Ніна Незламна

Сторінки (22/2119):  « 21 22 »

Музика в саду

Тихо  музика,  грала  в  саду,
Не  іду,  я  до  тебе    лечу,
У  обійми  хтів  тебе  взяти,
 Та  із  пристрастю  цілувати.

Не  барись,  так  давно  чекаю,
Тож  кохаю,все  відчуваю,
Чому  довго  тягнеться  цей  час,
Чи  любов,  колись  з’єднає  нас.

Зазвучить  музику  оркестра,
Я    тебе,  запрошу,  маестро,
Запанує    чудова  пора,
Подаруєш  солодкі  вуста.

Все  гаразд,  станцювались,
Йдемо    разом,  обійнялись,
Нехай  музика,  ця  чарівна
Поєднає  молоді  серця.


05.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2016


Дід і порося ( з гумором)

         
Заморились  бабця  з  дідом,
Все  ходили  поза  хлівом,
Десь  сховалося  порося,
За  мить  риє  біля  стільця.

От  хитрюще…  біля  хати,
Вздріло  й  знов  стало  тікати,
Дріботить  баба  ногами,
Дід  кидає  камінцями.

То  мабуть  зо  дві    години,
                 Доганяли,  скільки  сили,
До  трави,  врешті  упали,
Янголятами  дрімали.

Майже  зовсім  звечоріло,
Поросятко,  аж  хропіло,
Теж  біднесеньке  пристало,
Аж  топилось,  блищить  сало.

Бабця  очі  відкриває,
Вздріла  ба!  Діда  немає,
У  хлів  швидко  та  й  подалась,
 Від  душі,  гучно  сміялась.

Обнялись,  сплять  у  соломі,
Храп  лунає  по  всім  хліві,
Нехай  спить,  дума  бабуся,
Йду  до  хати,  відісплюся.

                                   02.02.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2016


Мати щастя

Яке  то  щастя,  радість  мати,
 Коли  дитятко  народити,
Його  на  руки  ніжно  взяти
І  до  грудей,  тихо  прикласти.

Землі  подяка  та  ще  й    Богу,
За    доброту  і  допомогу,
Все  ж  у  житті  мати  надії,
Нехай  зроста  воно  у  мирі.

Тож  час  пролине,вже  радіє,
Синочок  славний  підростає,
Уже  стоїть,  бере  ложку  сам
Та  щось  лепече,  ще  по  складах.

Ось,тягне,  теплі  рученята,
Щодня  усміхнене  це  маля,
Вже  нові    іграшки  хапає,
Їй  серце  й  душу  зігріває.

Часом  матуся  заспіває,
Ту  пісню  весело  сприймає,
Прикриє  віченьки  гарненько,
І  задрімає  солоденько.

Вона  в  душі  дуже  щаслива,
Те  перше  слово,  щире  *Мама*
По  всій  кімнаті  вже  лунає,
Цілує  сина,  пригортає.

1980р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2016


Весна і каченята

Ясне  сонце,  підіймалось,
Добре  землю  пригрівало,
Все  цвіло  й  гарно  буяло,
Навкруги  зачарувало.

Каченятка  теж  радіють,
 І  до  річки  поспішають,
Ой,  прекрасно,  прийшла  весна,
Тож  скупатися  нам  пора.

 Тож  гуляють    вже  на  лузі,
Хтось  дріма,  лежить  на  пузі,
Нині  ж    вийшли  із  водиці,
Та  й  втішаються  травиці.

Протягнули  малі  лапки,
 А  голівки  приховали,
Мабуть  трішки  вже  й  пристали,
Мило,  тихо  всі  дрімали.

Вітерець,  ледь  повіває,
Каченяток  звеселяє,
Річка  вабить  покупатись,
Ще  гарнесенько  погратись.

Хутко  –  хутко,  знов  піднялись,
До  води,  дружно  подались,
Вже  хлюпочуться,  веселі,
Тож  радіють,  весні  теплій.

                             04.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016


Вулиця дитинства


Стелилась  вулиця  широка,
І  як  завжди  ,  їздили  авто,
Старі  дерева,  не  впізнала,
Бо  приїжджала,  сюди  давно  .

Нові  будівлі,  мов  підросли,
Та  двометрові  всі  паркани,
Колись  босоніж,  тут  бігали,
 Поміж    городів,    були  трави.

Краса    на  кожнім,  тут  обійсті,
Цвіли  ,  буяли  квіти,  пахли,
Квітучі  вишеньки  в  намисті,
Як  охоронці  біля  хати.

Завжди  сусід  з  сусідом  зналися,
І  пили  воду  з  одного  відра,
Біля  криниці  зустрічалися,
Стіл    накривали,  разом  на  свята.

Пройшли  роки,  все  не  впізнати,
Вже  відгороджуються  усі
Себе  я  хочу  запитати,
Невже  паркани  кращі  ці.

Та  що  змінилося  в  житті
Хіба,    так  краще,  варто  жити?
Повідвертались,  хіба  не  гріх    від  всіх
А  може  різні  в  них  погляди.

Чи  справді,  швидше  заздрощі,
Ворота  майже  скрізь  ковані,
На  жаль,і  сусіди  розставляли,
Пси  на  обійстях,  вгодовані.

Де  глянь  паркани,  там  камери.
Життя  напевно,  кращим  стало,
Заможні,  мають  гарні  статки,
Щось  дружби,жаль,  забракувало.
Нема  бажання  згуртуватись.

Іду  по  вулиці  ,  згадаю,
Як  весело,  разом    всі  грались,
Певно  жадання  одне    маю,
Щоб  жили  дружно,  не  цурались

02.05.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016


Моя яблуня

Розквітла    яблуня,  в  моїм  саду,
Тож  я  до  неї,  спішу,  обійму,
Згадала  тата,  як  з  ним  садила,
Під  стіл  пішком,  ще    тоді  ходила.

Ось  і    приїхала  до  красуні,
І  поклонитись  землі-матусі,
Яблуньки  поруч,  є  і  старіші,
Стовбури    в  шрамах,  досить  темніші.

У  рядку  бачу,  їх  зростає  сім,
Їм  дуже  гарно  і  затишно  всім,
Це  ж,  як  народжувалося  дитя,
Садили  дерево,  щоб  майбуття,
Було  привітним,  світлим,  щасливим.

Як  доглядати  за  ними  знали,
Адже  батьки,  з  дитинства  навчали,
Байдики  бити,  не  прийшлося  нам,
Але  той  спогад,  мов  на  душі  шрам.

Як  сухо,  треба    добре  полити,
А  воду  ж  важко  було  носити,
Хоч  і  сльозину,  вмить  струшу  нині,
Та  все  ж  втішаюсь  я  цій  хвилині,
Тож  деревця  доглянуті  були,
Бо  шанували,  їх  любили  ми.

Дивлюсь  на  яблуню,  помилуюсь,
Чому  не  знаю,  надто  хвилююсь,
Бачу  цвіте,  радіє  зі  мною,
Під  серцем    щем,  вмиюсь  сльозою.

Така  ж  гарненька,  не  відпускала,
Вона  ж  мене,  нині  зчарувала,
Я  з  нею  буду  стрічати  свято,
Часу  до  старості,  ще  багато.

Щоб  у  садочку  вдвох  порадіти,
Як  ми  маленькі,    в  той  час  ще  діти,
Зігріє  яблунька  душу  і  серце,
Я  вдома,  тут,  рідненьке  озерце,
Тож  втіха,  щастя  укотре  ловлю,
Садочок  милий,  всім  серцем  люблю.  

                       01.05.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2016


Котик Мурчик

     
   Пухнастий,  котик  Мурчик,
Гарненький  мій  пустунчик,
Та  й  лагідний  хитрунчик,
Мо»  ти,  з`їси  голубчик?

А  він,  по  хаті  ходив,
Та  все  очима  водив,
Сидить  за  столом    котик,
Уміло  мив  животик.

От  хитрий,  тягне  лапку,
За  мить,  схопив  колбаску,
Сховався,  десь  муркотів,
Так  жадібно,  швидкоїв.

Бабуся,  його  любила,
 Тому  і  не  сварила,
Так  пахне,  ця  ковбаса
Їв  кіт,  ніби  на  свята.

30.04.2016р
             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2016


Великодні свята

Ми  дивимось,  завжди  в  небеса,
Бо  звідти,  нам  прийде  спасіння,
Це  ж  прийдуть,  Великодні  свята,
Чи  збудеться  народу  мрія.

Хай  линуть  дзвони,аж  до  небес,
Розсіють  злобу,  журу,  муки,
Христос  Воскрес!  Христос  Воскрес!
Нехай  замовкнуть  війни  звуки.

Й  ніхто  не  плаче  і  не  стогне,
Сьогодні    свято  Воскресіння,
Вкраїну,  збережи  нам  Боже,
Ми  люди,  це  ж  твоє  створіння.

Весняні,  гожі,  тепленькі  дні.
І  сяє  сонечко  із  небес,
Пташина,  скрізь  співає  пісні,
Христос  Воскрес!Христос  воскрес!

І  квітнуть  квіти  на  всій  землі,
Бо  лине  свято,мов  річки  плес,
У  Бога    всі  просять  милості,
Христос  Воскрес!  Христос  Воскрес!

         Гадзині    м’ясо,  паски  печуть,
Нехай  же  радість  зацарює,
Тож  усі    звичаї    бережуть,
Хай  свято,  нас  вином  частує.

 І  просять  люди  України,
Молитви  линуть,  аж    до  небес,
Щоб  у  єднанні  всі  родини!  
Христос  Воскрес!Христос  Воскрес!


28.04.2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2016


Трішки захворіла


Я  маленька  дівчинка,
У  садочок    теж  ходжу,
Та  тепер  захворіла,
Вже  сьогодні  не  піду.

 І  чому,  не  пить  ліків,
Хоч  вони    і  гіркенькі,
Не  боюся  уколів,
Нехай  навіть  больненькі.

Завжди  буду  слухатись,
Татуся  і  матусю,
Вміло  горло  полоскать,
Поважати  бабусю.

До  садочка  я  піду,
Як  здорова,  вже  буду,
Усім  діткам  розкажу,
Про  тяжку,  цю  хворобу.

Одягайтеся  дітки,
Щоб  тепленько    й  гарненько,
Всякчас  нам  не  хворіти,
Й  у  садочок  ходити.

                   29.04.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2016


Вихідний

Вже  батько  за  комп`ютером,
 А  син,  зранку    за  планшетом,
У  них,  тепер  тихе  життя,
Така,  сучасна  їх  сім`я.

Ніхто,  їм  не  заважає,
 Синок  у  (стріляли)  грає,
   А  тато  ж,  відпочиває
Жінок,  жадно  розглядає.

 Як  добре,  що  є    інтернет,
Він  схожий,  наче  той  кларнет,
 Тож  завжди,  тобі  зіграє
Що  душенька,  забажає.

Синок,  до  тата  -  Ти  чуєш,
-  Мо»  трішечки,  почекаєш?
І  грають,  уже  так  далі,
Тепер,  ганяють  вже  РАЛЛІ.

Синок,  йому  підносить  чай,
-  Мені,  прошу  –  не  заважай!
Складаються    нині  пазли,
Напевно,  отак  три  рази.

Пора,  вечеряти  уже,
Щось  їсти,  жінка  принесе,
 І  знову,  синок  до  батька,
-  Ну  ось,    знов  не  йде  задачка.

-  Та,  слухай,  врешті  не  мішай,
Тож  трішечки,  ще  почекай,
Прийшла  пора  лягти  спати,
 Та  мама  йде  запитати.

-  Що  гарний,  був  цей  вихідний,
Але  ж    добре    ти  відпочив?
В  комп`ютері  батько  чита,
Синочка,  мама  накрива.

Скажіть,  чого  життя  варте,
Сім`я,  чи  комп`ютер  краще?  
І  що  ж,  то  за  виховання,
У  іграх  з  ночі  й  до  рання.

                                       28.04.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2016


Ты говори, я помолчу

Ты  говори,  я  помолчу,
Ведь  очень  рад  видеть  тебя,
Коснусь  легонько  я  к  плечу,
И    волос  мягких,    теребя,
Крепко  и  нежно  обниму,
Знаю  всегда,  будешь  моя.

Считаешь  ты,  я  молодой,
Как  проще  сказать,  как?  Не  смею,
Очень  хочу  ,быть  лишь  с  тобой.
Ведь  я  горю,  весь  пылаю.

И  нет  желания  обидеть,
Совсем  собой  не  владею,
Хочу  тебя  нагою    видеть,
Как  это  сделать  я  не  знаю.

