжу,  вперед  по  стежці,
Знаю  виростуть  гарненькі,
Я  найперша,  гриби  знайду,
Мамі  хутко  їх  покажу.

Щоби  листя  не  шаруділо,
По  травичці  іду  не  сміло,
Не  спішу,  по  ній  блукаю,
Боюсь  гриб,  якийсь  злякаю.

Майже  зовсім  мокрі  капці,
Стоїть    бачу,    в  гарній  шапці,
Ще  й  який!  Ич,  товстенький  весь,
Вже  зірвала  й  тікаю  геть.

-Мамо  –  мамо  подивися,
Він  до  мене,  сам  з’явився,
Подивись,  я  перша  знайшла,
Цю  красу,  першого    гриба.

                         17.07.2016р
             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016


Себя мне подари 18+


Спешишь?  Куда?  Не    уходи,
Присядь,  себя  мне  подари,
Я  пьян,  меня  поцелуй  и,
Исполни  прихоти  мои.

О  птица,  счастья  и  любви,
Скорее,  ко  мне  подойди,
Ты  слышишь,  прошу  прикоснись,
В  объятья  нежно  окунись.

Ты  мне,  сказала  -  не  спеши,
Как  страсти,  погасить  свои?
Я  запахи,  ловлю  твои,
       Желание  твоей  любви.

Любимая,  мне  хорошо,
Целуй,  люби,  люби    ещё,
Ласкаю,  упругую  грудь,
Проснись,  прошу  моею  будь.

Сияешь,  как  солнца  лучик,
   Терпеть,  в  честь  чего,  все  муки,
Хочу,  я  погреться  под  ним,
Всегда,  лишь  твой,  не  уходи.

Уж  блеск,  вижу  в  твоих  глазах,
Несу,  ласкаю,  на  руках,
Совсем,  не  могу  сдержаться,
Желаю,    к  тебе  прижаться.

Как  страстны  -  все  поцелуи,
Весной,  летом,  слышишь  люби!
Наверное  схожу  с  ума,
Любимая,  теперь  моя!

11.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678199
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.07.2016


О молодость!

О  молодость,  так  прекрасна!
Хотя,  немножечко  глупа
Но  ты,  бываешь  и  страстна,
Когда  ,  любишь,  поёт  душа.

О  молодость!  Что  же  летишь?
Со  скоростью,  уж  прям  ветра,
Прошу,  слушай,  не  торопись,
Ведь  ты,  совсем  не  окрепла.

О  молодость  !  Сама  –  смелость!
Не  бойся,  совсем  ничего,
Бывает,    узнаешь  дерзость,
Вид  сделай,  тебе  всё  равно.

Отчаянная  как  море,
И  кажется,  что  можешь  всё,
И  нету  мыслей  о  горе,
Хранишь,  в  душе  радость,  тепло.

О  молодость,  побудь  со  мной!
Чуть  –  чуть  побудь...так  тревожно,
Мне  стать,  не  позволяй  седой,
Прошу,  задержись  немного.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677961
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.07.2016


Горошина

                       Віршована  розповідь


Покотилась  горошина,
Хутко  вискочила  з  стручка,
Подивіться,  я  кругленька
Й  на  обличчі,  вся  гарненька.

Ой,  спішу,  серед  городу,
Мою  бачите,  ви  вроду,
Нині  ж  гляньте,  я  славненька,
І  на  колір  зелененька.
.
За  мить  слухала  метушню,
Це    йдуть  кури  в  городину,
Зазвичай  траву  щипають
Черв`ячків,  враз  підбирають.

Та  незчулась,  оце  коли,
Біля  неї  усі  кури,
 Її  стали    роздивлятись,
Між  собою  сперечатись…

Зразу  півник,  її  клюнув,
Горошини,  як  й  не  було.

                           14.07.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016


Гумор

     
       Мати  з  роботи  прийшла

 З  роботи    мати  прийшла
Аж  чує  із  спальні  ,-  Ги  –ги,
Червона  вийшла  донька,
-  Ти  краще,  мам,  туди  не  йди.
-Ти  може  вже  підеш  заміж?!
Тобі,  досить  дівувати.
-Ну  мамо,  отаке  скажеш!
Мабуть,  треба  почекати,
Дізнаюся    нащо  здатний,
Чи  (там)  в  порядку,  в  нього  все,
Тоді  й  можна  покохати,
Бо  це,  мамо,  понад  усе!

***
Діда  запитав…

Спитав  онук    дідуся,
На  світ,  як  з`явився  я?
Так  хитро  той  всміхнувся,
   -Ой  мабуть,  я  забувся.
Чекай,  згадаю  нині,
Тебе  ж    знайшли    в  малині,
Сестричку,  ну  Іринку,
Підкинули  під  калинку  .
Ону  думав,  чому  ж  так?
Дідусь,  теж  збрехать  мастак!

                                                           2014р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016


Волошки


У  поле  вийшла,  посміхалась,
Милі    волошки  у  синяві,
Хмарина  чорна  насувалась,
То,  як  залишити  це  мені.

Мабуть  злетіти  би,  наче  птах,
У  ліс  сховатися  у  листві,
 Не  покидає,  дошкуля  страх,
Тож  не  покину  волошки  ті.

Я  загубилася  у  полі,
Повсюди  густо,  ледь  майорять
Всі    парасольки  вже  голубі,
Танцюють  й  очі  так  веселять.

Вже  теплий  дощик  накрапає,
Хутко  нарву,букет  у  руці,
Рука    волошечки    тримає,
Серце  й  душа  -  радіє  красі.

2015р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016


Я хочу привітати

О  ясне  сонечко,  світи,  світися,
Шановний  люд,  у  церквах  освятися!
До  нас  прийшло,  свято  Петра  і  Павла,
 Тож  хай  до  кожного,  радість  завіта.

Зі  святом  хочу,  я  всіх  привітати,
Здоров`я,  щастя  усім  побажати,
У  Бога  миру  маю  попросити,
Щоб  війни  полум`я,  зміг  загасити.

Прошу  спаси,  ти  Україну  мою,  
Серцем  й  душею,  я  так  її  люблю,
Усім  бажаю  читачам  наснаги,
Щоб  один  одного,  ми  поважали.

У  праці  успіхів,  кожній  родині,
Щоби  матуся,  всміхалась  дитині,
Я  дуже  вдячна,  вам  й  кожній  людині,
Міцніш  тримаймо,  ми  зв`язки    родинні.

Гуртуймось    разом,  то  ж  велика    сила,
Міцніша  буде,    ненька    Україна,
Хай    всюди  сіється  тепло  і  добро,
 Щоб  на  столі,    достатньо  хліба  було!

І  ми  нарешті,  стали  краще  жити,
Щоб  розквітали,  завжди  в  серці  квіти,
Та  щоб  любов,  повсякчас  зігрівала,
Щоби  країна  вільна,  процвітала,
Всі  негаразди,  змогли  подолати,
Як  нас  навчає  Україна  -  мати!


2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016


Сюрприз ( віршована розповідь)

До  села,    попід  городи,
Два  онуки    поспішали,
Не  були,  давненько  в  селі,
Це  ж  приїхали  у  гості.

         Перший  клас  пройшли  у  школі,
   Йдуть  веселі  і  хіпові,
Каптур  гарний  у  Грицька,
Модна  хустка  у  Васька.

Зустрічали  їх  старенькі,
Тож  їм  дуже  були  раді,
Підросли,  казала  бабця,
З  курника,  дід  приніс  яйця,
Онучаток  пригощали,
Та  в  усьому  догоджали.

Може  підемо  до  річки,
Покупаємося  трішки,
Онучата  кажуть,-  Стало,
Чомусь  нудно,  сумновато.

Хлопцям  добре,  накупались,
 У  воді,  славно  награлись,
Вони  довго  засмагали,
Аж  чуби    риженькі  стали.

Так  минуло  кілька  днів,
Насолода,  немає  слів,
Як  ішли  вони  до  річки,
-Захопіть  трошки  водички,
Бабця  їм,  відерце  дала,
Та  й  онуків  попрохала.

У  останній  день,  ще  зранку,
Хлопці    бігли,  знов    на  кладку,
Милувалися  травою,
Що  вже  вмилася  росою.

А  по  річці  круги  ходять,
Хороводи    рибки  водять,
Вже  Васько  каже  Грицькові,
Нагулялись  ми  доволі,
От,  якби    ж  сюрприз  зробити,
Взяти  й  рибки  наловити.

За  мить  хустку  зняв  з  голови,
І  погнались  вдвох  до  води,
Роздяглися  вмить,  на  ходу,
 З  води  чути,-  Ах  –  гу  –  гу!

Тягнуть,  водять  по  водиці,
Щось  виблискує  в  хустинці,
Ой  раденькі,  то  ж  спіймали,
У  відерце  все  зливали.

Ой,  щасливі,  йдуть  онуки,
Те  відро  тягли,  щосили,
Бабця  дивиться  на  хлопців,
Молодці,  гарні,  завзяті,
До  роботи  не  ледачі,
А  обличчя    в  обох  сяють,
Як  ромашки  розцвітають,
Гомонять,  зловили  рибки,
Порибалили  залюбки.

Бабці  втіха,  от  вже  й  каже,
-    Тож  я  нам,  юшки  наварю,
Наїмося  всі  досхочу.  
Дід  заглянув  у  відерце,
Ухопився    він  за  серце,
Так  сміється,  ну  щосили,
 -Вони  ж  пуголовки,зловили?!
За  мить  тиша,  недоуки,
Зажурилися  онуки,
Хто  ж  то  знав,  що  це  все  так,
Що  потраплять  вони  в    >просак>.

Хлопці  вдвох,  лиш  позирали,
Вже  й  додому  поспішали.

                                               2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016


По долинах

Розляглися  по  долині,
Вдалечінь,  аж  під  самий  ліс.
Скрізь  ялинки  при  дорозі,
Всюди  верби,  там  поміж  них.
.
Пишні  трави,  блиск  на  сонці,
Ледве  -  ледве  шелестіли,
Та  здавалось,  що  вони  всі
Тихо-  тихо  шепотіли.

І    промінчики  ловили,
Ніжні  стебла,  трішки    гріли,
Десь  травичка  височенька,
Зовсім  поруч  є  й  маленька.

Одна  на  одну  полягла,
Як  сестричка  та  рідненька,
Доволі  гарно  стелилась,
Під    небом,  ніжно  яснилась.

А  воно  ж  чисте,  голубе,
Із  сонцем  теплим,  яскравим,
Його  світленький  промінець,
Накрив  цілунком  ласкавим.

Луг  й  поля,  вже  кольорові,
Полуниці,  там  червоні,
 І  дзвіночки,  скрізь  голубі,
Яскравіють,  гарно  вбрані.

Вздовж  дороги  снять  барвінки,
Рушником  стеляться  у  ліс,
 Сині  втримали  відтінки,
Видно  їх,  наче  з-за  куліс.

Попід  ліс,  кущі  тернини,
Загадкові,  милі,  білі,
Його  ніби,    підпирали,
Й  п’  янко,  ніжно  пахкотіли.

Здаля  видно,  жовте  з  білим,
Витанцьовують  кольори,
 Розстеливсь,  неначе  килим,
Поряд  поле,  стиглі  хліби.