Сейчас  сдержаться  не  могу,
Но  я  готов,  слышишь,  на  всё,
Потом  наверное  пойму,
Что  это  страсть  или  любовь.

Мы  уж  растаем  в  поцелуе,
Ведь  нам  легко,  хорошо  сейчас,
А  что  потом,  дальше  будет,
Нет  мысли,  звездный  вечер  наш.

25.04.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662618
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.04.2016


Піду по городу

Ой  візьму  сапу  в  руки,
Та  й  піду  по  городу,
Тож  не  буду  лежати,
Бо  козацького  роду.

Усе  добре  сапаю,
Щоб  зростало  та  цвІло,
Та  ще  й  пісню  співаю,
Щоб  сердЕнько  раділо.

Вже  зійшов,  бачу  часник,
Я  на    зиму    садила,
Щоб  не  зник,  десь  чоловік,
Ось  так    матінка  вчила.

І  цибулька  зійшла  вся,
Досить  гарно  блискає,
 Оберіг  всього  життя,
Тож  хоробрість  придає.

І  цвітуть  полуниці,
Всі  пелюсточки  білі,
Ич,у  сонячнім  вбранні,
Будуть  ягоди    стиглі.

Підросте  вся  пашнина,
Щедра,  гарна,  весела,
Посмакує  родина,
 І  я  буду  щаслива.


01.04.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016


Прошу кохана

Прошу,    кохана,  ой  не  роби,
Не  завдавай,    щоднини  шкоду,
Благаю  я,  не  фарбуйся  ти,
Маєш  свою,  чарівну  вроду.

Гадаю  краще,  це  ж  для  тебе,
Прошу  ті  фарби,  вже  не  купуй,
Може  не  любиш  нині    мене,
 Подумай  добре  і    не  жартуй.


Яблучко  ти,  наче  наливне,
Червоні  ж  маєш,пухкі  щічки
Може  полюбиш,  врешті  мене  ?
Усе  життя  буду  цінити.

Вже  бачу  фарби,  знов  прилягли,
Так  надто  густо    на  повіки,
Кохана,  прошу,  іди    помий,
 Будеш  коханою  навіки.

І  за  вуста,  теж  тобі  скажу,
 Побережи,  ти  свою  красу,
Прилинь  до  мене,  люба  прошу
Почуй  мене,  я  ж  тебе  люблю!

Лютий  2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016


Зелений крокодил

 

Мама  іграшку  купила,
Її  дуже,  я  хотіла,
Ну  звичайно  крокодила,
Лиш  зеленого  просила.

В  дитсадок  з  собою  брала,
Разом  з  ним,  я  навіть  спала,
Та  був  інколи  худішим,
Так  татусь  вміло  надував,
Він  завжди,  мене  забавляв,
Коли  дуже  товстим  ставав.

Але  ось,  одного  разу,
Як  не  слухав,  зовсім  мене,
Я  сказала  покараю,
Вже    куток  тебе  не  мине.

Не  хотів,  він  там  стояти,
І  звичайно,  падав  весь  час,
Тож  його,  як  покарати,
Враз  підвісила,я  на  цвях.

 Він  примхливий,  не  чіплявся,
Вже  всю  силоньку  зібрала,
От  вреднюк,  вкотре  пручався,
 Ще  сильніше  натискала.

Нині  там,  майже  тримався,
Та  чомусь,  гучно  засвистів,
Ой,  напевно,  так  злякався,
Хутко  кулькою  полетів.

                               27.04.2016р
   



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016


Ночью глухой


Я  проснулась  ночью  глухой,
Что  и  кто  забрал  мой  покой,
На  душе  очень  тревожно,
Почему,  узнать  так  сложно.

Ночка  тёмная,  обними,
От  проблем,  забот  защити,
В  колыбели  пускай  ночной,
Обрету,  я  снова    покой.

Ко  мне  месяца  не  пускай,
Он  посветит,  уж  невзначай,
Один  средь  звезд,  как  хулиган,
Ведь  тогда,  мне  поспать  не  даст.

 Подари  немного  тепла,
Чтоб  пропала  вся  суета,
Окуни,  меня  в  темноту,
Уж  тогда  немножко  посплю.  
                         
Закрываю,  я  нежно    глаза,
Ах  ты  ноченька,  меня  спасла,
 Куда  -  то,  лечу,  улетаю,
Так  тепло,  уж  засыпаю.

Февраль2016г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662190
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.04.2016


Запали свічку

Привид    Чорнобильський  блукає,
Багато  років,  вже  минуло,
Та  усе    людство  пам`ятає,
Біду,  жахи  ті  не  забуло.

Укрилась  чорною  ковдрою,
Та  смертельним  пилом  вся  земля,
Тікав  народ  із  тривогою,
Диміло  скрізь,  стогнали  поля.

У  чорний  цвіт  вбралась  калина,
Слізно  ридала  й  гірко  земля,
Сірою    річка,  зовсім  стала,
Ніде  не  видно,  вже    й  журавля.

Скільки  людей,  горе  пізнали,
І  скільки  там,  полягло  життів,
Та    стрічок  чорних  зав`язали,
І  залишилось  скільки  сиріт.

Ні  не  забути  нам  тих  подій,
           Свічку  сьогодні,  ти  запали,
Давай  героїв,  пом’янем  всіх,
Вони  ж  усім,  життя  зберегли.

22.04.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016


петушок

                                                             Стихотворный  рассказ

На  заборе  петушок,
Серебристый  гребешок,
Всегда  весел,  не  сидел,
Целый  день  песенку  пел.

Надоел,  нынче  курице,
-  Что  кричишь,  всё  на  улице?
И    она  пошла  в  аптеку,
Петушку  купить    таблетку.

А  в  аптеке  -  то,  суета,
И  спешат,    все,  кто  куда,
Доброты  от  вас  попрошу,
Мне  таблетку,  дам  петушку.

-Он  так  много-  много  кричит,
А  другим,  молчать  велит,
Ей  провизор  отвечает,
-  Что    ты  курица  не  знаешь?
Если  будет  петух  спать,
Легко    в  суп  сможет  попасть.

Возмутилась,  вдруг  курица,
Ерунда.  И  подумала,
Хорошо,  пущай  живёт,
Потерплю,    пускай  поёт.

25.04.2016г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661895
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.04.2016


Встреча

Вот  мы,  в  танце  кружимся  вдвоём,
Твои  поддерживают  руки,
С  тобою,  нам  ведь  всё    ни  почём,
 Сбежать,  так  хочется  от  скуки.

Оркестр,  играет(  медляка),
Ведь  мы  чудно  отдыхаем,
И  счастливы,  закрыв  глаза,
Уж  молодость  вспоминаем.

Не  виделись  целую  вечность,
Наверное,  так  лет  двадцать  пять,
 Душа,  от  чего  -  то  трепещет,
Года,  прошли,  встретились  опять.

Судьба,  сыграла  не  на  шутку,
Ведь  нам,  тогда  пришлось  расстаться,
И    я  улетела,  на  стройку,
А  ты  соизволил  остаться.

Да  долго,  на  севере  была,
Как  все,  уж  деньги  зашибала,
Тебя,  увы  армия  нашла,
И  ты,  дошёл  до  генерала.

Но  снова,  судьба  двоих  нашла,
Гуляли,  вечером  у  причала,
Оркестров,  музыка    вновь  слышна,
К  себе,  так  нежно  зазывала.

И  лишь,  один  твой  нежный  взгляд,
Мне  знаешь,  нечего  терять,
Я  вижу,  ты  меня  узнал,
Не  зря,  мы  встретились  опять.

Играет,  музыка  быстрей,
Я  уж,    в  подвенечном    платье,
На  сердце,  стало  веселей,
Закружим  веселее  в  танце.

 2015г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661640
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.04.2016


Вербна неділя

Земля  вдяглась  у  вишиванку,
Чекала  сонячного  ранку,
Весна    давненько    завітала,
І  навкруги,  все  прикрашала.

Ясненьке  сонечко,  вже  встало,
Росою  землю  умивало,
Яка  то  радість  усім  нині,
Це  ж  свято  Вербної  неділі.

Гілочки  вербні,  я  візьму,
Радо  піду,  теж  до  храму,
Там  свою    свічку  поставлю,
Свято  вербички  прославлю.

Всі  гілочки,    ці  вербові
Теж  посвятяться    у  храмі,
Красу  додому  принесу,
Та  й  до  ікони  поставлю.

 Хай  небеса  благословлять
Ми  будем  Бога  прославлять
Він  нам  укаже  вірний  шлях,
Принесе  радість,  згине  страх.
 
Щоби  жили,  усі  мирно,  
Та  були  завжди    щасливі.

Квітень  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2016


Гарна фея ( рим. розп. )

     
Ранком  сонечко  проснулось,  до  Даринки  посміхнулось.  Тож  на  часі  вже  вставати,  до  бабусі  поспішати.  Лагідне  привітне  сонце,  заглядає  у  віконце.  А  Даринка    всякчас  у  русі,  звернулася  до  бабусі,
Заплети  мене  гарненько,  щоб  я  сяяла  ясненько.  Як  те  сонечко  весняне,  щоб  красуня  та  й  не  торкалося  мене  сумне.  
От  онучку,  так  старанно,  бабуся  розчісала  й  обережно,  ніби  свій  скарб,    вміло  заплітала.  А    вона,  неначе  шило,  головою  вертіла.  На  стільці,  аж  підскакувала,  сидіти  не  хотіла,  
- Ой  ,  щось  так,    ніби  боляче  мені.
Та  й  руками  догори,
-Не  чіпай,  нехай  буде  так,  більше  нічого  не  роби!
Бабця  глянула  на  неї,
-  То  скажи,  зробити  це  як  ?  -.
Онучка    взяла  гребінця,  навкруг,  хитро  очима  водила  і  знову,  косу  розпустила.
 -І  коли,нарешті  буду  справжня  фея?-під    ніс  тихенько  проговорила.
Уже  свариться  бабуся,-
-Ти  з-за  цього  волосся,  в  садочок  можеш  запізнитись.  То  вже  досить  метушитись!
Усміхнулася  онучка,  весела,  гребінчик  подає,
 Та  тож  я,  бабцю  пожартувала,  давай  швидко,  заплітай  мене.
 З  часом  зирить    у  люстерко,  очі  світяться,  сяє  вся,
-Ось  тепер,  гаразд  напевно,  уже  гарна,  просто  класна  фея  я!

                       
                               20.  04.2016р

         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2016


Как прекрасно жить

Как  прекрасно  на  свете  жить,
Когда    есть,  друзья  и    дети,
Когда  вдруг  заболеешь  ты,
 Милый  твой  принесёт  цветы.

Что-то  скажет,  приголубит,
Вот  чая,  чашку  поднесёт,
Обогреет,  уж  пошутит,
Вновь  улыбочка,  подмигнёт.

Внук    и    внучка  защебечут,
Хочу  чай  и  конфетку  ту,
Все  болезни,  вмиг  отойдут,
Силы  снова  к  тебе  придут.

Тому  радуйся,  уж  что  есть,
И  тебе,  лет  прожить,  не  счесть,
И  пусть  же,  годы  не  вернуть,
Растопи  ты  боли  и  грусть.

Отдай    силы,  все  за  любовь,
Тогда  ты,  обретешь  покой,
Живи,  радуйся,  пока  живется,
Пусть  сердце  уверенно  бьётся.

 И  живи,  лишь  наслаждайся,
Ведь  хочешь?  Себе  признайся,
Дана  жизнь,  ведь  только  одна,
     Исчерпай,    её  всю,  до  дна!


Квітень  2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661254
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2016


Збиралась до школи


Ранкова,  весняна  пора,
І  донечка,  ледве  вставала,
Уже  одяглася  в  брюки,
До  школи  йшла,  як  на  муки.

І  так,  все  біля  люстерка,
 Дивилась,  яка  ж  гарненька,
Уважно,  вже    вії  мастить,
Але  ж,  все  мама    це  бачить.

-Що  ти,  знов  робиш  доню,
Свою,  нащо  псуєш  вроду  ?-.
 Тут  доня  та  й  не  змовчала,
 Скажи,  хіба    непогана?
Нехай,  буду,  як  всі  в  класі,
Вони  ж  бо  за  мене  кращі.


Квітень    2016




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2016


Баба Ярина ( віршована розповідь)

Занадилась  баба  Ярина,
Частенько,  до  мене  у  гості,
Всякчас,лиш  вечірня  година,
То  прийде,  всім  помиє  кості.

Сусід,  он  сякий  та  ледачий,
Бур’ян  по  всім  городі  росте,
Кривий  та  й  досить  ще  горбатий,
 Сміттям,  закидав  обійстя  все.

Послухала  б,  я  ще  Ярину,
Та  мова  гидка,  геть  дістала,
-Ти  майже  ціленьку  годину,
Лиш  бруд  на  сусідів  зливала.

Вона  зненацька  підскочила,
Сердита,  аж    почервоніла,
-    Тобі  ж,  я  догодить    хотіла,
Зі  мною,  щоб    лишень  дружила.

 У  руки  пиріжків    подала,
І    хутко,  вже    її  проводжаю,
-Я    таких  подруг  і  не  мала,
Будь  ласка  вибач  та  з  тобою,
Дружити,  зовсім  не  бажаю.

                                             Лютий  2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2016


Часы

Спешат,  всё  куда  -то  часы,
И  вот,    тик  –так,  тик-так,  тик-так,
Прошу,  не  так  спешите  вы,
Ведь  время  не  вернуть  назад.

Ах  станьте,  хотя  бы  на  миг,
Тогда,  когда  придёт  беда,
Желания,  чтобы  достичь,
 Успеть  предостеречь  себя.

Когда,  на  душе  тепло,
Вы  пойте  свою  песню,
Тогда  и  жить  ведь  легко,
Услышать  колыбельную.

 Пускай,-  Тик  –  так,  да  будет  так,
Часы,    ведь    ты  остановишь,
И  даже,  когда  те  молчат,
Летит,    ты  время  не  скроешь.

декабрь  2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661031
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2016


Горобчик і кіт

       Віршована  розповідь

Горобчик  скаче    по  землі,
Шука,  смачне  підбирає,
Веселий,  тішиться  весні,
Голодним,  знав,  вже  не  стане.

Зненацька  кота  примітив,
Та  й  сміло,  так  підповзає,
Горобчик  та  й  ще  хитріший,
За  мить,  хутко  відлітає.

Дразднився,  весело  з  котом,
Над  ним  летів,  то  відлітав,
А  той,  все  зирив  і  хвостом,
Зневагу,  дуже  проявляв.

Обуривсь,  кіт  не  ховав  зла,
На  нього  швидко  налетів,
Лиш  кінчик,  залишив  хвоста,
Горобчик  жвавий,  уцілів.

Веселий  і  полохливий,
Знов  скік,    по  даху,  скік  та  й  скік,
Він  був,  дуже  щасливий,
Тож  тішився,  що  він  утік.

                             20.04.2016р

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016


Весняний обід

Ой,  нарвала    кропиви,
Наварю,  я  борщику,
Туди  кину  свининки
У  гарненькім  горщику.

Варись  борщику,  варись,
Та  гарнесенько  впрівай,
Смак  із  зелені  бери,
Вітаміни  зберігай.

Борщ  зелений,  смакота,
Ще  сметани  добавлю,
Бараболя,  хоч  й  стара,
Мілко  ріжу  та  й  розварю.

Тож  його,  ще  зажарю
Гарний  настрій,  гадаю,
Прикрашу  петрушкою,
До  смаку  з  пампушкою.

Давно    тісто  замісила,
Тож  пампушок  напечу,
Вже  обід  зготувала,
Іще  часничку  натру.

Чоловіка  гукаю,
Йди  миленький,  не  барись,
Смакуй  борщ,  пригощаю,
Добре  сили  наберись.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016


Вишні

 О,  вишні,  душенька  радіє
Вбрання,  весільне  пасує  їм,
А  запах,  аж  серденько  мліє,
Ой,  мабуть  так  любити  не  гріх.

Красу  захоплюючу  земну,
Що  нам  Всевишній  подарував,
Цю  вишеньку,  дорогу,  славну,
Що  я,  колись,  змалечку  саджав.

Весь  рік,  любувався,  доглядав,
А  іноді  ,в  молоді  роки,
 Із  нею,    і  настрій  розділяв,
Але,  тішився  майже  завжди.

Давно,  зі  мною,  тож  все  життя,
Занадто,  чорний  стовбур,  грубий,
Вона,    всихає  певно,  як    я,
Такий,  вже  бачить,  то  ж  недужий.

Весна,  квітне,  вже  тішусь  нині,
Пишаюся,  нею,  старою,
Розквітнула,  вкотре  навесні,
Радію,  що  поруч  зі  мною.

Візьму,    в  долоні  цвіт,  аж    п`янить,
І  ніжним  запахом  чарує,
Хоча,  очі  закрию  на  мить,
Мені  насолоду  дарує

Погляну,    я  знову  на  вишні,
З  тріумфом  шмат  щастячка  маю,
Милуюсь,  які    ж  гарні,  пишні,
Так  серце,  мені  зігрівають.


Травень  2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016


Спокуса

Спокуса  приводить  до  гріха,
Це  доля  мабуть,  у  всіх  така,
Нема  безгрішної  людини,
Маленької,  навіть  дитини.

Народження,  вже  у  гріхах,
Подумаєш,  аж  обійма  страх,
Спокуса  в  значній  мірі  зло,
На  жаль,  забагато  є    його.

Вона,  неправду    часто  говорить,
Тому,  людина  собі  на  користь,
Тебе,  спокушає,  значить  вабить,
Комусь,  зло  зробити  не  завадить.

Діяння,  оце  все  від  сатани,
Що  в  душі,  свої  впускаємо  ми,
Це  завидки,  в  сусіда    машина,
Й  бажає  собі    теж  ця  людина.


Грабіжником    вже  виростає,
Спокуса  винною  буває,
 Ви    люди,  її  проганяйте,
До  хати,  зовсім  не  пускайте.

Від  неї,  на  землі  лише  зло,
Покайтеся    і    робіть  добро,
Ходіть,  всі  до  церкви  частіше,
І  вам,  на  душі  буде  ліпше.

До  Бога,  прийдіть,  поклоняйтесь,
У  всіх,  своїх  гріхах  покайтесь,
Умийтесь,    очистіться    до  свят,
Нехай,  в  церквах  дзвони  зазвенять.


03.03.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016


На городі ( гумор)

Так  радіє  цій  погоді,
Вже  бабуся  на  городі,
Із  собою  зве  онука,
Бо  одному  в  хаті  мука.

Ось  вже  й  грядку  городила,
Тож  цибульку  посадила,
Онук  грався,  травичку  рвав,
Всю  на  купочку  поскладав.

Бабця  сіяла  бурячки,
Та  й  рядочком  кабачки,
Подивилась,  де  онучок,
Він    цибулю  склав  у  пучок.

Іде  жваво,  стогне  й  несе,
Я  сказав,  забери  це  все,
Вона  буде  заважати
     Де  в  футбол,  я  буду  грати?

                                                               2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016


Давно блукає

Холодний  піт,  чоло  вкрива,
хліб    у  долоні,  вже  трима,
І    гірка  котиться  сльоза,
Його  образа  розрива.

Він  і  не  думав,й  не  гадав,
Нині  безхатченком  вже  став,
Ця  думка  душу  втопила,
Чи  ще  терпіти,  є    сила?

Колись  дружину  пригадав,
Під  неї  руки  підкладав,
Тож  не  хотів,  щоб  вмирала,
Страшна  біда,  все  ж  забрала.

 Дні  у  боргах,  грошей  не  мав,
Тоді  й  квартиру,  він  продав,
Шкода,  не  мав  і  родини,
І  працювати,  нема  сили.

 Давно  на  пенсії,  блукає,
Ніде  прихистку  немає,
Геть  добива,  його  цей  стан,
Тому  й  тікає,  від  себе  сам.

Не  знає  тільки,  куди    вже  йти,
Життя  де    краще,  можна  знайти,
Безвихідь  знов,  така  є    воля,
Чом  безсердечна,  така  доля.

І  знову  руку  протягне  він,
Подайте  лиш,  кілька  копійків.


Травень  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016


Порив душі


Ти  на  чай  запросила,
Я  відповів,  дав  згоду
Тож  така,  спокуслива,
Вмій  цінить  ,гарну  вроду.

Ми  п`ємо,  чай  на  кухні,
Я  ледь-  ледь  доторкнувся,
Вуста  ніжні,  криничні,
Усім  тілом  горнувся.

Враз  здалось,  шаленію,
Та  все  ж  стримую  себе,
Я  коханням  зігрію,
Це    бажаннячко  моє.

У    пориві  дві  душі,
Вмить  розтали  в  гріхові,
Завжди  разом  у  житті,
Щастя  є,    вдячні  долі.

2002р




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016


Кумі на день народження

Літа  минають,  як  пір’їнки,
Вітрисько  вгору,  аж  підійма,
Ми  стали  майже    рідними,
Мені  з  роками,  ти,  як  сестра.

Були  звичайно,  ми  молоді,
Не  сподівались,  що  нас  зведе,
Доля  й  кохання  і    надії,
На    чужину,  на  жаль,  приведе.

Побудували,  вже  й  будинки,
       Можна  сказать,  поруч  живемо,
Свої  гніздечка,  радо  звили,
Біду  та  радість  вдвох  ділимо.

Мені    так  добре,  що  ти  тут  є,
Немов  рідня,  стала    кумою,
Привітно  вислухаєш  мене,
   І  теж  поділишся    журбою.

Кумасю,  кумонько,  голубко,
У  день  народження,  це  твоє
Так  тобі  хочеться  жадати,
Усе  найкраще,  що  в  світі  є.

Здоров’я,  радості,  наснаги,
І    щастя,  миру  на  цій  землі,
 І  від  родин  й  дітей    поваги,
Відчути  гордість,  тепло  в  душі!  


Жовтень  2008  р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016


Біля ставу

Серед  пагорбів,  за  лісом,
Ген  дорога    розстелилась,
Та  й  зустрілася  зі  ставом,
Майже  в  ньому  утопилась.

Кругом  ставу  зеленіла,
Мов  із  шовку,  пишна  травка,
Мати-мачуха  жовтіла,
 Зовсім  поряд  снить  фіалка.

Чародійства  всі  весняні,
Став  широкий  огортали,
       Журавлі    гучно  кричали,
Над  ним    низько  пролітали.

Там  вербичка  невеличка,
До  водички  похилилась,
У  ній  кучері  купала,
І  до  дзеркальця  дивилась.

Уже  котики  всміхались,
Та  й  жовтеньким,  пухким  цвітом,
Мов  із  сонечком  загрались,
Весна    мчиться  із  привітом.

Вітерець,  ледь  повіває,
Не  спить  став,  вода,  аж  рябить,
Дзвінко  пташечка  співає,
Навкруги  усіх  звеселить.


 2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016


Сыночка учила

Мама  сыночка  учила,
Как  всегда  правильно  считать,
И  вот  конфет,  уж  купила,
Один,  два,  три,  четыре,  пять.

А    ранним  утром  чай  пили,
И  вновь  сыночек  стал  считать,
Вот,  на  троих,  поделили,
А  где  ещё,    одну  нам  взять?

И  улыбнулась  мать  сыну,
Здесь  точно,  правильно,  есть  пять,
А  уж  теперь    на  улицу,
Можешь  пойти  погулять.

К  вечеру  сын,  возвратился,
Принёс  нарциссов  ровно  пять,
Какая  радость,  светился
Уж  научился,    я  считать!

                               16.04.2016г





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659918
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.04.2016


Сварка ( з гумором)

Кричить  дід  біля  хатини,
Його  баба  не  впустила,
Бурчить  піде  до  Горпини,
Тож  пізненька  вже  година.

Відчинились,  миттю  двері,
Поспішила  з  кочергою,
Де  ходив,  ти  цілих  три  дні,
Сперечатись,  ще  зі  мною?!

Дід  схилився,    на  колінах,
Та  до  неї  вже  й  молиться,
-Кажу  ж  спав,  зараз  у  сінях,
Ой,що  ж  Боже,  це    коїться.

Баба  тягне  за  шкібарки,
Дідуся  в  сіни  волоче,
На  соломі,  аж  дві  пляшки,
І  сальце  пахне,копчене.

Із  всіх  сил  товче  у  спину,
Забира,    його    до  хати,
От  я  дам,  тобі  Горпину,
Будеш  знати,  як  тікати!

                                               2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016


Гарний день

Сьогодні  гарний,  світлий  день,
Поглянь  довкола,    все  цвіте,
Заводять    птАшечки  пісень,
Сонце  ясне,  радіє  все.

Бруньки  пухкенькі  на  вишні,
І  абрикоси  всі    цвітуть,
Кущі  смородини  пишні,
Несли  намистову  красу.