Всюди  пахощі  та  й  ніжні,
Мов  на  крилах  підлітали,
Голоси,  чулися  різні,
Десь  птахи,  гнізда  шукали.

І  раділа  рідна  земля,
У  лісі  пташки  співали
А  долини  й  щедрі  поля,
Весь  світ  цвітом  украшали.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016


Народилась на світанку

 Я  мабуть,  народилась    на  світанку,
Бо  завжди,  просинаюсь  спозаранку,
Майже  нічка,  а  мені    вже  не  спиться,
Ще  трава,де  глянути,  не  роситься.

Тож  себе,    картаю,  що  рано  встаю,
Я  напевно  світанок  дуже  люблю,
На  годиннику    тікає  четверту,
У  вікно,  бачу  пташечку  маленьку.

Та  не  знаю,  як  її  звати,
Лиш  сіріє,  починає  співати,
Гарно,  дзвінко,  не  можна  передати,
Не  боїться,  нині  поблизу  хати.
.
Придивляється,  рада,  сонце  сходить,
Веселіше,  вкотре  пісню  заводить,
Я  втішаюсь,  віконце  відкриваю,
І  здається,  у  душі  теж  співаю.

Мене  бачить,  хутко  вертить  голівку,
Най  би  змовкла,  принаймні  на  хвилинку,
Це  про  ранок,  вона  мені  віщала,
Щоб  із  нею,  залюбки  зустрічала,
Та  побачила,  як  схід  сонця  пала,
Й  просинається  моя  ненька  -  земля.

Я  мабуть,    народилась    на  світанку,
Бо  щаслива,    тішусь  світлому  ранку,
Вже  до  сонечка,  виходжу  із  хати,
Моє  серце  хоче  ранок  стрічати.


10.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016


Огірочки

Посіяла  огірочки,
Рівненькі,  милі  рядочки,
Раненько  їх  поливаю
Веселу,  пісню  співаю.

Мої,  милі,  огірочки,
Маленькі  сини  і  дочки,
Короткі  та  чи  довгенькі,
Для  мене,  ви    всі  рідненькі.

Я  гарно  вас  обходила,
І  добрива  підливала,
Та  трішечки  покропила,
Хвороба,  щоб  не  дістала.

Зірву,  всі  такі  гарненькі,
Пахучі  та  й  зелененькі,
По  баночках  вже  розкладу,
Часничку  вдосталь  покладу.

Он  киснуть,  на  підвіконні,
Радію,  вони  ж,  як  винні,
Тож  дуже  потішно  мені,
Усіх  буду  пригощати,
Врожай,  щодня  прославляти.

10.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016


Сердитий вітер

Сердитий  вітер,  повівав,
Шмагав,  зривав,  з  калини  цвіт,
За  мене  вийди  -    все  казав,
Я  подарую  цілий  світ.

Аж  хиталась,    шептала,
Пробач  тебе,  не  любила,
Уже  сльозина    стікала,
Якби  ж  та  й  воленька.

Краще  б  за  дуба,  я  пішла,
До  нього  ,  лежить  душа,
 Старий  так  ніжно  поглядав,
Усе  життя  одну  кохав.

Їй  сумувати,    не  давав,
Часом    свої  пісні  співав,
А  вітер  зрадливий,  сильний,
Як  чув,  ще  більш  був  сердитий.

Вже  тріск  і  гуркіт  гомінкий,
Ламав,  розкИдав,  скрізь  гілки,.
А  дуб  зажурено  схиливсь,
За  калиноньку  засмутивсь,
Вона  уже,  цвіт  скидала,
Йому  стежинку  встеляла.


09.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016


Горобчик

                     Віршована  розповідь

Був  горобчик,  ще  маленький,
Та  занадто  вже  хитренький,
Із  гніздечка  він  виглядав,
За  довкіллям  спостерігав.

В  лівий  бік  гляне  й  на  правий,
Та  до  низу,  не  уважний,
Веселенький,  закрутився,
Вмить  на  землю  повалився.

Ой  так  вдаривсь,  заболів  бік,
Ледве-ледве  до  куща  скік,
Він  літать,  на  жаль,  не  умів,
Бо  ж  навчитися  не  хотів.

А  батьки  кудись  літали,
Тож  собі  харч,  добували.

У  кущі  сидів  тихенько,
Чистить  пір`ячко  гарненько,
Не  помітив,  як  і  заснув,
Тож  безсилим,  він  певно  був.

Прилетіли  тато  й  мама,
Скрізь  шукали,  із  сльозами,
Той  в  кущі,  спав  так  миленько,
 Там  зігрівся,  то  ж  тепленько.

Минув  час,  вже  звечоріло,
В  небі  стало  сіро-сіро,
Як  проснувся,  ледь  цвірінчав,
Згодом  сильний  голос  подав.

Враз  почули  свого  сина,
Вмить,  до  нього  підлетіли,
Справно  крила  розправляли,
 У  гніздечко  вже  підняли.

То  йому,  була  наука
Бо  не  слухав,  маму  й  тата,
Справді  добре-  гарний  кінець,
Присоромився  горобець.

                               09.07.2016р
                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016


Лист

Туман  стелився,  зажеврів  схід,
Десь  недалеко  снайпер  заліг,
Кілька  пострілів  й  знову  тиша,
Та  ніби  чути,  десь  є  миша.

Тобі  кохана  пишу  листа,
Зараз  піду,  чергувати  я,
У  нас  все  добре,  тож  готуйся,
Як  -  но  приїду,  одружуся.

Я  знаю    дуже,  був  засмутив,
Люба  пробач,  так  батько  навчив,
Тому  не  зміг,  зовсім  інакше
Гадаю  буде,  нам  на  краще.

Адже    стою,  за  нас    з  тобою,
Тут  на  посту,  під  Горлівкою,
Стосунки  наші,  то  є  доля,
Живим  вернуся  -  Божа  воля.

Ще  місяць  -    два,  з’явлюся  вдома,
Буду  чекати,  чорноброва,
У  нас  все  добре,  буде  в  житі,
Тож  дочекаюсь  тої  миті.

Щоби  по  полю  разом  брели,
Лише    удвох,  тільки  я  і  ти,
 Нас  вчора  дуже  обстріляли,
 Навіть  двохсотого,  ми  мали.

Сьогодні  тихо,  тому  й  пишу,
 Тобі  в  душі,  кричу  «люблю»,
Про  тебе  думаю  щомиті,
Ось  чую  б’ють,  знов  гаубиці.

Вже  допишу,  завтра  кохана,
Враз  гучно  гримнуло,  вмить  яма,
 Все  наче  урвище  забрало,
Все  зорі  рвало,  десь  кидало.

Тож  хто  тепер,  його  впізнає?
Лиш  телефон,  не  замовкає,
А  лист  кружляв,  у  небо  летів,
Не  прочитає  ніхто  тих  слів.

Ніхто    й  листа  вже  не  допише,
А  на  посту,  знову  тихіше….

08.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016


Промінчик

       Віршована  розповідь

Ранком  сонечко  проснулось,
І  до  мене  посміхнулось,
Кучерявий    же  промінчик,
Заховався  під  камінчик.

 По  травичці  скоро  біжу,
Його  зараз  дожену,
Бачу    грається,  тікає,
Вмить  мене  він    доганяє.

Зашпортнулась  і  упала,
От  якась,  стала    роззява,
Він  на  гілочці  гойдався,
Та  й  здавалось  насміхався.

На  паркані  уже  всівся,
На  всі  боки  покрутився,
Враз  миттєво    розвернувся,
Та  й  до  сонця  повернувся.

Справді  дуже  я  зраділа,
От  я  би,    в  небо  злетіла,
Там  би  в  хованки  всім  грати,
Між  хмаринок  поскакати.

                                       08.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016


Забіяка

                                             
           Віршована  розповідь

У  садочку,  онук  гуляв,
ПелюсткИ  із  квітів  зривав,
Із  позичок  здирав    листя,
Краса  ягоди-  намиста,
Їх  спочатку    розминав,
Хоч  крививсь  та  все  ж  смакував.

Жвавий  хлопчик,  хоч  маленький,
Та  занадто  вже  хитренький,
 Коли  настрою,  він    не  мав,
Тож  доволі    всім  набридав,
Як  йому,чомусь,  щось  не  так,
То  за  мить  затискав  кулак.

Шаруділо  щось  у  кущах,
Виглядав  сердитий  гусак,
Й  гусенятка    там  сиділи,
 І  тихенько  гомоніли.

Онук  жвавий,    патику  взяв,
Й    гусака    нею  налякав,
Повернули,  малі    шиї,
І  сміливо  зашипіли,
Він  патикою  махає,
Той  на  нього  наступає.

Гусак  злющий,  як  закричить,
І  на  нього  злобно  летить.
Крила  величні,  вже  розкрив,
Та  й  онука,  вмить  повалив.

У  цей  час,  бачить  у  вікно,
Бабця  зблідла,  ой  лишенько,
Йде  до  його  виручати,
Гусака,  геть  відганяти.

Та  й  уздріла,  що  у  руках,
Що  онуче,  тебе  взяв  страх?
Ах  ти  шкода,  його  шкода,
Як  не  я,  то  була  б  біда.
Жаль  замало,він  тобі  дав,
Я  пасок,  он  візьму,  додам.

Вже  рукою,  онук  ніс  тер,
Хай  від  мене    пожде  тепер,
Підросту,  йому  покажу,
Головний,    я  в  цьому  саду!

                                 07.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016


Побачення

На  ставочку  ноги  мила,
Пісню    весело  співала.
Вода  чиста,  чарувала.
Теплом  ніжно  зігрівала.

На  дорогу  подивлюся,
Почекаю,  прийде  милий,
З  джерела  води  нап’юся,
Сміх  почую  той  вразливий.

Здаля  бачу,  що  у  руках,
Трима  гарний,  букет  квітів,
Він    коханий,  милий  мені,
І  за  всіх,  кращий  на  світі.

Посміхнуся,  квіти  візьму,
Тебе  любий,  не  покину
Їх  так  ніжно,  я  пригорну,
Бо  ж  щаслива  вв  цю  годину.

Біля  ставу,  є    три  верби,
Нам  наснаги  придавали,
Тож  радієм,  щасливі  ми,
Так  побачення  чекали.
***
Тихий  вечір,  зіронька  встала,
Наближається  свято  Івана  Купала,
Бажаю  всім,  здоров*я  міцного,
Щоб  день  кращий,  був  ніж  вчора.
Неба  мирного,  світлих  днів,
І  гарненьких,  теплих  вечорів,
 Україна,  хай  нині  святкує,
А  це  свято,  щастя  дарує.

                               07.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016


Різні долі

Життя,  а  чи  усім  шанс  дає,
Буває,  людина  жирує,
Із  келиха,  хтось  сьорбав    вино,
Вдається,  наче  у    казино.

Той  вИграє,  інший  програє,
Хтось  інший,  болі  пізнає,
Останні  копійки  рахує,
Все  Бога  просить,  той  не  чує.

І  цим  життя  його  гартує,
А  часом  дістає,  дратує,
Не  має,  хтось  совісті,  все  крав,
Інакший,  по  житті  досягав.

Шукав  щастя,  а  зазнав  болю,
Тож  кращу,  як  замати  долю?
   А  де  –хто,  мав  дім    й  машину,
Коханку,  мо»  дві  й    дружину.