А  персик  й  сливи  одяглись,
Палахкотять,  ніжні  квіти,
І  все  собою,  пишались,
Мабуть  їм,  теж  порадіти.

Яке  ж  це  щастя,  любити,
І  пізнавать  насолоду,
Закрити  очі  й  говіти,
Земну  обожнити  вроду.

І  сонцю  ясному  радіти,
Тепленькі    промені  хапать
Гріють  долоні,  говіти,
Землі  блаженство  упізнать.

2016  р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016


Хочу твоей любви

Очень    хочу  крепко  обнять,
Но  не  могу  тебя  понять.
Недотрога  ,  но  почему,
       Тебя  давно,  я  ведь  люблю.

И  каждый  раз  несу  цветы,
Лишь  улыбаешься  мне  ты,
Прошу  тебя,  мне  дай  ответ,
Ты  меня  любишь  или  нет.

Я  невзначай  к  груди  коснусь,
Уж  на  лице  увижу  грусть,
Скажи    совсем,  я  не  любим,
Давай  с  тобой  поговорим.

Я  не  пойму,  все  отказы,
В  ответ  услышу,  лишь  фразы,
Сейчас  не  время,  уж  потом,
И  так  всегда  ,когда  вдвоём.

Очередной,  раз  у  двери,
И  как  всегда  принес  цветы,
Дверь  приоткрыл,  я    впопыхах,
Ты  уж  с  другим,  в  объятиях.

Я  онемел  и  не  посмел,
Уже  по  лестнице  летел,
Как  пережить,  такой  позор,
Мною  любима,  до  сих  пор.
.
Одним  поступком,  всё  сожгла
Я  не  спрошу,  как  ты  смогла
Уйду,  помни,  скажу,  знай  ты,
Моя  любовь,  всегда  в  груди,
И  если  что,  ты  позвони,
Прощу,  хочу,  твоей  любви.


2000г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659465
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2016


Зачинені ворота

Вгорі  зачинені  ворота,
Признаюсь  нині,    неохота,
Скажу  пора,  ще  не  прийшла,
Щоб  я  злетіла  в  небеса.

Щорік,  робіт,  досить  достатньо,
Бажання  встигнуть,  пре  достатньо,
Не  той  хоч  вік,  роботи  хватає,
Багато  встигнуть,  серце    бажає.

Як  моя  буде  половина?
Колись  піду,  чи  буду  винна?
Нащо  скорботу  в  душі  вселять,
Мабуть  же  краще,  сіять,  копать.

Бажання  є    вірші  писати,
Твори  поетів  прочитати,
Диво  -  веснянці  порадіти,
Бо  я  ще  просто,  хочу  жити!

 2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2016


Прірва

Ой,  скажіть,  що  ж  то  за  прірва,
Між  народом  та  владою,
Нині  шина    догоріла,
Під  Верховною  Радою.

Люди  більш  не  збираються,
І  не  йдуть,  знов  на  протести,
Бо  ще  трохи  надіються
Може  їм  не  дадуть  вмерти.

Тридцять-сорок,зарплати  тисяч,
От  керманичі  жадоби,
Копійчини  народу  лишать,
Мабуть  всі,  померли  щоби.

Скажіть  люди,  ми  тоді    хто?
До  них  чи  є,  в  нас  довіра,
Тож  спитайте  ви  кожного,
Та  погляньте    на  будинки.

Серед  нас,  лиш  хтось  помріє,
Та  то  ж  справжнії  хороми,
Чи  в  людей,  простих  такі  є?

Війна  кажуть,  то  ж  криза,
Одне  лиш,  розчарування,
І  все    більшає    прірва,
Йде  війна  за  виживання.

Кожен  день  їх  більшає,
Ростуть  часто,  їх  зарплати,
Життя  ж  наше,  все  гіршає,
Чи  це  варто  по  рівняти?

У  Європу  пропонують,
Чи  готові    усі  ми,
Бач,  закони,  саботують,
І  оце,  все  під  час  війни.

Тяжкі  дні  для  нас  настали,
Росте  прірва,  шкода,  росте,
Що  творили,  чи  то  знали?
 Україна,  жаль  так  живе.

Як  пани,  жадібні  наші,
Перестануть  зовсім  красти,
Чи    й  настануть,  часи  кращі,
Щоб  народу  не  пропасти,
Хтось  спроможний  відповісти?

Лютий  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016


Все чекає дощу

Ясне  сонце  не  виглядає,
Сіре  небо,  вкрите  журбою,
Все  мабуть,    дощика  чекає,
Зазвичай,  теплою  весною.

Вітрець  злегка,  не  в  поспіх  віє,
Дрімлять    хмари,  немов  не  пливуть,
Земля  вЕсні    дуже  радіє,
Та    чекає  гарного  дощу.

Уже  скоро  похолодає,
Абрикоси  давненько  цвітуть,
Кожен  рік,  отак  все    буває,
Як  буяє,  весна  у  вінку.

Подивіться,  цвітуть    так  пишно,
Хоча  хмари  небо  затягли,
Одяглись  у  біле  намисто,
Все  ж    бажають  сонечко  знайти.

Вже  земля  непомірно  суха.
 Тож  чекає  теплого  дощу,
І  жадає    вмитися  сповна,
Відчуть    справжню,  чарівну  весну.

Квіточки,  теж  дуже  чекають,
Пишний    цвіт,  то  ж  набрались  сили,
Пташки  спів  ведуть,  звеселяють,
Утішаються,  весну  стріли.

Вечоріло,    скоро  стемніє,
Вся  пташина,  дрімає  давно,
І  земелька,  надто  радіє,
Крапав  дощик,  мов  сипав  пшоно.

Травень  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016


Дорогой племяннице


Пусть  говорят-    не  молода,
И  что  узнала  меру  счастья,
В  свои  чудесные  года,
Ты  победить  смогла  ненастья.

Двоим  дочуркам  жизнь  дала,
Бога  за  них  очень    просила,
Свою  любовь,  им  отдала,
И  на  свой    путь,  благословила.

Нелёгкий  путь,  судьба  дала,
Уж  опускала,  ты  руки,
Но  ведь  всегда    была  сильна,
Смогла  снести  все  эти  муки.

Тот  лучик  солнца  золотой,
Что  согревал,  нежно  душу,
Свою  надежду  и  любовь,
Своей  семье,  отдашь    порой,
Всегда    и  всё,  несёшь  с  собой,
Своё  сердечко  ты  послушай.

Уж  не  грусти,  держись,  не  плач,
Плохое  прошлым  пусть  будет,
Уж  пускай  ветер  унесёт
Навсегда  сердце,  забудет.

Зерно  любви  в  тебе  живет,
Ты  ним  готова  делиться,
Судьба  опять  вот  шанс  дает,
Ведь  жизнь  должна  измениться.

Своей  порадуйся  судьбе,
Встретила  друга  уже  вновь,
Улыбка,  счастье  на  лице,
Пускай    подарит  ,  он  любовь.

А  дети,  внуки,  ценят  пусть,
Тебе  приносят  только  радость,
Всегда  отводят  горе,  грусть,
Да  не  познать,  тебе  старость.

В  душе  всегда  будь  молода,
И  в  окружении  своим,
 Будь  лишь  окутана  теплом,
Будут  счастливее  года.

Желаем  быть,  такой,  как  есть,
Дарить  тепло,  как  ты  дарила,
И  веселиться  много  лет,
Дари  любовь,  ведь  любима.

Здоровья,  счастья  и  любви,
На  твоём  жизненном  пути!

Вересень  2010р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658771
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2016


Моя берізка

Моя  берізка  розпустилась,
До  віт  сережки  одягла,
До  сонця  трішки  нахилилась,
Щоб  більше,  їм  мати  тепла.

І  стовбур  став  уже  світліший,
Це    придали,  соки    краси,
Та  вітер  віяв  веселіше,
Щоб  не  відчула  самоти.

Посеред    клумбочки,  ти  в  красі,
Зелені    травки  –  муравки,
Тобі  радіють  пташечки  всі,
Може    ночують    тут  мавки  ?

Моя  берізко,милуюсь  я,
Ти  знай  твоєю,  красою,
Тепер    відчула,  то  ж    не  сама,
Разом  з  тобою  й  весною.

Травень  2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016


Є у мене котик

   
   Є  у  мене  сірий  котик,
Має  гарний,  пишний    хвостик,
Догори  лапку  підійняв,
По  кімнаті,вмить  крик-  М-  я  –у.

Це  він  просить  їсти    й    пити,
Ще  багато  жде  уваги,
На  руках  любить  сидіти,
І  чекає    на  розваги.

Як  клубочок  покотився,
Біг  за  ним,  не  забарився,

Враз  крутивсь,  перевертався,
Вже  й  із  хвостиком  загрався.

Я  до  нього  нахилюся,
Та  й  у  очі  подивлюся,
Такі  лагідні  й  сміливі,
Дуже  милі  та  грайливі.

Скаче  й  хвостиком  махає,
Вміло    спинку  вигинає,
І  тихенько  так  муркоче,
Це  він  ласки  дуже  хоче.

От,  як    добре,  набігався,
Он  у  ліжку  заховався,
Мирно  очі  закриває,
І  клубочком  засинає.

Я  люблю  цього  котиська,
Ніжний  погляд,  коли  зблизька,
Тож  любов  наша  взаємна,
Коли  ніч  приходить  темна.

Його  ніжно  обіймаю,
Обом  краще,так  вважаю,
Хай  маленький  спочиває,
Серця  наші  зігріває.

                   10.04.2016р
             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016


Млинці

                   Віршована  розповідь

Бабця  в  кухні  готувала,
В  муку  яйця  вибивала,
Вже  зрання  смажила  млинці,
Тож  чекала  на  малюків.
Вони  смакують,  гомонять,  
Усміхнулись,  рядком  сидять.

Кажуть  дуже,  вже  смачненькі,
І  жовтенькі  і  пухкенькі,
Летять  пахощі  по  кухні,
Та  й  онучка  до  бабусі,

-  От  смачні,  аж  слина  тече,
Чуєш  бабцю,  давай    іще,
Вже  тарілка,  зовсім  пуста,
Аж  блистять,    біленькі  уста.

До  бабусі  каже  онук,
-  Тож  дивися,  ти    не  забудь,
Знаю  завтра,  прийдемо  ми,
 Тож  сметанки,знову  купи.

 Так  тепло,  бабці    на  душі,
Все  тішиться,  от  молодці,
Що  частенько  навіщають,
Та  одну  не  залишають.

                       09.04.2016р
       


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016


Моя смородина


Смородини  гілочку  садила,
Хотіла  дарити  нове    життя,
Хай  корінь  пустить,  має  майбуття.

Водичку  із  добривом  мішала,
Частенько,    підливала  я  її.
Земельку,  ще    кругом  підсапала,
Щоб  добре  і    пухкенько  було  їй.

Дивилась,  біля  неї    співала,
Щоб  легко  було  мені  на  душі,
Та  й  щоби,  червота  не  чіпала,
І  завжди    тішилася  цій  весні.

Яскраве  сонце,  добре    пригріло,
Веселий  погляд,  рада,  бачу  я,
Набухли  пуп’янки  несміливо,
 Листки  деінде  вже  з`являються.

Напевно,  вже  корінці  пустила,
Бруньки  ротики  порозкривали,
Тепер    у  неї,  точно    є  сила,
Усі  листкочки  зелені  стали.

Цей  рік  –  вона  іще    не  зацвіте,
Бо  зовсім  -  зовсім  молодесенька,
 Коли,  може  часу    більше  пройде,
Достигне  ягідка,  ця  наливна.

Тож  ти,  моя  смородинко  рости,
Пишненьким  кущиком  тай  підростай,
І  добре,  ти  набирайся  сили,
Прошу,  мою  душеньку  звеселяй.


Квітень  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016


Хитрый апрель


Ах  хитёр  апрель,  закрывал,  уж  дверь,
И  за  зимушкой,  спешил  поскорей,
Не  пришла,  что  бы  вновь  стужа  зима
И  на  сердце,  ведь  будет  потеплей.

Ах  ты  солнышко  ясное  свети,
Распускаются,  пусть  всюду  цветы,
О  весна,  лети,    я  апрель  прошу,  
   Нам  грозу  пришли,  умой  от  зимы.

И  уж  станет  светлее,  милее,
Вот  вчера,  к  нам  птички  прилетели,
И  всем  стало  сразу  веселее,
Ведь  в  округе  песни  зазвенели,
Вот  такой,  наш  месяц  апрель.