А  той,  не  може  сім`ю  мати,
Грошей  катма  прогодувати,

Журба,  його  серце  стискає,
У  Бога  він  весь  час  питає
Де  доля,  щаслива    літає?
Від  нього,  жаль,чомусь  тікає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016


Виднілось село

Вдалині,  серед  горбів,  виднілось  село,
Між  дерев,  здається  потонуло  воно,
Є  хати,  ближче  й  далі,  в  зелені  кругом,
Як  спуститись,  при  низині,  б  `є    джерело.

Від  хатини  до  хат  та  й  нелегко  пройти,
Лежать  трави  і  цвітуть  квіти  навкруги,
Всі  рівненькі  городи,  соняхи  цвітуть,
А  садки,  вже  відцвіли,  яблука  ростуть.

Де  –  не  –  де    вишні  потроху  червоніють,
І  смородини  стиглі,  чорні  радіють,
Соловей,  у  зеленім  гаю  щебетав,
І  розносився,  далеко  спів,  аж  за  став.

І    село,  тішилося  своєю  красою,
Збагатилось    воно  літньою  порою,
Полонини  та  поля  навкруги  лягали,
Колосились  хліба,  село  прикрашали.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016


Каченята


Звук  лунає,  біля  ставка,
Все  кря  -кря    та  кря,  кря,  кря,  кря,
Каченятка  там  гуляли,
У  воді    лапки  купали.

Намочили,  вже  хвостики,
Полоскали  всі  дзьобики,
По  воді  ряску  шукали,
Ой  добренька,  смакували.

Гарні,  милі  каченята
Мов  маленькі  ангелята
Оченята  в  них  щасливі
Добре  викупались  нині.

Із  води  вилізла  качка,
Тож  помились  каченятка,
І    маленька,    ця  дітвора,
Хутко  крильця  розпустила,
Майже  бігла,  аж  летіла.

Малі  хвостики  трусили,
Та  доволі  гомоніли.
Сіли  поруч,  біля  мами,
Та  й    гарненько  задрімали…
Біля  ставу,  вже  тихенько,
Всім  на  сонечку  тепленько.

                             30.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2016


Присвячую


Він  був  борцем  за  Україну,
Землю  любив,  свою  родину.
Жив  там  де  краще,  життя  було,
Але  його,  це  не  спинило.

 Лишив  театри,    свої  співи,
І  повернувся  до  країни,
Як  свою  неньку,  не  любити?
Тому  й  приїхав  захистити.

Він  сміло  йшов,впевнено  стояв,
У  бою    ворог  не  налякав,
Справжній  козак  і  мужня  воля,
Та  така  мабуть  його  доля.

Героя  славимо  на  віка,
Країна  вся,  сьогодні  стражда,
І  гірко  плаче  та  сумує,
А  ворог  клятий  знає  й  чує.
***
Совісті,  серця-  певно  немає,
Наших  синів,  кращих  вбиває,
Нехай  земля,  ця  пухом  буде,
Його  ніколи  не  забудем.
***
Твій  голос,  спів  завжди  буде  лунати,
І  Україну  щодень  прославляти.



29.06.2016р
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2016


Земна врода

Вийду  в  поле,  подивлюся,  долоні  підставлю,
Я  до  неба,  потягнувся,  але  не  дістану,
Вся  краса,  земна  яскраво  землю  покриває,
Є  надія,  всьому  людству,  життя  процвітає.

Набереш,  повітря  у  груди,  немов  літаєш,
Думки  линуть  у  висоти,  ти  їх  не  дістанеш,

Колір  темно  -  синенький  виднівся  до  світанку,
Згодом  сизо  –  блакитний,  як  із  сонечком,  зранку,
 Далечінь,  аж  до  обрію,  біленькі  хмаринки,
Простягнулися  маленькі,  пухкенькі  пір’їнки.

Мерехтить,  схід  виграє,  вже    кольори  міняє,
 Сходить  сонечко  сонне,  перший  промінчик    лягає,
На  мою,  землю  святу,    подаровану  Богом,
Червоніло,уже  знов,  ген-  ген,  під  самим  сходом.

Піднялося  трішки,  ще  ясніше  засвітило,
Всю  пташину  та  й  довкола,  воно  розбудило,
Сонце  вище,  здіймалося,  промені  стелились,
В  золотому,  срібному  вбранні,  поля  збудились.

Розплескав  ясний  промінь,  ніжно  на  травицю,
Повелить,  всьому  земному  водичкою  вмитись,
На  дорозі,  серед  поля,  стою  помолюся,
Ясним  небом,  теплим  сонцем,  не  намилуюся.

Простягну  свої  долоні,  я  ближче    до  Бога,
Неможливо  передати,  яка  земна  врода!
Мою    душу  зігріває,  то  ж  маю    надію,
З  Богом  даною  красою,    я  не  раз  помрію.

28.06.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2016


Научитесь всех уважать!

Научитесь,  люди    всех  уважать!
Человека,  не  смейте  обижать,
     Что    не  так,  считайте,  один…  три…  пять
Лишь  за  то,  что  у  него  другой  взгляд.

Ведь    увидишь,  даже  других  глаза,
Голубые,  одни  как    бирюза,
Есть  и  карие,  часто  черные,
Во  всех  вас,  скажите  какие?
Может  светлые  или  темнее.

Те  добром,  светятся,  иль  радостью,
А  быть  может    злом  или  завистью?
Прошу  люди,  будьте  все  добрее,
Тогда  жить,  ведь  будет  веселее.

 Полюбите,  вам    всегда  воздастся,
Одолеете  в  жизни  ненастья,
Прошу  люди,  вы  уважайте  всех,
Ведь  тепло,  добро  –  это  же    не  грех!

28.06.  2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675026
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2016


Налилися вишні

Налилися  вишні,  яскраві,  запашні,
Все  вони,  немов  посміхаються  мені,
Із  кислинкою,  знаю  та  дуже  люблю
Ось  вареничків  смачних,  нині  нароблю.

Онучаток  покличу,  щиро  пригощу,
Це  ж  бо(гавриків)  своїх,  сердечно  люблю.

Тож  сметани  купила,  буде  смакота
За  столом  розсілися  і  бабця  співа,
Вже  весела,  тішиться,  на  серці  тепло,
Це  ж  яскраве  літо  онуків  привело.

Оченята  сяють  сонячним  промінцем,
Онучата  кричать,-Бабцю  давай  ще!

Попід  вишнею  стіл,  ще  й  пташки  співають,
Діти  раді,  варенички  наминають,
Смачні,  тепленькі  та  й  м'якенькі,  запашні,
Як  же  добре,  як  дружні  і  діткам,  й  мені.


                                                                 1995р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016


Лише твоя


Вже  зранку,  я  біля  плити,
Погляну,  так  солодко  спиш,
Чекаю,  любий  підійди,
Мене  ніжненько  обійми.

Є  мрія,  щоб  поцілував,
Та  тіло,  моє  відчував,
Вікно,  ранком  відчинене,
Акацій  цвіт-  запевнення,
Весни,  чарує,  дурманить,
Любов  у  ліжко  заманить.

Сніданок  готовий  і  я,
Сама,  до  тебе  підійшла,
Не  спи,  звечора  до  ранку,
Мене,  сприйми  за  коханку.

У  ліжку,  вже  знявши  халат,
Проснись,  любий,  прошу  поглянь,
Всміхнися,  ти  моє  життя,
 Кохай,  навіки  лиш    твоя.
   
27.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016


Після дощу

Вночі  дощ  пройшов  гарненький,
Ранок  видався  тепленький,
І  босоніж  вся  дітвора,
По    окрузі  гомоніла.

А  земля,  аж  парувала,
Дітям  очі  звеселяла,
І  до  себе  зазивала,
Зайди,  добре,  помий  ноги,
Тут  відчуй,  ти  насолоди,
У  калюжі  оцій,  гожій.

 У  ній  сонце,  бач,  втопилось,
Вода  й  все,  довкола  грілось,
По  калюжах,  хтось  трохи  груз
У  болоті,  мов  чорногуз.

У  руках  штанці  та  одяг,
Ой,  як  втішно,  насолода,
Чорні  ноги,  як  у  смолі,
Та  веселенько  дітворі.

Сонце  ніжно  усміхалось,
З  дітлахами  немов  гралось,
Як  тепленько,  літо,  краса,
Тож  раденька  вся  дітвора.

                           27.06.2016р


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2016


В тайне держу

Прошу  -  душа  ты  сохрани,
Припрячь    желания  любви,
Кому  довериться  смогу?
С  тобою,    в  тайне  страсть  держу.

Всё  чаще  видеть  я  хочу,
И  лишь  взгляну,  уже  лечу,
Всё  мыслями  к  тебе  в  объятье,
Ты  жизнь  моя  и  ненастье.

Твой  образ,  лишь,  мысль,  что  твоя,
Увы  кружится  голова,
Ты  шеф  и  всегда  за  столом,
Уж  чай  готов,  к    тебе  бегом.

Да,  просто,  я  секретарша,
Смотрю,  нежны,  чудны  глаза,
Тебя  люблю,  буду  твоя,
Моя  любовь  ведь  навсегда.

Душа,  моя  в  тени  вервей,
Опять,  бегу  к  нему  быстрей,
Пылает  сердце  и  горит,
Я  каждый  день  хочу  любить.

Всегда,  стараюсь  поймать  взгляд,
Ведь  утром,  встретил,  вижу  рад,
Я    молча  устаю    любить,
Душа,  скажи  как  же  мне  быть?

Не  ровня,  вот  и  страдаю,
Поэтому  всё  скрываю,
Люблю  и  жду,  и  встречаю,
Пока,  ты  здесь,  ведь  мой,  знаю..

26.06.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674684
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.06.2016


Налякав


Під  кущиком  зайчик  спав,
Гарненько  відпочивав,
Десь  раптом,  шаруділо,
То  листя  шелестіло.

Злякався,    вже  геть  тікав,
На  жаль,  куди  й  сам  не  знав,
Задихався,  от  біжить,
Аж  хвіст  піджав,  весь  тремтить

Їжак,  стоїть  всміхнувся,
Чому,    не  оглянувся?
Навіщо  так  тікати  ?
Тож  я  хтів,  погукати…

Здаля  блищали  лапи.

                             26.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016


Я не хочу огласки


Прошу,  я  не  хочу  огласки,
Желаю,  твои  видеть  глазки,
Они,  меня  пьянят,  ласкают
 Тебя,  снова  не  отпускают  .

Мне  сорок,  а  тебе  двадцать  пять,
Зачем,  мы  будем  года  считать,
Ты  радость  и  наслаждение,
Моя,  любовь,  восхищение.

Уж  очень  скучаю  и  хочу,
Улыбку  видеть  и  наготу,
Ты  жизнь,  моя  сладость,  волшебство,
Исполни  желание  одно.

С  тобою  быть,  не  расставаться
В    объятиях  нежных  купаться,
Молчишь,  но  что-то  чувствуешь  ты,
Не    нужно,  нам  разрушать  мосты.

Приди,  согрей  меня  в  постели,
Нет  вьюги,  пока    нет  метели,
Любовь,  не  требует  огласки
Желает,  тишины  и  ласки.


34.06.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674350
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2016


У перукарні ( віршована розповідь)

Назар    по  вулиці  гуляв,
До  перукарні  завітав
   Оце  ж  закінчив  шостий  клас,
Канікули  літні  в  цей  час.

У  класі  він  хизувався,
Що  модний,  вже  вихвалявся,
Дорослим  дуже  хтів  стати,
Та  краще  всіх  виглядати.

             Так  щиро  вже  до  майстрині,
-Це  зараз  моднячо  нині,
 Як  той,  оселедець  зробіть,
         Парфумів  добре  покропіть  .

Вона    до  нього,-  Занадто,
Тобі,  то  що,  чи  так  важко  ?
-То  буде  мабуть  що  довгий,  
-Не  хочу,  я    той,короткий!

Сидить  і  розмірковує,
Бо  думку,  він  свою  має,
Я  є  українець,    то  ж  так?!
Справжнісінький  буду  козак!

Хоч  мови,  правда  не  знаю,
Все  суржиком  скрізь  шмагаю,
Та  мабуть,  то  все  не  біда,
Тому  й  відбулась  бесіда.

В  кросівках,  знов    вихвалявся,
В  штани  під  джинсу  убрався,
Так  модно,  гомонять  тепер,
Тож  я,  ну  справжній  кавалер.

Його,  товче  в  бік    майстриня,
-  Замріявся,  чи  що  хлоп`я?
Й  качає,  вмить  головою
-Хай  мама  прийде  з  тобою.

Тоді  тебе,  я  пострижу,
Боюсь,  з  роботи  полечу,  
Сердитий,  враз  із  крісла  встав,
Та  голову,  ледь  почухав.

Подумав  та  вже  й  пригадав,
Що  маму,  він  не  послухав.
-Ще  рік,  ну  добре  підросту,
До  вас,  я  сам  тоді  прийду.

                                     24.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2016


Ранок

Ледь  -  ледь  жевріло  на  сході,
Мерехтить,  просніться  усі,
Білі  хмарки,  що  на  небі,
І  чорненькі,  несуть  дощі.

Літній  ранок  розквітає,
Дивовижний,  мій  щедрий  край,
Скоро  пташка  заспіває,
Зелененький,  проснеться  гай.

Опісля  нічної  тиші,
 Струмок  весело  задзвенів,
Він  веде  пісні  ранкові,
Поблизу  дубів  –велетнів.

Розцвіла,  чарівно  липа,
Вітер  пахощі  розносив,
До  неї,  шепотів  стиха
Розчесав,  уміло  коси.

Квітно  скрізь  й  дзвіночки  рясні,
Ранку  й  сонечку  раділи,
Підтягнулися  по  волі,
Вже  пелюстки,  всі  розкрили.

Ледь-ледь  травка  шелестіла,
Прокидалась,  потягнулась,
Заблищала,  по  ній  роса,
Та  й  до  сонця  посміхнулась.

Скрізь  іскрило  й  золотило,
Любувалась  земля  ранку,
 Співа  пташечка  щаслива,
Літу  рада  і  світанку.

Лине  пісня  соловейка,
Ніжно,  солодко  звучала,
Мила  пташечка,  маленька,
Добрий  ранок  всім  віщала.

     22.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2016


О мир!

О  мир    печали  и    мир  любви,
Загадки  есть,  всех  наслаждений,
Вершин  хочу,  я  снова  достичь,
Но  не  познав  нравоучений.

Сам  разобраться,  вновь  хочу,
Что  плохо  есть  и  что  хорошо,
Бывает  словно,  птицей  лечу,
Взлетаю  я,    очень  высоко.

Вдруг  сильный  ветер  с  ног  сбивает,
Уже  упал  и  едва  живой,
Моё  сердечко  разрывает,
 Ведь  ощущаю  сильную  боль.

А  что,  без  этого,  что  нельзя  ?
Чтобы  всё  гладко  и  так  легко,
Прожить  ведь  хочется,  года  не  зря,
Чтобы  всем  было,  лишь  хорошо.

И  мне    так  хочется,  самому,
Узнать  свои,  все  способности,
Что  бы  я  смог,  помочь  каждому,
Кто  так  нуждается  в  помощи.

Мысли  дождусь,  я  верной  любви,
 И  исполнения  желаний,
Но  ненавижу  зла,  чертовни,
Хочу  достичь  земных  вершин.

22.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673977
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2016


На лузі

Земля  щаслива,  радіє  порою,
 До  сонця  тягнеться,  вмилась  росою
Вже  зелененькі  дерева  і  кущі,
Буяють  трави,  шовкові  і  густі.

В  цей  день  нагода,  попасти  корову
Хлопчик  любив,  бувати  на  лужочку,
 Букети    квітів,  додому  нарвати,
 У  ставку  радий,  ноги  викупати.

Всміхалось  сонце,  так  швидко  час  минав,
Корова  сита,  поспішила  у  став,
Сьогодні  тепло,  уже  настав  обід,
Із  молочком,  смачний,  пухкий  пиріг.

Удвох  вляглися  на  траві,  щасливі,
Пташки  у  лузі  кричали,  грайливі,
Це  ж  насолода,  просто  так  лежати,
Ласку  землі,  запахи    відчувати.

Село  любив,  квітучі    луги,  ліси,
Ніде  не  бачить,  інакшої  краси,
Йому  здавалось,  він  у  справжнім  раю,
Птахи  веселі,  ведуть  пісню  свою.

Вже  настав  вечір,  треба    йти  додому,
Дзвінке  джерельце,  разом  пили  воду,
Хоча  і  зморені,  щасливі  ішли,
Повну  торбину,  він  ще  нарвав  трави.

А  для  матусі,    квіточки  запашні,
 Радів  душею,  ясній,  літній  порі,
То  справжнє  щастя,  на  лузі  бути,
Дари  природи,чарівність  відчути,
Втішався,  яке  ж  пречудове    життя,
Оце  дитинство,  ненька,  рідна  земля.

Чомусь  зненацька  загарчало  авто,
Скоріш  доїхати  б  у  рідне  село,
Чом  швидко  спогади    пролинули  й  час,
Нажав    знервовано,  вмить  педаль  на  газ.

Перед  очима  долина,  стежини,  
Одна  із  них  ,  до  рідної  хатини,
     Попід    ногами  розстелились  трави,
З  букетом  квітів,    він  спішив  до  мами.


21.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016


Я почекаю

Холодно  й  сиро,  піднявся  вітер,
Піщов  так  швидко,  не  одягнув  светр,
Гучно,сердито,  гримнув  дверима,
Не  розумію,  в  чому  причина.

А  вітер  коси,  рвав,  майже  свистів,
Не  розуміла,  чого  ти  зд*рів,
Йшла  за  тобою  і  текли  сльози,
Уже  не  любиш,  чому  погрози?

Вже    у  під`їзді  горіло  світло,
Стоїть  дівча,  молоде  принишкло,
Так  що  то  любий,  чи  то  є  зрада?
Чомусь  незручно,-  я  промовляла.

Нервово  так,  собі  шепотіла,
А  де  ж  наша,    з  тобою    довіра?
Скажи  де  ділось,  світле  кохання?
Тож  ти  любив,  звечора  й  до  рання.

Вже  повернулась,  мабуть  то  зрада,
Нехай    час  пройде,  то  не  завада,
Дівча…  спокуса,  іду  й  ридаю,
Нехай  змирюся,  що  ж,  почекаю,
Знаю  повернешся,    відчуваю,
Терпіння  є,    наберусь,(  підожду),
Твою      інтрижку,  я  переживу.


20.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016


Літо плете коси

Літо  коси  плете  із  різних  кольорів,
Там,  на  пагорбку,  диво  -  дзвіночок  розцвів,

І  до  сонця  моргав,  із  вітерцем    грався,
Із  суничками  радісно  привітався.

Скрізь  скакав,  веселий,  то  ж  літній  вітерець,
П`янкі    пахощі  злітали,  аж    до  небес,

 Пригинав  трави  ласкаво  тай    до  низу,
 В  вони  ж    шовкові  розляглись  по  лісу,


А    під  самим  лісом,  розквітали  рожі,
Вже  нектаром  пахнуть,  різнокольорові,

Де  не  глянь,  злітаються,  гудуть  бджоли,
Як  поглянуть  нижче,  стеляться  віоли,

Зовсім  поруч,  замайоріла  шипшина,
Як  у  вишитій  сорочечці  дівчина,

По  ній  літечко  косички    заплітало,
Ясне  сонце,  тепло,    ніжно  пригрівало.

17.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2016


До мами

Нагідки  та  ще  чорнобривці,
Я  нарву    у  своєму  саду,
І  до  мами  піду  у  гості,
Букет    квітів,  нині  покладу.

Часто  їздити,  жаль,  не  можу,
Нема  часу  та  й    далеко  ти,
 Не  покину  тепер    чужину,
Сил  не  маю,  сюди  часто  йти.

Тут  коріння  своє  пустила,
Вже  давно  на  цій  святій  землі,
 Тож  у  мене,  є  тут  родина,
 І  онуки  і  діти  мої.

Я  давненько  у  тебе  була,
Люба  нене,  ти  мене  прости,
Корінці,  уже  червота  їсть,
Це  напевно,  вже  такі    роки.

Надто  часто,  я  із  тобою,
У  розмовах,  не  тільки  у  сні,
За  хатиною    дуже  сумую,
Все  дитинство,  згадаю  у  ній.

І  думками,  часто    літаю,
По  садочку,  всій  рідній  землі,
 Я  приїду,  то  ж  обіцяю,
Поклонюсь,  тобі  щиро    і  їй.

І  посиджу,  тут,    біля  тебе,
Квіточки,  всі    гарно  розкладу,
І  ти  вислухаєш,  знов  мене,
Забереш,  хвилювання  й  журбу.


16.06.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2016


Маленький їжачок


Йшов  маленький  їжачок,
Зачепився  за  пеньок,
У  клубочок    скрутився,
З  горба  швидко  котився.

Як  м`якенько  по  траві,
У  посрібленій  росі,
Врешті-  решт  зупинився,
Та  за  кущ  зачепився,


Лежить  лапками  трясе,
Мабуть  викупався  вже,
Не  зустріть,  хоча  б  лиски,
Принишк,  виглянув  трішки.

Озирнувся  навкруги,
О,  уздрів  сироїжки,
Ото  радий  їжачок,
Нині  ж  є  сніданочок.

                     16.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016


Мої троянди

Високий,  пишний  кущ  троянди,
Я  його  змолоду  садила,
Бачу  почав,  нині  всихати,
 Здалось,  червота  якась  їла.

Квітнуть    троянди,  їх  любила,
Так  шанувала  і  пестила,
До  них  завжди,  я  говорила,
Які  ж  гарнесенькі,    вже  щаслива.

Рожеві  всі,  махрові  квіти,
Хотілось  жити  і  радіти,
І  тепле  літо  зустрічати,
Та  біля  них,  пісень  співати.

Знов  на  бутонах,  плями  бачу,
Болить  під  серцем,вже  й  заплачу,
Чому  роки  так  поспішають,
Боюсь  із  квітами  зав`януть.