 
04.04.  2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658052
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.04.2016


Хто в Державі хазяйнує

Хто  в  Державі  хазяйнує,
Чи  народ,  мо»  олігархи,
Жаль  громада  –  зубожіє,
А  ті  ж  збільшують  всі  статки.

Паханів  й  Верховну  раду,
Усіх  треба    розганяти,
Та  й  відправити    на  війну,
 Нехай  зложуть,всі  мандати.

І  попробують,  як  життя,
Того  хлопця,  армійського,
Та  залишиться    їх  сім`я,
Годувальника  злісного.

Розжиріли,  все  забрали,
Кращі  дачі  і  машини,
Що  лежить,  не  так,  покрали,
Зарплатня,  лиш  копійчини.

 Де  ж  набрали,  зненацька  їх,
Ті  (долЯри)  –  хіба  не  гріх,
Обікрали,  напевно  всіх,
Чи  вмить  спадщину  замали?

Декларацію  подали,
 Скрізь  кричать,  майже  без  спину,
Рідну  землю  розікрали,
 Правда  трохи,  все  ж  продали.

Врешті  –  решт  та  й  попробують,
У  злидноті,  хай  поживуть,
Зрозуміють  життєву  суть?
Я  гадаю,  відчують  лють.

За  дві  штуки  гривняків,
Хай  попробують  прожити,
Мати  двійко  дітлахів,
Ще  й  до  школи  їх  водити.

В  деклараціях,  брудних  тих,
По  десятка  два  будинків,
Ще  п`ять  штук,  (  старих,  бідненьких),
Різностоящих  (машинків).

Та  говорять  –  це    не  моє
То  матусі,  чи  сусіда,
Чи    все  теща,  буцім  має,
От  брехня,  ідіть    до  біса.

Прокурори,  як  актори,
А  чи  совість,  у  них  ще  є?
 Життя  втішне  за  офшори,
А  закон  всім  позволяє?

Хто  придумав  і  написав,
Оті    фейкові  –  закони,
Жаль  народ,  жити  гірше  став,
Що  дають,  ваші  офшори?

Люди  добрі,  кричать  усі
Як  нам  далі,  за  що  жити?
 Гаманці    дочиста  пусті,
 Болить  серце…  зубожіти.

 І    щоднини  жити  гірше,
Може  знов,    іти    на  Майдан?
Чи  колись,  заживем    ліпше?
Мабуть  знає,  це  лише  (  пан)*.

   (Пан*  –  тут,  як  олігарх,
 прокурор,  керманич.)

                                 2016р

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016


Моя земля, рідний край

Земля,  мій  рідний,  щедрий  край,
Та  це  ж  безмежний,  справжній  рай,
Поля,  ліси,  ріки  й  гаї,
Лиш  тут  співають  солов`ї.

Поглянеш  серденько  мліє,
Душа  співає,    радіє,
Краса  навкруг,  все  зацвіло,
І  ясне  сонечко  зійшло.

Теплом  так  ніжно  зігріва,
Тож  надихає  ця  весна,
Та  й  чорнозем  зазеленів
До  сонця  лине  зваба  мрій,
Веселі  звуки  -    цвінь    -  цвірінь,
Летіла  зграя  горобців.

Он  ген,  за  полем,    там  ліси,
Ніби  торкались  висоти,
Вже  ближче  бачиш  квіти,
Тут  й  верби  гойдають  віти.
А  поруч  травки  –  муравки,
Виднілись  сині  фіалки.

Віяв  вітрець,  жвавий  в  полі,
Тож  розгулявсь,  вдача  волі,
Тихо  приліг  біля  річки,
 І  звеселив,  дві  берізки.

Їх  дивний  цвіт,  комусь  зваба,
Для  них  вода,  мов  забава
Полощуть  коси  щоднини,
І  чують  співи  пташині.

Як  землю  нам  не  любити,
Її  щедрот  не  цінити,
Мій  рідний  край,  процвітай,
Щоб  жити  в  щасті,  надихай!

                                                   2016р




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016


Встеча четырёх сестёр


Уж  столько  лет,  мы  далеко,
Разбросаны  по  свету,
И  жизнь  прожить  нам  нелегко,
Другой,  ведь    жизни  нету.

Спасибо  матери  родной,
На  свет,  что  породила,
Отцу…        поклон  земной,
Порою  лаской  и  ремнем,
На  путь    благословили.

Ведь  были,  мы  детьми  тогда,
Бывало  им  дерзали,
Убрать,  помочь,  иль  что  подать,
Работу,  да…  делили.

Та  жизнь,  уже  давно  прошла,
Оставила  воспоминания,
Для  нас,  она  урок  дала
Порою  покаяния.

У  каждого  и  жизнь  своя,
И  времени  невпроворот,
И  встретится  нам  не  всегда,
Получится  под  Новый  год.

Не  виделись,  уж  десять  лет,
Хотя,  пусть  живём  далеко,
 Сейчас,  я  предлагаю  всем,
 Блаженное    выпьем  вино.

За  мир  и  счастье  на  земле!
Любовь,  пусть  в  каждой  семье,
И  за  достаток  на  столе,
Со    внуками  навеселе,
Нам  жить  и  радоваться  всем,
Что  Бог  послал,  всем  по  судьбе!

                               09.02.  2012  г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657803
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.04.2016


Земля з відтінком

 Скажи  Боже,  чому  земля  така,
Із  червоним    і  синім  відтінком
Чути  плач  й  ридає  моя  душа,
За  синочком,любеньким  Андрійком.

Тож  зловили  і  безжально  били,
Як  скажені  звірюки,
І    кийками  злісно  добивали,
Він  не  зміг,  зовсім,  на  ноги  встати.

Обезсилений,  вже  стікав  кров`ю,
Потом  раптом  його  погрузили,
Як  товар.  Й  повезли(  із  любов`ю),
Вже  у  камері,  чорній  закрили.

Адже  дуже  хотіли  узнати,
На  Майдані,  що  робив,  чому  був,
Хто  команду,  всім  спромігся  дати,
І  народ,для  чого  туди  прибув.

Він  країною  дорожив,  любив,
Мабуть  більше,  ніж  маму  рідненьку,
 Незалежність,  землю  дуже  цінив,
Й  Батьківщину,  серцю  дорогеньку.

Пролетів,  збіг  час,  ввечері  привезли,
Як  хлам  кинули,  поблизу  хати,
Відібрали  усі  документи,
Його  важко  було  упізнати?

Це  ж  важливо,  аж    після  ДНК
Довелось,  вже,  висновок  зробили,
Як  дізнались,  що  то  її  дитя,
Знов  забрали,  до  смерті  забили.

Промайнуло,  більше,  як  два  роки,
 Й  до  цих  пір,  на  жаль,  так  і  не  взнали,
Хто  ж  були  та  звідки  бандюгами,
Що  змогли,  життя  люто  забрати.

Оце  ж  нині  приїхала  в  Київ,
Стоїть  плпче,  квіти  на  Майдані,
Підкажи-  просить-любий  мій  сину,
Як  мені,  без  тебе,  жити  далі?

Травень  1015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016


Свято Благовіщення

Я  вітаю!  Щиро  з  весною  вас!
 Благовіщення,  сьогодні  у  нас,
Добру  звістку  приніс  Гавриїл,
Щоби  люди  тішилися  всякчас,
Почне  звільнення,  людей  від  гріхів,
І  усунить  від  вічної  смерті.

У  цей  день  звучить,  закликає  дзвін,
Тож  до  храму  запрошує  усіх,
На  коліна  припаде  весь  народ,
 І  позбутись  просить  бід  і  турбот,
І  проситиме  в  цей  щасливий  день,
Щоб    тепер,  людям  воїн  не  знать.

Народ  землю  боронить  на  війні,
Хочуть  бути  Благословенні  всі,
 На  сторожі  миру  стоять  й  добра,
 Батьківщина,  щоб  дружньою  була,
 Україна  рідна,  щоб  розцвіла,
На  свято,  Бога  славим  на  віка.

І  зводять  люди,  руки  догори,
Просять  Бога.-    Ти  нам  допоможи,
,  Хай  день  буде  святійшим  і  мирним,
 Й  життя    кожного  світлим,  щасливим!

Квітень  2016р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016


Воспоминания о золотой свадьбе.


Когда  родителей  теряем
Мы  их  почаще  вспоминаем
Я  не  забуду,  нет
Прошло  уж  двадцать  лет.
И  помню  этот  вечер
Уж  нету  вас  на  свете
Как  можно  всё  позабыть
Семейной  радости  миг.
Я  часто  вспоминаю…
Всё  этот  стих  читаю…
***
Дорогие  мама  и  папа
Дорогие  родители  наши,
Вспомните  как  когда  то
Уже  пятьдесят  лет  спустя
Вы  встретили  друг  друга
Судьба…  открыли  сердца.
Увы,  но  не  было  свадьбы
Ведь  годы  были    не  те
 Вам  «горько»    не  кричали
 Лишь    хлеб  лежал  на  столе.
Но  несмотря  на  невзгоды
Трудностей  не  боясь
Нас  семерых  породили
Бога  за  нас  просили
Чтобы  жило  дитя.
И  вот  сегодня  собрались
Все  за    родительским  столом
Чтобы,  от  сердца  поздравить
Выпить  за  вас,  за  торжество.
Дорогие  мама  и  папа
 Вы  простите  детей  своих
Что,    может,  не  так    сказали
Иль  чем,  вас  смогли  огорчить
Сердечно  мы  вас  поздравляем
Хотим  одного  пожелать
Как  в  золотой  век  собрались
Собраться  и  в  семьдесят  пять!

                                   1980  г


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657340
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.04.2016


Каша для Маші

                   
                   Віршована  розповідь

Гарний  день,  для  доні  Маші,
Вже  зварила,  мама  каші,
Їй  смачненького    бажає,
Та  в  тарілку  заглядає.

-  Знову  гречка,  ні,    не  хочу,

ЇЇ  їсти,  більш    не  можу,
Бо  товстуха  буду  така,
Як  та  нянька  із  дитсадка.

Та  матуся,  ледь  нагнулась,
Ніжно  й  мило  їй  всміхнулась,
-До  цієї  каші  звикнеш,
Ти  сильніша,  тільки  станеш,
Щоб  не  стала,  ти,  як  няня,
Тих  цукерок,  не  їж  зрання.

Доня  хитро  поглядала,
У  руці,    їх  приховала,
Вона  хутко,  з`їла    кашу,
Не  впізнала  мама  Машу,
Із  -  за  столу,  як  вставала,
Знов  цукерки  смакувала.

                   05.04.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2016


Веснянка літає

Весняний  вітер  повівав,
 Вже    й  напросився  у  гості,
І  перші  квіти  звеселяв,
Гуляв  у  мене  в  городі.

Із  ним  веснянка  літає
Збудила  вколо,  що  росте,
За  мить  красу  розсипає.
Нехай  земля    вся  зацвіте.  

Весну  малини    зустріли,
Бруньки  пухкенькі  ясніли,
Таїть  листки  –  пелюсточки,  
Зелений  кущ  смородини,
Як  намистинки  блистіли,
Веснонці  дуже  раділи.

А  там,    від  так,  попід  паркан,
Де  глянь,  виднівся,  прикрашав,
Стеливсь  густенько  пишний  ряст,
 Немов  город  охороняв.

Квіток  розмай-  не  пахучі,
Але  ж  краса,  приваблюють,
Нюанс  фіалки,  блискучі,
Ніжненько,  рясно  лягають.

 І  пахне  мати  –  мачуха,
Жовтеньку    квіточку    бачу,
До  неї  вихором  бджілка
Летить  зібрати  нектару.
 
Сонця  промені  танцюють,
Веселяться  по  городі,
Тепла  і  блиску  надають
Чарівній  ненці  природі.

 Яка  ж  навколо,  тут  краса,
   Ясно  землицю  вкрашала,
Співа  маленька  пташечка,
Теплу  весну  прославляла.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2016


Доля


Скажи  доле  де  літаєш,
Кого  живо  шукаєш,
Ти  там  мабуть,  у  небесах,
Що  стається  споглядаєш.

Хмари  сині,  є    і      білі,
Так  всякчас  по  них  блукаєш,
До  якої,  це  ти  душі,
Вщент  пристанеш  і  не  знаєш.

А  хто  віда,  справді  яка,
Чи  солодка  ти,  чи  гірка,
Може  тепла  чи  холодна,
Чи  сувора,  а  чи  терпка.

Тож  спускаєшся  до  землі,
 І  народиться  дитятко,
Вже  настигнеш  її  душі,
 Таке  миле      ангелятко.

Долю  кожен    із  нас  має,
Вона  серце  зігріває,
Та    душі  сили  придає,
І  життя    наше  береже.

                               2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2016


Дід і молодь ( віршована розповідь)

 Чути  музику  веселу
В  кав`ярні  біля  ставка
Розстелили  скатертину
Поруч  де  зелен  -  трава.
Тут  молодь  відпочивала
День  народження  чиєсь
На  скатерті    вже  лежала
Курка  гриль  іще  сальце.
Пляшки  пива,  солодощі
 Як  поглянеш    -  щасливі
Гучно,  весело  сміялись
Між  собою  спілкувались.
Поруч  лежали  пляшки
Теж  із-під  пива  пусті
Із  торбою  дід  старенький
Добрався  до  них  хитренький.
Пусті  пляшки  почав  брати
І  до  торбинки  складати
-Гей  діду,  чує,    ти  куди..  
Може  когось  запитати?
Дід  трішки  зніяковів
Замріявсь,  не  відповів
І  вже  чує  –  Йди  бери
Та  іди  геть,  смердюха  
Дідусь    торбинку    кладе
Сміло  до  молоді    йде
Дивуються  ,  знахабнів
До  них  підійти  посмів.
-Мені  би  шматок  сала
Бо  ця  пенсія  дістала
Працював  сорок  років
Дають  кілька  копійків
На  оці  скажені  ціни
Олігархи  знахабніли
 Лиш  днів  на  десять  достатньо
Потім  пляшки  я  збираю  
Відразу,  молодь  притихла
-  Ти  діду    -  так  не  журися
Ось  війні  кінець  прийде  
 Вже  тоді  краще  заживеш.
На  тарілку  хліба,  сала
Та    ще    пива  пляшку  дали
 На  очах  у  діда  сльози
-Хлопчики,  будьте  здорові  
Немов  щастя  шмат  спіймав  дід
Все  забрав    і  пішов  собі.

                                               2016р

               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016


Самотній дід

При  дорозі  дуб  кремезний,
Жаль  один,  стоїть,  зажуривсь,
А  під    ним  дідусь  старенький,
Так  болить,  трубку  запалив.

Клуби  диму  підіймались,
І  ставало  сизо  –  сизо,
Кров`ю  серце  обливалось,
На  душі,  вже  скреготіло.

Тут  частенько  відпочивав,
Коли  з  цвинтаря,    ледве  йшов,
Все  сльозинам  волю  давав,
 Щоби  тільки,  не  бачив  хтось.

На  війну  сина  забрали,
І  вже  рік  жінки  не  стало,
Журба  серце  розірвала,
Перед  Богом  теж  пристала.

Не  минуло  і  пів  року,
Невесела,    вість  надійшла,
Нема  сина.  В  ту  дорогу
Захопила  страшна  війна.

Як  неділя,  чи  то    свято,
Дід  засмучений  приходив,
 Тож  у  гирі,  дум    багато,
Тільки  –  но  з  ними  говорив.

Дуб  старезний,  ті  думки  знав,
Дуже  серденько  кроїли,
 Сидів  зморений,    розмовляв,
Гілочки  діда  слухали.

Ще  ж  кому  та  що  сказати?
Залишився    зовсім  один,
Із  ким    горе  розділяти,
Як  же  справитися  із  ним?

Схилив  голову  до  дуба,
У  очах,  тривога,  жура,
Та  й  кляне,  хай  би  згоріла,
Ця  гібридна,  люта  війна.

Він  довгенько,  трубку  курив,
Щем  під  серцем,  аж  до  болю,
Вставав,  йшов,  знову  говорив,
І  тужив,  скарживсь  на  долю.  
                               
                                     Січень  2016р



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016


Гроза

Дивний    ранок,  хмари  сизі,
До  грози,  скоро  збирають,
Швидко  плинуть  темно  –  сині.
Сонця  зовсім,  не  пускають.

Позлітались  темні    ковдри,
     Та  швиденько    небо  вкрили,
Та  й  рожеві,  жваві  хмари,
Здаля  стрімко  прилетіли.

Всі  зібралися  до  купи,
Десь  гриміло,  дощ  добре  лив,
Змивав  зимоньку  потрохи,
Навкруги,  землю  почорнив.

Аж  зі  сходу,  так  блиснуло,
Надто  гучно  гуркотіло,
Біля  лісу,  велич    –  дуба,
Всього  полум’ям  покрило.

Знов  і  знов  блиска  зубато,
І  по  небу,  різкий  скрегіт,
 У  грози,  сили  занадто,
Над  землею  гримить,  трепіт.

Звеселився    вже    вітерець,
Хмари  навпіл  розриває,
Це  ж    весняний,  він  посланець,
Цю  грозу    вже  розганяє.

Так  повіє,    хмари  гнуться,
Вмить  до  купи    всі  позбирав,
Між  собою,  аж  сваряться,
Як  подушки  їх    поскладав,
І  погнав,  хутко  розігнав.

Прояснилось,  посвітліло,
Відлетіла    страшна  гроза,
Ніжне  сонце  землю  гріло,
Тож  раділа,  вмилась  сповна.

                                               2016  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016


Доросла Ганнуся

Чобітки  мама  купила
Це  ж  для  донечки  Ганнусі.
Вона  хутко  їх  натягала,
-  Ой,  щось  я  та  й  не  нагнуся,
Говорила,  посміхалась,
Вона  щиро  до  матусі.

Колір  гарний,  червоненькі,
Полюбила  їх  Ганнуся,
Всяк  час  очі  веселенькі,
Ще    й  червона  в  неї    хустка,
Гарні  щічки  та  й  пухкенькі,
А  як  вдягнеться  в  кожУха  ,
У  люстерко,  вмить  зазирне,
Косу  гарно,    вміло,  вкладе,
Сама  просто,  аж  розцвіте.

Одяглася,  -  Мамо  гарно!?
 На  побачення  йшла  вона,
Ой  роки,  пройшли  не  марно,
Тож  доросла,  славна  стала.
Подивилась  мати  услід,
Підросла,    вже  немало  літ,
Наче  квіточка  розцвіла,
Щастя  б  доленька  їй  дала.

       2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016


В день теплого Олекси


 На  свято  теплого  Олекси,
Усі    у  храми  йдуть  й  до  церкви,
Щиро,  низенько  поклонитись,
Тож  нині  Богу  помолитись.

 Отця  благають  із  душею,
Прикрий  від  горя  нас  парчею,
Тож  на  святій,  рідненькій  землі,
Гине  цвіт  нації  на  війні.

Йде  третій  рік,  жорстока  вона
А  що  до  миру,  на  жаль,  катма,
Знову    Гаубиці  б’ють,  Гради,
І  летять  кулі,  і    снаряди.

Було  неначе  затихало,
Надію  людство  щодень  мало,
Що  хай  невдовзі  настане  мир,
 Додому    вернеться  кожен  син.

Та  ні,  нема  і  гримить  знову,
Веде  росія,    лиху  мову,
Ніхто  не  може,  її    спинить
Не  хоче  вічно,  мирно  жить.
І  Україна,  вже  не  одна,
Далі  кого,  вибере  вона,
Ще  скільки  людства  поляже,
 Та  дітей  сиротами  стане.

Країна  молиться,  страждає,
Усіх    загиблих  поминає,
Тому  й  звертається  до  Бога,
Щоб  врешті-  решт  була  нагода,
Страшну  війну,  цю  зупинити,
Щоби  щасливо  далі  жити,
І  коли  ж  час,той    настане?
Але  ж  ніхто  про  це  не  знає.

У  день  святого  Олексія
У  церквах  люди,  тліє  мрія,
Нехай  лунають,  всюди  дзвони,
Попросим  миру  і  свободи.

02.03.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016


Два онуки ( віршована розповідь)

Були  в  бабці  два  онуки
Андрій  та  Сашко
Все  бажання  мали
Пограти  в  футбол.
Вже  гукають-  Йди  бабусю
Постій  на  воротах  
І  бабця  поспішала
Онуків  полюбляла
Вже  по  черзі  забивали  гол.
Вмить  й  на  кухню  біжить
Смажить  всім  оладки
Вони    бабі  б’ють    голи
Час  обід  подати.
Ой,    сваряться,  чує
Чубляться  два  півники
Хто  більше  голів  заб`є
Аж  мокрі    голівоньки.
Чують,  бабуся  гукає
-Ідіть  оладків  поїжте
Потім  вже  пограєм  
За  мить  Сашко  гола  ріже.
Наїлися,  Андрій  м`яч  б`є
Гол.  Не  спіймала  бабця
Сердито    голос    подає
 От,  не  зловила,  трясця!
Летить  сміх,  аж  по  провулку
Йдуть  люди,  усміхаються
Бабуся    любить    онуків
Тому  з  ними  й  грається.

                               Вересень2015р

               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016


Із ювілеєм Світлані

Тут  недалеко  є  село,
Зветься    воно  Манківцями,
Дівчисько  там  одне  росло,
У  хаті,  в  рідної  мами.

Тож  по  калюжах  босоніж,
Тепло  землі,  її  ростили,
І  ласка  мами  й  руки  ніжні,
На  все  життя  благословили.

Шкільні  роки  давно  пройшли,
Своє  зустріла  кохання,
Віднайшла  шлях,  свій  у  житті,
Усі  здійснились  бажання.

Побудувала  дім  сама,
Як  пташка  в’є,  тепле    гніздо,
Жаль  не  була  доля  легка,
Та    це  минулося  давно.

І  добра  й  лагідна  завжди,
З  товаришами  в  роботі,
Як  треба  йде,    допомогти,
Часом  бува,  хто  у  скруті.

Робота,  дім  та  чоловік,
Завжди  підтримка,  опора,
Нарешті  в  зрілі,  ці  роки,
Є  хлопчик,  дарунок  Бога.

Скрутні  часи,  мале  дитя,
Й  не  встає  мама  із  ліжка,
Й    сама  хиткае  на  здоров`я,
Та  усе  збігло,  як  річка.

У    чоловіка  сивина,
Погляд  вже  сяють  ці  очі,
Роками  в  радості,    журбі,
Прожито  вдвох  30    років.

***
Із  ювілеєм  Вас  вітаєм,
Здоров`я  й  щастя  ми  бажаєм,
Прожить  з  натхненням,  у  мирі,
Нехай  здійсняться  ваші  мрії  !

2009р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016


З телевізором одна ( віршована розповідь)

З  телевізором  одна
Бабуся  нині  в  хаті
Звучить  музика  тиха
Й  пісні  веселі,  гарні.
Ось,  (  Шустіка)  подивилась
Аж  взялась  за  голову
Сидить  дуже  зажурилась
Не  вмерти  би  з  голоду.
Вона    дума    до  екрану
Треба  брати  патика
Та  нарешті,  йти  на  владу
Щоб  тікали,  хто  куда…
От  нахаби  пузаті
Як  же  вас  всіх  прогнати
Кожен  рік  і    ті  самі
 Мо»  досить  нам  брехати.
Телевізор  виключила
Тепер    треба    до  аптеки
Де  ж  ті  гроші?..Захопила
Мала  давно  купить  ліки.
Бо  нестерпно  болить  спина
По  рецепту  виписали
Вже  думки…на  чотириста
А  за  що  ж  й  ,як  даля  жити
Все  про  себе...  подуріли
А  чи  була  совість,  нема
Олігархи  знахабніли
От  би  усім  дать  копняка…
Вже    додому  ледь  -  ледь  дійшла
Дуже  спина    розболілась…
Ах  ти,  бісова,  ця  душа…
 Тож  без  грошей  залишилась.
І  довго  ви  ще  будете
Із    простих  людей    кров  пити
       І  знову,    все  багатіти
Як  народу    далі  жити?

                   02.02.2016р.

               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016


Із святом

Теплий  Олекса    завітав,
Усіх  з  весною  привітав,
У  цей  ясний,  буденний  день,
Побажав  радості,  пісень.

Щоб  було  мирно,  щоб  квітло,
Щоб  росло  всюди    і  пахло,
Здоров`я,  щастя,  терпіння,
Всім  каяття,  примирення,
Щоби  настав    кінець  війні,
Ми  посміхалися  весні.

***
Шановні  друзі!
Щиро    вітаю  усіх  зі  Святом!
 Зичу  миру,  здоров'я  і  наснаги!

30.03.2016




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016


Фіалочки

Йду  нині  по  стежині,
Листки  зелені  й  сині,
Фіалочки  маленькі,
Ледь-ледь  видно  із  землі.