15.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016


По гриби ( З гумором)

Йдуть  баба  з  дідом  по  гриби
Раденькі,  в  руках  кошики
Ранесенько  удвох    встали
По  стежці  чимчикували.
Правда  трохи  притомились
Та  до  лісу  вже  спустились.
Старенька,  вже  чомусь  бурчить
     Напевно  грибів  не  бачить
-  Нині  прийшли  дуже  рано
Може  їх  тут,  зовсім  мало.
Якби-  то  знати  раніше
Треба  було  йти  пізніше  -.
Дідусь  грибочка    вже  бере
Всміхається,  ніжно  кладе
Собі  кожен    кошик  має
Гриби  весело    шукає.
Дід  багато,  вже  назбирав
Дуже  радий,  бабу  гукав
Кричав,  охрип,  голос  зірвав
У    лісі  довгенько  шукав.
-  Де  ж  поділась  моя  люба  -
Придивився,  біля  дуба
Журився  ,  і  де  пропала
А  та  солоденько  спала.
Ще  й  кругом  дуба  обійшов
         Багатенько  грибів  знайшов
-  Просипайся  моя  люба
         А  грибів,  тут    біля  дуба!
-  Це    їх    я,  охороняла
Та  на  тебе  все  чекала  -.
Баба  хитро  поглядала
Та  все  очі  протирала.
Задоволені  щасливі
Повертались  по  обіді
Баба  думає,    все  славно
Я  ще    й  виспалась  так  гарно!

                       14.06.2016р




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016


Суничка

         Віршована  розповідь

В  лісі  листячко  шелестить,
Трава  трішечки  шарудить,
Між  дерев,  виднілось  личко,
Нині  дівчинка,    йшла  швидко.

У  червоних  черевичках,
Та  на  зріст,  дуже  маленька,
А  сама,  як  та  суничка,
Ясні  очі,  вся  гарненька.

Всі  птахи  з  переполоху,
Розлетілися  потроху,
Вже  спускалась,  спішно  з  гори,
Обійшла,  ями  і  горби
Та  й  дісталась  галявини.

По  ній  сяють,  вже  червоні,
 Полуниці  і  суниці,
Килимком,  квітучим  лежать,
Її  настрій  підвеселять.

   Ягідки  у  кошик    клала,
Якусь  пісеньку  співала,
Здалось  зовсім  не  пристала,
Та    додому  поспішала.

Літнє  сонце  веселило,
Прямо  в  очі  їй  світило,
По  дорозі  квіти    рвала,
Букет  ніжно  пригортала.

 Втішатись  літу,  просто  йшла
Всюди  гарно,  гріє  краса!
Несе  кошик,  квіти  в  руках,
Як  то  добре!  Щастя  в  очах!

                             15.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016


Кіт та миші

                               Віршована  розповідь

Котик  Мурчик,    гарно  спав,
Вихідний,  він  мишам  дав,
Хай  розважаться  собі,
Звеселяться  надворі.

Лиш  сьогодні  один  день,
Ловить  важко,  день  -у  –  день,
Вчора  дуже  втомився,
Та  й  занадто  наївся.

В  животі,  так  бурчало,
Наче  щось,там  пищало,
Повернувсь  на  другий  бік,
Подививсь  гарненьких  снів.


Ніч  втекла,  прийде    ранок,
Котик  зирить…  світанок,
Пора  йти  полювати,
Хутко    біг  кругом  хати.

Ой,  багацько  їх  дуже
Собі  сам-  Тримайсь  друже,
Зможу  добре  служити,
Мене  будуть  любити.

           14.06.2016р

                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016


Поїхала грошей заробити ( вірш. розп. )

                                     
Залишився  чоловік  сам,
Подалась  жінка  в  Амстердам,
Грошей  трішки  заробити,
Щоб,  як  люди,  краще  жити.

Є  хазяйство,  дім,  корова,
Бик  пасеться,  аж  за  млином,
І  сусідка  чорноброва,
Пригоща  частенько  вином.

За  плечима  не  місяць  й  два,
Мабуть  точно  зо  три  роки,
Вже  щаслива  в  село  дійшла,
Оминала  всі  городи.

 Івана  бачить,  сапає
Чомусь  близько,у  сусідки,
У  колясці  хтось  співає,
Задирає  малі  ніжки.

Привіталась,  розгубилась,
Не  знать  з  чого  та  й  почати,
-Я  там  трохи  забарилась,
Допоміг?  То  йдем  до  хати.
 
Скоса  глянула  на  маля,
Не  змогла  слова  сказати,
Здалось  зникла,  кудись  земля,
Ой,  що  це,  куди  тікати.

 Зупинялась,  наче  п`яна,
Розчаровано  зітхала,
До  колін  по  стежці  трава,
Її  вдома  привітала.

Сльози    річкою  потекли,
Вмить  думки,  що  наробила?
Тепер    нащо  ті  (доляри)?
Чоловіка  загубила!

                 13.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016


За селом стежина

Ген  за  селом,  спить  долина,
 До  неї  в`ється    стежина,
Як  підеш  ти,  по  ній  зранку,
Побачиш  чари  світанку.

Ясні,  веселі  промінці,
Всюди  танцьюють  й  по  траві,
Посиплять  й  вмиють,  скрізь  сріблом,
Теплом  покриють,  так  ніжно,
За  якусь  мить,  заворожать,
Проміння  ніжне,  то  ж  люблять.

Ти  тонеш  знов,  у  цій  красі,
Відразу  тепло  на  душі,
І  благодать  відчуваєш,
Якщо  пройдешся  босоніж.

Помиєш  ніжки  у  росі,
На  Богом  даній,  цій  землі,
Оглянеш  оком,  все    й  всюди,
Яку  красу  бачать  люди!

Кличе,  манить,  земна  врода,
Бачити  це  -  насолода!
Коли  ж  красу  відчуваєш,
То  вже  здається  літаєш.

Сонце  ясніше,  засяє,
Твоя  душа,  аж  співає,
Повернеш  знов,  до  стежини,
І  набереш  собі  сили.

12.062016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016


Ой, Дніпро


Ой  Дніпро,  Дніпро  широкий,
Чому  світ,  такий  жорстокий,
Давно    води  у  сивині,
І  мені,  тяжко  на  душі.

Горить  схід,  знову  стріляють,
Матері,  синів  ховають,
О,  Дніпро,  ти  нам  підкажи,
Як  позбутись  жури,  війни?

Як  зупинити  оцей    жах?
Болить  серденько,  бере  страх,
Ти  війну,  бачив  на  віку,
Й  Україну,  ще  молоду.

Що  ганьблять  й  щоднини  топчуть,
І  комусь    продати  хочуть,
Всі  твої,  круті    береги,
Пам`ятають,  ще  й  ті  роки.

За  свободу,  жаль,  полягли,
І  діди  й  наші  прадіди.
Ой  Дніпро  -  святая  вода….
Тож  чому,  знов  прийшла    біда?

10.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016


Все минеться…


Ой,  коханий,  що  сталось  між  нами,
Чи  життя,  це  таке,чи  вже  роки,
Десь  згубилися,  поміж  зірками,
Жаль  у    темряві,  блукають  думки.

І  чомусь,  погляди  зовсім  сумні,
Кожен  порізно,  книги  читає,
Мабуть  коси,  зарання  в  сивині,
Чи  з’єднатись,  це  нам  заважає?

 Ти  думки,  всі  не  тримай  при  собі,
Тож  згадай,  ясніли  зорі  вночі,
Коли  разом,  добре  було  тоді,
Як  тоді,  щасливі  та    й  молоді.

Було  всього,  у  нашому  житті,
Разом  викохали  три  берізки,
Не  залишайсь,  прошу  у  самоті,
І  повідай,  про  всі    свої  думки.

Не  журися  ,любий,  що  хворію,
Йде  весна    і  мені    уже  краще,
Все  минеться,  я  це  відчуваю.
Тож  нехай,  смута  від  нас  відійде.

Не  бери,  прошу,  ти  так  до  серця,
Почекай,  піду  чайник  поставлю,
Нехай  доля,  нам  ще  раз  всміхнеться,
Як  колись,  разом  поп`ємо  чаю.

08.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016


Не йди дощику

Ой  дощику,  скільки  налив,
Повсюди,  ти  все  затопив,
Чом    дуже,  так    розгулявся,
Занадто,  видно  зазнався.

Нехай,  росте  городина,
Прошу,  чекай,  не  лий  щодня,
Кругом,  бачиш  все  іскриться,
Нехай  достигне  суниця.

Дай  сонечку  розгулятись,
Достатньо  травам  схилятись,
Черешенька  просить  сонця,
Тож  щоки,  фарбувать  хоче.
Капризний,  а  може  досить?!

Прошу,  дощику  почекай,
Злітай  у  гори,  там  полий,
Земля,  нехай  відпочине,
Пригріє  сонечко  нині.  

Не  йди,  дощику!  Ой,  не  йди,
Розсійся  та  кудись  лети.

08.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016


О думи…

 О  мої  думи,  думи  мої,
Куди  полинете  ви  зранку,
Мабуть  туди,  де  ліс,  солов`ї
І  виглядають,  теж  світанку.

Чому  так  хочеться  забутись,
Гнів  загубити  і  печалі,
Ранком  щасливим,  знов  проснутись,
Плинуть  із  думами  й  надалі.

Сонячний  день,  прийшов  гарний,
Мої  думки,  немов  співають,
Я  чую  спів,  зачарований,
Землю  птахи  прославляють.

Земна  краса,  всіх  надихає,
Яскраво  жити  і  радіти,
Нехай    же  старість,  відлітає,
Жага  із  думами  летіти.


07.06.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016


Корівка

                 Віршована  розповідь

В  мене  є  Корівка  Муха,
Завжди  гарна,  мене  слуха,
Я  тихесенько  підійду,
Скажу  їй,  вкладем  угоду,
Щоб    мені,  дала  молока,
Щоби  швидко  я  підросла  ,
А  ще  маслечка  побільше,
Щоб  до  школи,  пішла  швидше.

Вже  раненько  мама  встала,
ЇЇ  в  поле  виганяла,
Я  за  ними  поспішала,
Та    корівоньку  благала,
-  Поїж  ситно,  ти  травички,
 Бурячка  й  трішечки  гички,
Молоко  буде  жирніше,
І    я  стану,  красивіша.

Та  й  за  шийку  обіймаю,
Добре  спинку  потираю,
Як  обід,  то  знову  спішу,
Їй  водички  бігом  несу.

На  лужку  -  бачу  дрімає,
Моя  Муха  спочиває,
Хвіст  туди  та  хвіст  сюди,
Каже  <  Му  >  ,  хоче  води,
Весь  час  мухи  розганяє,
Мене  часто  виглядає.

Я  люблю  свою  корівку,
Смачну  їстиму  сметанку,
Буду  добре  доглядати,
Й  сама  стану  підростати.

                           08.06.2016р

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016


Травичка


Я  травичка,  шовковиста,
Одягла,собі  намиста,
Це  малесенькі,  росинки,
Як  на  сонечку  іскринки.

Гарно  вмиються  та  й  щодня,
Щоб  осяйна,  вся  блищала,  
Надає,  силоньки    роса,
Щоб  пишненька  підростала.

Й  красивішою,  скрізь  була,
 Хай  потішиться  дітвора,
Тож  прийди,  порадій  мені,
Цій  красі,  прекрасній  весні.

Я  із  квітами,  теж  росту
Дуже  –  дуже,  так  їх  люблю,
Бо  ж  раненько  розквітають,
Мене  ніжно  прикрашають.

Ясне  сонце,  добре  гріє,
Вітерець  веселий  віє,
Ми  пісень    будем  співати,
Щедру  землю  прославляти.