Розкрилися  квіточки,
І  тягнуться  до  сонця,
Підняли  всі  грудочки,
Мов  зирять  у  віконця.

Вони,  вже  всі  розквітли,
Приваблюють,  як  уста,
Як  ближче  ти  підійди,
Побачить,  яка  краса.

Аж  тут,  поряд  із  тином,
Рясніють  первоцвіти,  
У  них,  білі  із  синім,
Ніжнесенькі  пелюстки.

Чарує,  хизується,
Стежиночка  квітне  вся,
 Іду  і  милуюся
Яка  ж  красуня  весна!

29.03.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016


Про схід

Веселий  вітер,  щось  не  віє,
І  теплом  сонечко  не  гріє,
Та  квітів  майже  і  немає,
Усе  забрала  страшна  війна.

Вдалині  видно  блискавиці,
Та  то  ж  гради  і  гаубиці,
І  гучно,  як  грім    скрізь  грохочу,
Ворог  клятущий,  б’є  охоче.
Але  ж  для  чого,  запитати,
До  нас  навіщо  носа  пхати?
Чому  моя  рідненька  земля
Ще  пізнавала,  що  то  війна.

Народ  із  міст  –  Луганськ  і  Донбас,
Ніхто  не  думав,  не  знав  із  нас?
Що  прийде  кат,  захоче    землі,
Захтів  розширить  своїй  межі.

Земля  моя,  свята  у  крові,
І  гинуть  люди,  ще  ж  молоді,
За  що?
Тим  простим    людям,  що  на  сході,
Росію  звуть  на  допомогу,
Для  чого?
Чи  забажали  до  союзу
Але  ж    мені,  скажіть  якого?
Завжди  вугілля    добували,
І    майже  горя,  не  зазнали.
Заради  чого?
 Оцю  незлагоду  підняли,
А,  як  тепер,    все  захистити,
Як  рідну  землю  вборонити,
Щоб  мир  повсюди,  врешті  настав,
Та  край  чудовий,  наш  процвітав.

Питань,  багато,  жаль,  роки  туги,
Над  цими  землями  наруги,
Люди  просніться!  Схаменіться!
Ще  скільки  плакати  матерям,
На  фланзі  першому    лікарям,
Дивитися  на  знущання    жах,
То  не  життя,  а  суцільний  крах.

Можливо  вирішить,  все  весна,
І  закінчиться    страшна  війна,
Настане    мир,  по  усій  землі,
Тоді    й  радітимуть  цій  весні.

Хай  принесе,    вона  дощі,
У  небуття,все  змиє  вода,
Тож  не  втрачаймо  кращих  надій,
Думки    несуть,  нам  світлі  мрії.


29.03.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016


Їжачок


Йде  маленький  їжачок,
Носиком  кривляє,
Де  ж  сховався  той  грибок,
Зараз  він  узнає.

Під  клиночком,
Під  листочком,
Тихо  заховався,
Від  дощу  здоровий  виріс,
От  тому  й    зазнався!

                 28.03.2016р



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016


Моя надія

На  жаль,  здалось,  що  надія,
Уже  покинула  мене,
Не  полетіла    та  мрія,
У    це  життя,  таке  земне.

Немає  сил  боротися,
Усі  болі,  ті  страшні,
Буває  так,  аж  колиться,
У  нежаданому  тім  сні.

І  не  одну  годиноньку,
Побуду  я,  ще  в  самоті,
Хай  Бог  надать  же  силоньку,
Здолать  поможе  болі  ці.

Серце  щемить,  вискакує,
Ще  так  зарано  спочивать,
Не  покидай,  все  ж    ти  надіє,
Я  хочу  ранки  зустрічать.

Тож  трохи  дай,  ще  терпіння,
 Мені  всі  сили  зібрати,
Та    сповиває  сумління,
Цей  біль  жахливий  здолати.

Ледь-  ледь  попустить,  вже  й  краще,
Здається  знов,  є  надія,
Вже    відчуття,  я  маю  те,
Що  в  мене  буде  моя  мрія.

28.03.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016


Згадую дитинство (віршована розповідь)

Коли  біда,  коли  болить,
Коли  душа,  вся,  аж  тремтить,
Знову  думки,  вже  так  далеко,
Куди  приніс  мене  лелека.

Перед  очима  рідний  край,
І  та  хатина,  той  сарай,
Що  в  дев`ять  літ,  я  мастила,
Так  мене  мама    учила.

Я  знову  бачу,  рідний  сад,
По  межах  вздовж,  вишні  вряд,
Усі  в  біленькому  вбранні,
Як  те  дівча  на  виданні.

 Запах  пелюсток,  я,  сприймаю,
Від  різних  тих,  квітучих  яблунь,
Роки  пройшли,  все  ж  пригадаю,
Смаки  чудових,  стиглих  яблук.

А    у  кутку,  закривши  очі,
Яблуні  бачу,  іще  не  старі,
Поруч  півонії  кущами,
І  матіол  ніжних  вечорами.

Ще  пам’ятаю,    свої  гуси,
У  очах  тих,  погляд-довіра,
Їх  ніжні,  рівні,  білі  шийки,
Та  з  блиском  сіро  -  білі  крила.

Я  мала  щастя,  насолоду,
 Тож  їх  із  долонь  годувала,
Та  один  раз,  це  було  в  грозу,
Ой,  загубила,  подумала.

Коли  почався  сильний  дощ,
Гусак  кричав,  ще  й  так  ґриґливо,
 Я  тоді  змокла,  аж  до  кісток,
А  гуси…  гуси    ж…  полетіли.

Тож  по  дорозі,  я  босоніж,
 Ішла  сумна,    швидка  ходою,
Бо  через  поле,  вже  не  пройдеш,
Вода  текла,  немов  рікою.

Вже  зуб  на  зуб,  не  попадає,
А  по  щоках,  чи  дощ,  чи  сльози,
Нарешті  вулиця,  моя  вже
Ой,  як    же  холодно  у  ноги.

Бачу  ворота,  уже    навстіж,
І  мене  мама  виглядає,
 -До  хати,  швидко,  синя  зовсім,  
Додому  гучно  зазиває.

-  Тільки  скажи,  чому  ти    плачеш?
Що  за  гусей?  Он  сидять  бачиш!
Як  зараз  голос,  той  чую  я,
Дуже  замерзла,  хочу  спати.

Матуся  мед  підносить  і  чай,
Мені  вразливі  всі  спогади,
Душу  теплом,  так  зігрівають,
Я  повернутись  хочу  туди,
Але  роки,  вже  не  пускають.
,
І  все  ж  душа  рветься  повсякчас,
Та,  ще  хоч  раз  все  побачити,
Свою  хатинку  і  той  сарай,
Мою  родину  і  рідний  край.

                                           27.03.2016р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016


Місяць уповні

Щось  дуже  видно  за  вікном,
Це  місяць  уповні,
То  він  забрав  спокій  і  сон,
Не  дав  спати  мені.

А  зорі  ,  як  то  на  долоні,
Яскраві  всі  мигтять,
Здається  в  нічному  полоні,
Думки  увись  летять.

Яка  ця  нічка  чарівна,
І  тихо  навкруги,
Вона  мене  вже  надиха,
Тож  я,  лечу  кудись.  

Долини  бачу  і  поля
У  звабливій  красі,
Й  журавку  іще  видю  я,
У  полі  на  траві.

Ось,  крила  розкрив  і  летить.
По  небу,  в  синяву,
Кудись,  так  занадто  спішить
Знов  я  ,  із  ним  лечу.

Відчула,  мов,  щось  гойдає,
На  мить  підглядаю
Уповні    місяць  моргає,
Мабуть  засинаю.


27.03.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016


Синичка і весна


Земля  покрилась  синявою,
І  морозець,  знов  завітав,
Зима  сварилась,  із  весною,
Пташиний  спів  позатихав.

Немов  надулась  синичка,
Була  холодна,  дуже  ніч,
Вона    давно,    до  цього    звична,
Та  теж  раділа  цій  весні.

На  ранок  сонечко  проснулось,
Потішно  скаче,  скрізь  вона,
Воно  синичці  посміхнулось,
Стрічай  уже,  прийшла    весна.


26.03.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016


Чуємо з екрану ( віршована розповідь)

       Ми  бачим,  чуємо  з  екрану
Піднімемо  соц.  стандарти
Я  хочу  запитати  пана
А  може    досить    брехати?
Оце,  шановний  ваша  ласка
По  шість  процентів  нам  подати
Можливо  чергова  пастка
Усіх    людей    щоб  сплюндрувати.
На  кілька  копійків  піднімуть
Ціни  злітають,  аж  в  три  рази
З  простягнутою  рукою  підуть
Пенсіонери  попід  хати.
Тільки  новини,  знов  кричить
 Мовчить  народ  та  слуха
А  може  досить  дурачить
Та  лапшу  вішати  на  вуха.
Майже  два  роки  ти  керуєш
 Але  так  толку  і  не  маєм
На  жаль  людей  не  слухаєш
Собі  зарплату  піднімаєш…
Тож  працював,  покерував
Брав  стільки,  скільки  дали  взяти
Чи  не  зумів,  чи  не  схотів
Країну  із  колін  підняти.
Іди,  як  люди  поживи
Сходи  в  супермаркети
 Врешті  поглянь  на  ті  ціни
Що  нам,  дали  олігархи.
Та  досить  брать  гроші  в  МВФ
І  нащо,  ще  залазить  в  борги
Чи  ми  країну  продаємо?
Шматуємо  на  дрібні  шматки…
Нема  бажання  слухать  новини
Вже  надоїла,    вся  ця  брехня
Не  відчуваєш,  на  жаль,    провини
За  всі  свої  химерні    діла.

                                   26.03.2016р

           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016


Співай пташечко

Ось  знову,  заливається,
Сидить,  на  гілочці  співає,
Довкола  споглядається,
Скрізь  спів,  веселий  лунає.

Ой  ти,  що  сіла  пташечко,
Так  дзвінко  галасуєш,
Пригріло  уже    сонечко,
Та  й  радісно  всім  віщуєш.

Прийшла,  квітне  красна  весна,
Втішаєшся,  ти  співаєш,
Земля  рідненька  розквітла,
Тож  душеньку  звеселяєш.

Поверне,  свою  голову,
І  знову,  так  защебече,
Прославить,  чарівну  весну,
 Усім  зігріває  серце.

Співай,  пташечко    поспівай,
Про  свій  і  мій  чудовий  край,
Ти  нині  миру  навіщай,
І  рідну  землю  прославляй.

25.03.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016


Свіжий хліб ( віршована розповідь)

             Скоро  обід.  Накрила  стіл
До  рук,  швидко  взяла  ножа
   Із  сумом  ріже  свіжий  хліб
Вже  й  котиться,  впала  сльоза.
Коли  до  рук  його  бере
Той,  тридцять  третій  згада
І  знає  хліб  -  то  є  святе
Життя  без  нього-  геть  нема.
Старенькі    руки  і  сухі
Обережно  хліб  складає
Згадає  роки  молоді
Й  діточок,  яких    немає.
Забрали  все,  що  можна  взять
Й  шматка  хліба  не  лишили
І  що,  кому  було  сказати?
 Хоч  живими    залишили.
 Зима  сніжна,  холодна
Забрала  всіх.  Вона  одна
Залишилась,    як  билина
Мабуть,    то  доля  їй  така.
Та  й  помолилась  до  Бога
Сумна,  присіла    до  стола
Вже  кожну    крихту  зібрала
З  слізьми  клала  на    долоню.
Багато  страждань  у  житті
Але,  щаслива,  що  жиє
Що  завжди  в  неї  на  столі
Свіженький,  пахкий  хлібчик  є.

                                                     25.03.2016р
               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016


Тінь

Що  то  за  тінь…
Весь  час  ходить    за  мною,
Яка  то  тінь…
Ніяк  не  дає  покою.

Повернешся  вже  немає,
Тривога  не  покидає,
Поміж  людьми,  мов  зникає,
Мене,  знову  доганяє.

Здалось,  сірий  колір  має,
Чому,  мене  переслідує?
Самотність,  я  відчуваю,
Вона,  вже  душить,  дістає.

Як  очі,    ледь  прикрию,
Здається  швидко  тікає,
Тінь  дивна  і  яке  ймення?
Напевно,  це  сьогодення.

Яке,  оточує  всіх  нас,
Живем,  жаль  ми  у  такий  час,
Невизначеності…
Аж  страх  за  Донбас,  за  весь  схід,
Чом  чорна  ота  тінь?
Вона,  шкода,  дістала,
Коли  б,  та  пора  настала.