07.06.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016


Примета

Весна,  трепещет  моё  сердце,
Давно,  решил  в  любви  признаться,
С  букетом,  вот    спешу  к  невесте,
Желаю,  навсегда    остаться.

Тихонько,  отворил  калитку,
Хотел,  я  незаметно  зайти,
Увидел,  под  ногами  кошку,
Не  знал,  что  делать,  может  уйти.

Уж  вижу,  свет  горит  в  окошке,
Кто-то,    её  обняв,  целовал,
Узнал,  ту  примету  о  кошке,
Всё  правда,  я  понял,    не  обман.


                                 06.06.2016г



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670743
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.06.2016


Хоч сиві коси…


Сиджу  на  гойдалці,  гойдаюсь,
І  собі  пісню  заспіваю,
А  поряд  пташечка  щебече,
Аж  завмирає,  моє  серце.

Коли  я  чую  щасливий  спів,
Не  відчуваю  своїх  років,
Немов  верта  у  дитячий  світ,
Не  хочу  знать,  скільки    мені  літ.

Вітрець  тихенький,  ледь  гойдає,
Та  сиві  коси  звеселяє,
Квітуча  клумба,  літає    погляд,
Чомусь  згадала,  тебе  поряд.

Букет  великий,  квітів  приніс,
Я  саме  гойдалася    тоді,
Щасливі  миті  відчувала,
Давно  тебе,  любий,  кохала.

Прийшлось  багато  пережити,
Сімейні  чвари,    свята,  діти,
Та  ми  зуміли,  все  це  пройти,
Щоби  кохання  нам  зберегти.

І  все,  як  зараз,  пам`ятаю,
У    спогад  знову  поринаю,
На  серці  добре,  відчуваю,
Хоч  сиві  коси  й  давно  маю,
Я  все  життя,  тебе  кохаю.
                                 
                                   06.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016


Пташка


Он  на  хатині,  на  піддашку,
 Я  бачу  жваву,  гарну  пташку,
Гніздо  майстерно,  вже  зліпила,
Туди  так  хутко,  щось  носила.

Була  це  ластівка  маленька,
Доволі  справна  і  хитренька,
Із  хати  вийду,  подивлюся,
До  неї    ніжно  посміхнуся.

Кажуть,  що  ластівкине  гніздо,
Усім  на  щастя  і  на  добро,
 Ясніє  ранок,  встає  сонце,
Вона  відразу  на  віконце,
Ніби  присяде,  виглядає,
Щасливий  день  мені    віщає.

         05.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016


Наш сад


Я  гуляю,  в  нашому  саду,
Оглянувся,    за  мить  спогади,
Все  життя,  кохав  тебе  одну,
Те  прощання,  згадав,  проводи.

Тож  до  війська  усіх  забирали,
Ніжно  у  очі,  заглядала,
Як  із  війни  вже  зустрічали,
 Ти  мені  хустку  дарувала.

Ми  прожили  щасливе  життя,
І  посадили  славний  садок,
Були  завжди,  щирі  почуття,
Всякчас  турботи  мали  на  двох.

А  навесні  соловей  співав,
Пахкі  півонії,  подарив,
Себе  щасливим,  я  відчував,
Лише  тебе,красуню  любив.

Пройшли  роки,  залишився  сам,
Я  часто  згадую,  кохана,
Спішу,  зайду  у  наш  квітний  сад,
Вже  ніби  чую,  як  співала.
Відчути,  як  пісню  співала.

А  літній  цвіт,  як  зорі  земні,
Дзвінко  співає  пташка    в  саду,
Всі  дні  сумні,  тяжко  на  душі,
До  тебе  скоро,  я  прилечу.


05.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2016


Скакалка

               Віршована  розповідь

На  скакалці  я    скакаю,
Її    дуже  полюбляю,
Поспішаю  до  городу,
По  доріжці,  коло  дому.

Ой,  на  сонечку  гарненько,
Разом    з  ним  так  веселенько,
На  скакалці,    я  скакаю,
Ніби  й  втоми  не  замаю.

Забарилась,  поскакала,
Аж  до  ставу  доскакала,
Тут  дорога,  ну,  як  стрічка,
Вже  занадто  вузесенька.
Я  скакаю,  без  упину,
Раптом  вздріла,  я  стежину,
Зупинилась,  ой,  що  ж  бачу,
Там  провалля,  біля  яру.

Й  до  скакалки,-Так  підвела,
Куди  й    нащо  ти  завела?
А  за  яром,  там  у  лісі,
 Проживають  різні  звірі.

Тож  назад,  уже  урвала,
Бо  злякалась,  не  скакала,
А  скакалку  розгойдала,
В  праву  руку  і  погнала.

 Тепер  я  ,  зовсім  не  скачу,
Та  здається,  як  птах  лечу,
А  додому,  як  прибігла,
Тут  відразу,  мама  стріла
-Де  ти  доню  забарилась?
Не  прийшла  б,була  сварилась.
Ти  скакалку,там  положи,
Помий  ручки  та  снідать  йди.

Хутко  вмилась  й  до  люстерка,
Ой,  чому,  вся  червоненька?
Мама  каже-  На  скакалці,
Не  скакай  так  часто  вранці.

Я  подумала  напевно,
Права  мама,безперечно,
Все  ж  нікому  не  розкажу,
Що  злякалась  біля  яру,
Цей  секрет,  маю  тримати,
Все  одно,  буду  скакати.

Мама  в  очі  заглядала,
Та  тихенько  примовляла,
-До  ярка,  доню,  не  скачи,
Нам  би  бід,  не  знать,  живучи,
В  голові  все  закрутилось,
Чом  секрету  не  лишилось?

                                 05.06.2016р
           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2016


Біля паркану


Біля  паркану,  зацвів  жасмин,
Вже  й  молодята  поруч  із  ним,
Тож  відчувають  ніжну  красу,
Ще  й  соловей  співав  у  саду.

Ішли  з  заручин,  інше  буття,
Змінити  вирішили    життя,
Знають  багато,  буде  турбот,
Все  подолають  вони  удвох.

Вуста  і  коси  чарували,
Адже    давно,  цього  чекали,
Тривожне  серденько,  тріпоче,
Жасмин  сказать,  про  любов  хоче.

Сяючі  очі,  як  промінці,
Усі  щасливі,  линуть  пісні,
Вже  обіймав,  ніжно  цілував,
Жасмин  всміхався,  знов  підглядав.


03.06.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2016


Ранковий став

Біля  ставу,    берізки  коси  розпустили,
Між  собою,  листочки  тихо  шепотіли,
 Став,  ще  трішки,  спочивав,  сонце  підіймалось,
Вітерець,  ледь  повівав,  земля    вже  проснулась.

А  по  боки    та  й  осоки,  став  обіймали,
Із  очеретом,  разом  сон    охороняли,
Вже  проміння,  сонячне  лягло  по  водиці,
І  злітаються  птахи,  п’ють  воду  й  синиці.
 
Пробудилося,  дно  ставка  і  пішли  круги,
Заплескали,  жваво  рибки    попід  береги,
Прилетіли    кулики,  тішились    у  воді,
Заховалися,    у  зіллі  деркач  й    журавлі.

Качки  галас  підняли  та  й  швидко  пірнали,
Добували,  харчі  вміло,  крильця    купали,
Балухаті,    хитрі    жаби,  аж  завмирали,
Тож  птахи  у  воді,  вже  загрозою  стали.

У    ставочку,  життя,  майже  зовсім    проснулось,
До  берізок,  ніжно  сонечко  посміхнулось,
Блищить  листя,  цілують  сонячні  промінці,
Все  довкола,  тішилось  ранку,  літній  красі.


О3.06.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2016


Іди вперед!

Не  підрізайте,  крила  пташці,
Що  щойно  вирвалась  із  клітки,
Не  піддавайтесь  пропаганді,
Бо  неможливо  щось  змінити.

Ця  відчайдушна    героїня,
Тож  молода,  мужня,смілива,
Нині  прошу,  не  руште  крила,
Нехай  здійсниться  наша  мрія.

Лише  на  тебе  є  надію,
Не  тільки  я,  це  відчуваю,
Будь  непохитна  і  правдива,
Ти  і  народ  -  велика  сила.

Тобі    щасливої    дороги,
Лишень  завжди  до  перемоги,
Тож  не  здавайся!  Іди  вперед!
 Люд  приєднається  до  тебе!!



02.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016


На святі дитинства

Ой  заглянуло  сонечко,
В  молоде,  ясне  обличчя,
Там  немов,  у  віконечко,
Літа  щастя  та  й  колоситься.

Блищать  милі  оченята,
Тож  святкують  день  дитинства,
Мов  уквітчані  малята,
Одягнулися  в    намисто.

Грає  музика  весела,
Всіх  запрошує  до  танців,
Поруч  дівчинка  маленька,
Вишиванку  вдягла  вранці.

Яке  щастя    подивитись,
Життю  з  ними  порадіти,
За  них  Богу  помолитись,
Щоб  зросли  у  мирі  діти.

 Такі  милі,  всі  радіють,
Буя  літо  у  їх  серцях,
Прославляють  Україну
 Плине  наспів  у  небесах.

Ніжно  сонце,  усміхалось
Гурт  дітей  зібравсь  у  вінок,
Нині  свято  починалось
Всі  щасливі,  йдуть  у  танок.

01.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016


Гудзик

             Віршована  розповідь

 Жваво  Сашко,  грав  у  футбол,
Штанці  частенько  підтягав,
Ой,  вже  здається,  забив  гол,
От  біда,  ґудзик  відірвав!

Занадто,  сильно,  ударив,
М`яч  далеченько  котився,
Незчувся  сам  -    не  помітив,
У  траву  носом  (  зарився).

Лежить  і  стогне  на  землі,
Ой,  як,    вже  нині  та  й  встати,
Зло  шепотів,  собі  під  ніс,
Де  тепер  ґудзик  шукати?

Спішив  додому  і  бурчав,
-Тож  почекай,  сюди  прийду,
Тоді  тобі,  ой,  вже    задам!
Я  все  одно,  тебе    знайду!

                               31.05.2016р
       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016


День захисту дітей


Ранком  сонечко  проснулось,
Мені  ніжно  посміхнулось,

О,  краса!  Рада  світанку,
Одяглась  у  вишиванку,

 Весь  у  квітах  мій  садочок,
Я    сплела,  собі  віночок,

Відзначаємо  у  цей  день,
Свято  захисту  всіх  дітей!

Будем  разом  святкувати,
Та  й  пісень  ,  гарних  співати,

На  нашій,  планеті  діти,
Щоби  мир,  у  дружбі  жити.

Дорогі  милі  малятка,
Любі  хлопчики  й  дівчатка,

І  дорослі,  на  всій  землі,
Скажем  >НІ<  ,  рашистській  війні.

Хочу  з  святом  привітати,
Та  здоров`я  побажати!

Нехай  квітне  Україна!
Завжди  сильна  і  єдина!

Щоб  забули  слово  війна,
Колосились  щедрі  поля!

Дружелюбна  Батьківщина,
Відродилася,  раділа!

Й  дзвінко  пташечка  співала,
Україну  прославляла!


30.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016


Хто така людина?!

   А  хто  така,кожна  людина,  це  Боже  сотворіння?    Себе  ти  часом  запитаєш,  а  чи  це  є  природи  творіння?    І  ти  цього  не  знаєш….  
Із  покоління  в  покоління,  мале  дитя.    Як  символ  майбуття  і  проживе  воно  життя.  Якщо  дозволено  це  Богом.
   Так,  ще  малим  в  гріхах,  народиться  дитина.  І  цим  малям  радіє  вся  родина.  Жорстокий  світ  у  виживанні,  зростає  з  перших  днів.І  ще  коли  на  грудях  ти  у  мами.    В  своїм  житті,  пізнаєш  смак  груді…
Ці  рухи  тобі  дані  від  природи,  інстинкт.  А  може  вчили  там,  коли  ти  ще  в  утробі…  Ти  народилась,  пізнаєш  цей  світ,  себе  довкола….
Що  приготує  тобі  життя,  як  кажуть  твоя  доля?
Завжди  у  боротьбі  пізнати  нове,  ще  з  малих  літ  .І  -  мама  -    перше  слово,  а  далі  всі  у  школах….  
І  знову  виживання  та  ще    все  про  життя  дізнатись  вволю.  Ті  перепони,  які    дає  це  сьогодення  –  доля.  Випробовує…чи  здатен  ти  цей  тягар  нести  і  як  ти,  чи  з  радістю,  чи  з  розчаруванням  зможеш  це  життя  прожити….  
А  чи  таки  знає  ця    людина,чому  вона,  це  сотворіння?  І  чи  може  пізнати  всі  науки  та  таємності  з  природи?
І  майже  станеш  ти  на  ноги…Батьками  стали  вже  самі.  Перед  тобою  нові  спроби,  життя  пізнати  з  нової  сім  ї.  А  перепонів  у  житті  багато,  мабуть  повинно  бути  так.  Щоб  ця  людина,  все  це  цінувала  і  дарувала  нові  все  життя,  для  продовження  роду….  
Закладено  природою  та  Богом,    всім  на  цій  землі  святій.  Ми  часом  вибираємо  дорогу,  буває  дуже  тяжко  йти  по  ній.  І  хто  у  цьому  може  бути  винний?  Ні,  не  одна  із  всіх  людей.  Вона  не  знає  чому  винна,  прожити  так,  життя  своє.  Уже  на  схилі  років  ти  підсумуєш  все  прожите.    Свої      та  родинні    всі  свята  і  негаразди,  що  і  як  їх    прийшлося  пережити.  
Так,  народилася  людина  і  вибір  мабуть  є  завжди.  Яку  дорогу  вибереш  собі  та  наперед  не  знаєш  ти.  Незгоди,  біль,  страждання  по  цій  дорозі  із  собою.  І  знову  виживання,  шукаєш  щастя  і  чи  здатен  жити  знову?
А  хто  така  людина  на  старості  вже  літ?  Ти  запитаєш  дочку    чи  сина  та  не  отримаєш  відповіді..  
Завжди  підмогою  людині  є  поруч  дар  природи  .  Скажи  хто  це  придумав  ?  І  знову  не  знайдеш  відповіді  ти.  ....
Всі  запитання  із  собою  понесеш  .І  забереш  у  той  світ,  ще  не  пізнаний  то
бою.  
Ця  загадковість  на  землі  залишається  з  покоління  в  покоління.
Так  хто  така  людина,  ви  скажіть?  Хто  чи  що,  то  за  могутня  сила  є  на  землі  ,  яка  керує  світом  всім?!
                                                                                                                                           30.  05.  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669150
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2016


Черешня


Я  черешню,  бачу  у  садку,
Вже  фату,  скинула  весняну.
У  наряді,  досить  пахуча,
Гілочки,  до  сонця  тягнула.

Всю  наснагу,  хтіла  зібрати,
І  намиста,  ясні  одягти,
Почала  ж,  нині  достигати,
Від  неї,  очей  не  відвести.

Підійду,  вона  вже  сміється,
Піде  дощик,  води  нап`ється,
Тепліш  сонечко  пригріває,
Тож  черешня,    сил  набирає.

Як    корали  і  намистинки,
Червонесенькі,  скрізь      краплинки,
Потягнулись,  до  сонця  трішки,
Наливають  соком    щічки.

Давно  зваблює  мої  очі,
 Я  підставлю  свої  долоні,
Вже    черешня    рада,  як  і  я.
Тож  дозріла  ягідка  моя.

Блискотить  на  сонечку,  ясна,
Справжнє  диво,  яка  скрізь  краса,
У  медових  пахощах  п’янить,
Яка  ж  зараз,  це    щаслива  мить.

Я  подякую  Богу    й  землі,
На  душі,  так  радісно  мені,
Світлі  мрії,  благодать  ловлю,
Я  люблю,  черешеньку  свою.


28.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2016


Гусенята

Чути  гамір  га-  га  –  га,
Як  маленька  дітвора,
Через  поле  через  сад,
Гусенятка  ідуть    в  ряд.

Дзьоб  червоний,  малий  носик,
Жовті  лапки,  білий  хвостик,
Мама  гуска,  тягне  шию,
Щоб  побачити  родину,
І  ґелґоче,  ставайте  в  ряд,
Не  вертайте,  ніхто  назад.

Річка  тягнеться  до  низу,
Біля  неї  гора  хмизу,
Раді,  хлюп,  та  й  хлюп  по  воді,
Ой,  як    добре    цій  дітворі.

Веселенько,  всі  награлись,
Та  й  гарненько  накупались
Гуска  гучно    закричала,
То  наказ,  малюкам  дала.

Хутко  стали  всі  в  рядочок,
Поспішили  повз  садочок,
Знову  чути  га-га-га,
Вже  додому  нам  пора.

Зирк  до  сонця,  але  все  ж  йдуть,
Сюди  завтра  знову  прийдуть.

                                         29.05.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2016


Живём иль доживаем


Говорят,  не  живем,  доживаем,
Может  быть,  вот  этого    не  знаем,
Мы  всего,  просто    не  замечаем,
Всё  торопимся,  летим,  мечтаем.

Бежишь,  мчишься,  толпа  у  трамвая,
Но  не  смотришь,    кто  же    перед  тобой.
Да  возможно  и  не  замечая,
Обижаешь  человека    порой.

А    когда,  уж  в  электричке,  в  пути,
Кому  –то  ты,  на  ногу  наступил,
Совсем  нету,  у  тебя  привычки,
 Чтоб  прощения  за    всё  попросить.

Вперёд  лезешь,  когда  в  магазине,
Что-то  купить,  поскорей  хочешь,
Даёшь  ты  деньги,  в  руки  мужчине,
И  купить,  без  очереди  просишь.

На  работе,  сидя  за  столом,
По  смартфону  внезапно  нагрубил,
Друг  отложишь,  прощение  на  потом,
Сейчас  нет,  ни  желания,  ни  и  сил.

Мы  спешим,  куда,  сами  не  знаем,
Наверняка,  скорее  познать  жизнь,
Но  ошибок,  жаль,    не  замечаем,
Ведь  не  очень,  рвёмся  с  кем-то  то  дружить.

Вот  и  вывод,  значит  доживаем,
Уж  культуру,    мы  позабыли  все,
Этим  жизнь,  лишь  не  продлеваем,
 А  скорее    укорачиваем.

Ну    давайте  друг  друга  уважать,
Тогда  верю,  все  сможем  прожить  всласть.

25.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668797
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.05.2016


Моя чарівна земля

Ой  горбочки,  в  мене  подив,
Поміж  ними  поля  й  поля,
Нема  кращої  природи,
Чарівніш,  як  моя  земля.

Не  журися,  подивися,
Навкруги,це  ж  краса  –  весна,
Зеленить  гарно  пшениця,
Зацвітуть,вже  скоро  хліба.

Вітер  віє,  веселиться,
Хмари  високо  підносить,
В  гаю  листя,  аж  сріблиться,
Вже  напевно  дощу  просить.

І  маленький  соловейко,
Щебетав,  дзвінко  співає,
Веселить  моє  сердечко,
Це  він  землю  прославляє.

Подивися,  ти  вдалечінь,
Там  зібрались  білі  хмари,
Вони  всі,  мов  лягли  на  ліс,
Вже  із  вітром  загравали.

Сонце  високо  піднялось,
Всюди  злато  розсипало,
До  землиці    посміхалось
Теплом  ніжно  огортало.

І  поля  й  усі  горбочки,
Васильки  й  білі  ромашки,
Фіолетові  дзвіночки,
Сріблом  й  златом  заблищати.

Україно  моя  рідна,
Всі  пишаються  тобою,
Є  краса,  та,  неповторна,
Назавжди    в  душі    зі  мною.

27.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2016


Тихий вечір

Вже  тихий  вечір,  дощик  накрапав,
Був  недалеко,  знаю  вдома  ти,
 І  ти  додумався,  чом  завітав,
Жду  коли  відповідь  мені  даси.

Я  бачу  промінь,  у  твоїх  очах,
А  мені  холодно  ,чомусь  замерз,
Лагідна  посмішка,  є  на  вустах,
Почервонів,  то  ж  тепліше  тепер.

За  плечі  ніжно,  тепло  обійняв,
Тремтиш  неначе  квітка  польова,
Тебе  мила,  давно  покохав,
Прилинь,  як  сонце,  хочу  щоб  цвіла.


25.05.2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2016


Малий Сашко (рим. розп. )

                 (  рим.  розповідь)

     Теплий,  сонячний,  літній  день,  зранку  дощик    йшов.  Поливав  щедро,  рясно  та  здавалося  поспішав  -  стрімголов.  Сашко  нині,  вже  не  спав,  у      віконце  часто  виглядав,  
-Нехай    скінчиться,    я  на  тебе  так  довго  чекав.
   Мама  й  тато  на  роботах  і  дощик  ущух,  швидко  взувся  й    поплентавсь  у  чоботях,  аж  перехоплює  дух.  Ой,  як  добре  на  душі,  погулять  по  мокрій  траві.  От  картина,  величезні  калабані,  аж  виблискують  на  сонці.  Як  поглянув  ніби  в  шоці,  вже  гусенятка  тут  ходили.  У  водичці,  досить  теплій,  радо  лапки  собі  мили.    Гусак  сірий,  раз-у  –раз,  гордо  подивився,  гусенят  охороняв,  до  води  нахилився.  Тут  Сашко  по  калюжі,  немов  у  великій  ямі,  закричав,  почав  дражнитися  з  гусаком,  по  воді  махав  чоботом.  Вмить  багнюка,  довкола  полетіла,  гусеняток  маленьких    накрила.
   А    гусак,  ніби  чекав,  так  сердито  прокричав.  І  часу  не  гаючи,  на  Сашка  напав.  От  біда,  враз  гепнувся,  у  калюжі  лежить,  ніби  весь  у  смолі  й  на  вустах  багнюка  блищить.  Ледь  піднявся,  весь  у  болоті,  наче  човен  при  потопі.  Та  зненацька  затрусився,  вже  замерз,  плаче.  Що  робити,  ой,  що  ж
тепер  він  мамі    скаже?
     Час  летів    і  вже  він  стоїть  біля  хатини,  усі  руки    чорні,  неначе  крижини.
На  порозі  стоїть  мама,  як  уздріла,  спересердя  закричала,
 -Давай,  хутко,  чуєш,  у  ванну!  Я  тобі  зараз  принесу  чаю.
Потім  довго  бурчала,  його    розуму  навчає.  Сашко  слухав  і  мовчав,  знав  провину,  з-  під  чола,  лише  поглядав.
Мама    строго  позирала,  врешті-  решт  гучно  сказала,
-А  тепер  йди  у  куточок,  мій  маленький  морячок,  пам’ятай  оцей  урок  і  знай.    Хто  б  не  був,  менших  за  себе  не  чіпай!

                                         25.05.2016р
                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2016


На вокзалі


Тебе  побачив  на  вокзалі,
Так  мило  квіти  продавала,
Ах,  очі,  твої,як  коралі,
Відтоді,  ти  спокій  забрала.

Червоні,чарівні  троянди,
Запрошувала  всіх  купити,
Не  знав,  чи  я  можу  радіти,
Це  ж  треба,  так  тебе  зустріти.

Палив,    поспішно  потяг  рушив,
Відчув,  що  я    розум  втрачаю,
Купив  квіти,  душу  розрушив,
Що  далі,  робити,  не  знаю.

Минуло,вже    декілька  тижнів,
Проїздом,  у  справах,    їду  я,
Укотре  згадав  очі  ніжні,
З`явилося,  дивне  відчуття

Перон,  дістала  депресія,
Троянди,  у  руці  яскраві,
Здивовано,  ти  поглянула,
Красуня  і    очі  лагідні.

Купив,  їх  подарував  тобі,
За  руку  взяв,тихо  сказав,
Ці  очі,  я  бачив  уві  сні,
Всім  серцем,  я  тебе  покохав.

24.05.2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2016


Хмара і вітер

У  небі,  бачу  малу  хмаринку,
Немов  із  моря,  вся  випливає,
Собі  взяла  пухнасту  хустинку,
Враз  так,  тихенько,  ніжно  злітає.

І  кожен  раз,  ніби  підлітає,
Здається  грається  із  туманом,
Вмить  сили  більше  й  більш  набирає,
На  втіху  стала  пишним    кафтаном.

Здавалось,  вкрила  диво  -  неба  синь,
І  хутко,  враз,  міняла  колір  свій,
Тож  загравала,  мило  із  вітром,
Та  все  раділа  і  знов  літала.

   Миттєво  сонечко  заслонила,
Від  вітру  ніжно,  ледь  тріпотіла,
Як  пташка  крила,  ич  розпустила,
Всміхалась,  швидко,  десь  відлетіла.

Забрав  коханець,  все  ж  із  собою,
Пір`їн  мигтіння,  вздріла  вдалині,
Я  любувалася  синявою,
Це  мабуть  снилося,  вночі  мені.

23.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016


Дякую Богу

Мій  Боже,  я  дякую  тобі,
Теплом    і  серце  зігріваєш,
За  радість,  знов  напишу  вірші
Тобі  подяка,  не  кидаєш.

Як  у  віконце  виглядаю,
 Я  відчуваю,  що  літаю,
А  як  полину  у  дитинство,
І  вже  смішне,  щось  пригадаю.

Та  ні,  це    зовсім  не  навмисно,
Коли  навіє,  відчуваю,
Може  не  всім,  це  до  вподоби,
Лягли  на  аркуш  свої  вірші.

Нехай  малі,  будуть  ці  твори,
Припали  вмить,  ніжно  до    душі,
 Тож  просинаюсь  серед  ночі,
Ти  принесеш,  всі  слова(святі).

Всевишній,  дякую  я  тобі,
Що  поряд  ти,  зі  мною  в  житті,
З`явились  вкотре,  на  аркуші
Тобою  дані  світлі  вірші.

23.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016


Гарненька черешенька

   Я  черешенька    гарненька,
Цвіт  чудовий,  вже  скинула,
Як  намиста,  мов  горішки,
Одягла  на  себе  трішки.

Вони  сонечку  раділи,
Ясно  -  зелено  блистіли,
Його  хтіли  упіймати
Щоб  красИвішими  стати.

Вітерець,  веселий  грався,
Намистинкам    посміхався,
Весна  гарна,  пора  року,
Підростають  вже  потроху.

Он  червоні,  як  гвоздички,
Мов  у  рот,  взяли  водички,
 Підфарбують  пишні  щічки,
Посміхаються  до  нічки.

Рада  я,  думаю  собі,
Смачніш  за  всі,  ці  на  землі,
І  й  для  вас,  мої  малятка,
Любі  хлопчики  й  дівчатка.

 Тож  смакуйте  ягідки  всі,
Нехай  вам,  будуть  до  душі,
Вітамінів  набирайтесь
І  до  мене  посміхайтесь!

22.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016


По дорозі…


Стара  хатина    на  замку,
Давно  ніхто  тут  не  живе,
Я  хоч  і  рідко  та  зайду,
Все,  манить,  туди  щось  мене.

Спускаюся  по  вулиці
Широкій,  ген-ген  донизу,
І  бачу  далеко  в  лузі,
Стару,  рідну  криниченьку.

У  ній  чаруюча  вода,
Смачна,  м`яка  і  прозора,
Бажаєш,  візьмеш  на  уста,
То  справжня,  вже  насолода.

У  лузі,    шовкова  трава,
Висока,  дістає  колін,
Сьогодні,  радий  прийшов  я.
Вклонитись,дуже  хочу  їй.

Згадаю,  як  ми  дітлахи,
Весь  час  босоніж,    веселі,
Всі  гралися  у  хованки,
Несили  воду  в  оселі.

А  поруч  із  лугом  вже  й  гай,
Дерева    листяні  ростуть,
Казково,  справжній  диво  –  рай,
Як  весна,  всі  квіти  цвітуть.

Уже,  де    й  взявся  барвінок,
Стелився,  він  при    дорозі,
Туди,  як  далі  під  кленок,
Розквітли  лісові  рожі.

Краса  –  чарівна  природа,
До  себе,  всіх  зазивала,
Щоднини  гралась  дітвора,
Весела  бігла  до  ставка.

Так  хочеться  прийти  сюди,
Відчути  дитинство  й  той  смак
Напитись  чистої  води,
Жаль  час  летить,  швидке  тік-  так.


20.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016


О Русь хмельная

О  Русь,  хмельная!  Пробудись!
Подумай,  зачем  это  творишь?
Тебе  не  нужны  сыновья?
Воюешь,  с  нами  ты  ведь  зря.

Ты    жизнями  не  дорожишь,
Мы  любим  сыновей  своих,
И  ценим  жизнь,  мира  хотим,
Учти,  никогда  не  простим.

Маразм,  сколько  нужно    крови?
Работали,  чтобы  мозги
В  каком,  же  ты  веке    живёшь?
Скажи,  когда,    уж  всё  поймешь?

Народ,  останови(царя),
Он  болен,  шизофрения  ?
 А  может  выпил,  просто  пьян,
Всё  это,  говорит  обман.

А  водочка    дешевеет,
 Ему,  душу  она    грызёт,
Плевать,  он  хотел    на  людей,
Ведь  очень  много  есть  идей.

С  экрана  врёте  каждый  раз,
Что  сверху,  знаем  есть  приказ,
А  может,  довольно  лить  грязь?
Когда  ,уймётся  ваша  мразь?

Народ,    прошу  проснись  скорей,
Жалей,  ты  своих  сыновей,
Тебя,  куда  ведёт  твой  (царь),
 Меня,  честно  берёт  печаль.

Не  жди,  уступок,  никогда,
Свободу,  мы  любим  всегда,
И  будем  выращивать  хлеб,
Трудиться  мирно,  не  знать  бед.

Скажи,  когда  же  ты  поймешь
Свои  желания  уймёшь,
Всем  мира  хотим  и  добра,
Зачем,  между  нами  война…..  
 
20.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667546
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.05.2016


Киця Мушка


На  дахові,  киця  Мушка,
Сидить,  вміло  гладить  вушка,
На  дерева  вглядається,
Їй  горобчик  всміхається.

Хитра  киця,  не  спішила,
Всякчас  мріяла  й  хотіла,
Горобця  -  хвалька  спіймати,
Та  його,  як  же  дістати?

Вже  на  стовбур,  хутко  вона,
Шанобливо  миє  хвоста,
Вмить  пролазе,  все  пряжиться,
Та  й  на  гілку,  гойдається.

Вітерець  повільно  літав,
Все  ж  горобчика  вверх  підняв,
Зацвірінькав,  слухав  братів,
Яка  радість,  малий  злетів.

Знов  на  гілці  сидить  Мушка,
Вимива  уміло  вушка,
Та  на  жаль,    їй  не  літати,
Як  горобчика  дістати?

                       22.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2016


Проснись

Ах,  дорогая  клушечка,
Ах,  ты  моя  пампушечка,
Люблю  тебя  за  красоту,
За  нежность,  ласку,  улыбку,
Ещё  за  пышность  всю  твою
Говорю  я  -очень  люблю.

В  окошко,  снова  посмотри,
Меня,  голодом  не  мори,
На  улице,  уж  светлый  день,
Да  ты,  гони    уж  свою  лень.

Да  хватит  нежиться  в  постели,
Вставай,  ну  на  самом  деле,
Ты  радость,  солнышко,  проснись,
Давай,  поскорей  ко  мне  прижмись,
.
Прижмусь,  возьму  за  талию,
Боюсь,  а  что  будет  далее,
Балдею,  твоя  грудь  пышна,
Услышь,  не  веди  до  греха.

Она,  в  какой  раз  меня  манит,
Тебя,  лишь  сердце  любить  велит,
Смотри,  я  бужу  целый  час,
А  ты,  не  открываешь  глаз.

Послушай,  кошечка  вставай,
И  будь,  добра,  согрей  мне  чай,
Какой,  же  будет  с  меня  толк,
Проснись,  ну  же,  накрой  на  стол,
Цветочек  аленький  ты  мой!

19.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667122
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.05.2016


Самотність

Цілий  букет,  обійняла  квітів
І  посміхається,  щиро  до  них,
Милі  пелюсточки  кращі  в  світі
 Вже  ловить  пахощі,  медову  мить.

 У  дім  до  себе  радісно  несе,
Буває  з  ними  і  розмовляє,
Як  та  билина,  одненька  живе,
Душа  болить,  пісень  не  співає.

 Красуня  жінка,  така  тендітна,
Щоднини  біль,  серце  розриває,
Мабуть  дорогу,  перейшла  кішка,
Ятрять  печалі,  сім`ї  немає  .

Тож  кажуть  люди,часто  по  селі,
Іще  із  молоду,  всяк  час  одна,
 Ночами  ронить  сльозини  гіркі,
Чому  ж  ти  доленько,  надто  сумна.

Та  милувалась  колись  й  кохала,
Лише  ніч  знає,чому  він  пішов,
Але  ж  з  роботи  завжди  стрічала,
Чутки,  що  другу,  із  міста,  знайшов.

От  коли  веснонька  розквітає,
Її  душа,  холоне,  аж  болить,
Тільки  пташина,  як  заспіває,
Закриє  очі  й  зненацька  на  мить,
Всю  свою  молодість  пригадає.

Коли    ж  парується  вся  пташина,
Відразу  долю,  знов    запитає,
У  чому  є,  тут  її  провина,
Чому  не  в  змозі  вона  кохати.

Біда,  самотність  не  відступає,
Так  і  не  знає  в  чому  винна,
Як  надвечір’я,  щастя,  чекає,
Десь  загубилася  половина.


18.05.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2016