Щоб  мирно  було  в  Україні,
Життю,  щоб  радувались  нині,
Жаль  гинуть  люди  на  землі
А  тінь,  вистежує  й  далі.


Березень  2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016


Дружба ( віршована розповідь)

Це  було  одного  разу
Встав  рано,  жеврів  небокрай
Я  побачив  тата  й  маму
Всміхались,  щось  несли  в  сарай
 Мене  ж  цікавість,  аж  гризе
Боюсь    сумління  загризе
На  ходу  все    одягаю
Хутко  кепку    накидаю
І  добігши  до  сараю
Тихо  двері  відчиняю.
Мамо,  тату,  хто  це  в  нас
Щось  купили  нам  на  запас
Бачу    там,  з  мішка,  щось  лізе
Не  то  сіре,  не  то  біле
А  воно  ж,  як  закричало
У  вухах,  аж  залящало
Хутко  тягнеться  до  миски
Рильцем  смока,  хоче  їсти
Вже  татусь  його  годував
У  корито  водичку  лляв
Тато  в  миску  їсти  дав
І  в  корито  воду  лляв.
Уже,  наївшись  досхочу
Швиденько  влігся  на  солому
Я  почухав  поза  вушко
Та  погладив  йому  брюшко.
-  Це  в  нас  хлопчик,  буде  Васька
Тож  любіть,  його  будь  ласка  
Каже  мама  і  сміється
-  Та  не  бійся,  він  не  б’ється
Думаю,  будете  друзі
То  й  получиш  по  заслузі
Його  будеш    годувати
Тебе  він,  буде  шанувати
Може    і  стали  друзі  ми
Вранці  убравшись  у  штани
Часто  до  нього  поспішав
 І  що  потрібно  помагав.
Час  спішив,  минуло  літо
Майже    зовсім  непомітно
Як  з  друга,    ну  з  мого  Васька
Тепер  виросло  порося.
Таки  справді  стали  друзі
Ми  удвох  грались  на  лузі
Він  ніколи  не  бува  злий
Нас    й  водою  вже  не  розлий
Так  казали  мама  й  тато
 Не    лінуюсь  рано  встати
На  шнурок    не  раз  його  брав
По  траві  сміливо  погнав
Мені  добре  і  йому  теж
Нашій  дружбі  немає  меж!

               Березень  2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016


Хитра зима і весна

Метка  й  надто  холодна    зима,
До  нас  раптом  знов  завітала,

Скрізь  вночі  і  вдень  танцювала,
Мов  рядюжечки  розкидала  .

 Заспівала  солов’їхою,
Застилала  із  потіхою,

Білим  пухом  справно  покрила,
 Заіскрили  дерева  й  кущі,

То  неначе,  в  казці  чарівній,
Сповилися  ,  сяють  блискучі,
У  сніжиночки  ледь  сріблясті.

Морозець,  не  відставав  жвавий,
Поспішав  за  зимою  завжди,

Здивувалася  дуже    весна,
Не  качай,  зрадна  зимо  права,

Тож  немає    тобі  вороття,
Бо  господарка,  тут  тепер  я.

Нині  теплий,  сонячний  ранок,
І  яскравий,  ніжний  світанок,

Вмить  весняночка    поспішила,
Та  й  вже  зиму,  вмить  розтопила.

Тож  стікають  струмочки  рясні,
Та  й  потанули  води  в  землі,

Хитрий,  теплий  віяв  вітерець,
Запросив  зимоньку  під  нівець.

Весну  красну  сміло  підхопив,
До  небес  із  нею  полетів,

Вже  раділа  та  й  заспівала,
Квіти  рясно  скрізь  розкидала,

І  розквітла  рідненька  земля,
Навкруги    задзвеніла  весна.


2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016


Прохання до Бога

Прошу  Боженьку,  скажи,
Я  звертаюсь  до  тебе,
Чому  нічки  та  й  завжди,
Такі  довгі  для  мене.

Вже,як  зорі  на  небі,
Помолюся  я    тобі,
І  покаюсь  у  душі,
За  гріхи  усі  свої.

Тож    так  хочу  поспати,
До  казкового  ранку,
Снів  блаженних  бачити,
Щоби  сни  до  світанку.

Я  прошу́  тебе  Боже,
Щойно  змилуйся    вже  ти,
Подаруй  насолоди,
Хоч    на  парочку  годин.

І  мені    продовжи  сон,
Щоб    набралася  я  сил,
І  щоб    день  мій  наступний,
Вже  не  був  сумний,  тяжкий.

Рано  зранку,  молюся,
І  тобі  поклонюся,
Прошу  Боженько,  прости,
Мене  любий  за    гріхи.

Бо  жадаю  я  миру,
Всім  здоров  ‘я  попрОшу
На  святій  нашій  землі.

Ти  спустися  на  землю
Та  своєю  любов  ‘ю
Наведи  повсюди  лад
Посади  чарівний  сад.

Щоб  усе  потопало,
Що  тобою  було  дано,
У    земній  цій  красі
Всім  нащадкам  твоїм.

Щиро  дякую  тобі,
Може  зможу  я  тоді,
Буду  краще  вже  спати,
Зустрічатиму  ранки.

 2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016


Вчинок ( віршована розповідь)

Вдалині,  біля  ставка,
Розстелилось  село,
Навкруги  зеленіло,
Кучеряво  зацвіло.
Прийшло  літечко  яскраве,
Сповило  сонячним  теплом,
Дітвори  понаїжджало,
З  усіх  міст  у  рідне  село.
І  Андрійко,  теж  приїхав,
До  бабці  й    дідуся  в  гості,
Тут  кожне  літо  засмагав,
Й  тепер,  втішавсь  місцевості,
Приїхав  набратися  сил.
 Тільки  рано  кличуть  друзі,
Поспіша  в  футбол  пограти,
Лине  галас  по  окрузі,
 Коли  хтось  вже  міг  програти,
Якось    дід,  одного  разу,
Збирався  йти  на  рибалку,
Що  Андрій,  підемо    разом,
Чи  ти    -  встанеш  до  світанку?
Срібні  роси,  мокрі  трави,
Вже  з  вудочками  сиділи,
І  по  обрію  заграви,
Й  клює  рибка  тож  раділи.
Дуже  швидко  час  минав,
Уже  поруч,  вірні  друзі,
У  м’яча  й  Андрійко  ганяв,
Розлітались  крики  в  лузі.
   Уже  дід  рибки  наловив,
Та  й  додому  поспішив,
Його  онук  доганяє,
Ледве-  ледве,сил  немає,
Бабця  радо  зустрічає,
І  онука  вихваляє,
-Помічник  росте  завзятий,
Прийшов  час  нам  спочивати.
 За  мить  онук  зніяковів,
І  погляд  на  дідуся  звів,
В  очі  глянуть  не  наваживсь,
Став  червоний,  ледь  не  вдавивсь,
-Ой,  яка  смачненька  юшка,
Бо  ця  рибка,  від  онучка.
Бабця  юшку  смакувала,
Та  на  діда  поглядала,
Нахиливсь  онук,  аж  змарнів,
Їй  тихенько  прошепотів;-
Вибач  бабцю,  себе  зрадив,
Не  признавсь  тобі  відразу,
Мені  сором,  юшку  їсти,
Не  ловив,  нині  я  рибки  .
Каже  бабця  ;-  Та  нічого,
По  житті  буває  всього,
Добре,  що  сам    все  зрозумів,
Що  так    не  гарно  ти  вчинив.

                                   2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016


Чашка


Мама  чашечку  купила,
Я  її,  дуже  любила,
Темна  ніченька,  спати  йду,
Під  подушку,    вмить  покладу.

 Мама  свариться  ,-  Ну  що  ти,
Вона  тут,  бути    не  може  ,
Що  ти  доню,  так  негоже,
Все  повинно  місце  мати,
Постав  там,  щоб  не  шукати,
Вже,  як  ранок  чай  гарячий,
Будеш  з  неї  смакувати.

Мило  в  ліжку  усміхнулась,
Та,  ще  трішки,  потягнулась,
Чашка  з  ліжка  покотилась,
Ой,  як  добре,  не  розбилась!

Як    же  все,  матуся  знає?
Що  мене  попереджає,
Я  на  кухню,  як  мишка  йду,
У  сервант  чашку  покладу.

                           20.03.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016


Не судилось

Вони  так  довго  зустрічались,
Тож  один  одного  кохали,
І  вже  нарешті    намагались,
Нині  обручками  з`єднатись.

Сама  рушник,  давно  вишила,
І    навіть  сукню  вже    купила,
Тільки,  на  жаль,  їм  не  настала,
Ота  щасливая  година.

Війна  це  лиш,  це  одне  слово,
 Що  поламало  ждану  долю,
Чому  все  так,  несправедливо,
Бо  ж  посягнули  на  їх  волю.

 Та  вона  зовсім  не  вагалась,
 Сум  приховала,  проводжала,
Мило,  ласкаво  посміхалась,
Хоча    журу,  в  серці  тримала.

Шкода,  так  сталось,  не  судилось,
Їм  ті  обручки  двом  одіти,
Загинув  він,  а  серце  рвалось,
Хіба,  як  можна    пережити?

Рікою  сльози,  до  рук  взяла,
Обручку  ледве  та    одягла,
 І  тихо  -  тихо  простогнала,
-  Навіки  буду  лише  твоя.

Здаля  дорога,  криво  в`ється,
Сильно  калатає  від  болю,
Мов  кожен  чує,  серце  б’ється,
По  тій  дорозі  двох  понесли,
У  світ,  до  вічного  покою.


 2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2016


Весну зустріли

Ясне  сонечко  проснулось,
Дружелюбно  усміхнулось,
Із  весною  поспішає,
Скрізь  проміння    розсипає.

Вздовж  стежинки  конвалії,
Ніжно-  білі,  в  реалії,
Як  дзвіночки  мерехтять,
Між  собою  шелестять.

 Розляглися  вже  проліски,
І  тюльпанів  верх  –  носики,
Із  них  деякі,  вже  цвітуть,
А  інакші,  ще  землю  пнуть.

Скрізь  по  клумбі    є  дзьобики,
Тож  розкрили    всі  ротики,
 Та  й  півонії    у  росі,
Блиски  сонечка  золоті.

Тут  скакав  хитрий  горобчик,
Коротенький,  має  хвостик,
 Та  й  до  рота  заглядає,
Там  напевно,  щось  шукає.

Так  швиденько,  скік-  скік  й  знов  скік,
Жвавой    хитро  на  другий  бік,
Вмить  побачив  там  черв`ячка,
Що  ж  поробиш,доля  така.

Це  побачили  друзяки,
Хутко  стали  підлітати,
Ич,  розчистили  скоро  все,
Й  сяє  сонце,на  них  ясне.

Бач  півонії  зраділи,
По  них  живність  усю  з`їли,
Вже  на  сонечку  блистіли,
Весну  радісні  зустріли.

Хай  летить,  вона  співає,
На  землі,  вся  розквітає,
Лиш  у  сонячних  обіймах,
У  коралових  намистах.

19.03.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2016


Малятко


Яке  то  щастя,  коли  мати,
Трима    малятко  на  руках,
Несла  гойдає  туди,  сюди,
Весела,  радість  на  вустах.

Всміхнеться  те  маля  до  неї,
Щойно  відчула  -  вже  мати,
Їй  так  теплесенько  на  серці,
Стало  маля  підростати.

У  руку    сам,  іграшку  бере,
Вона  ж  втішається  дитям,
Матусі  хусточку  подає,
             Таке  в  сім`ї,  тепер  життя.
.
Уваги  й  клопоту  багато,
Важки,  недоспаних  ночей,
Але  скажу,  все  того  варте,
Заради  щастя  всіх    дітей.
                         

2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2016


Хатина в селі

Видніється  хатина  в  селі,
По  ній  лягли  ясні  промінці,
Немов  весною  обгортали,
Поміж  доріжками  блукали.

Хоча  трошечки  й  зажурена,
Вона  весну  давно  чекала,
Зима  всю  самотність  забере,
Навкруг  забуяла,  зацвіте.

Підсніжники  скрізь  килимами,
Хатині  тій  життя  давали,
Сумна,  покинута    так  давно,
Ніхто    не  їде    в  рідне  село.

Колись,  як  згадаю  бувало,
Розважливо  усе,    пишалось,
Раділи,  дітвори  багато,
Неначе  дитинство  сміялось.

Букети    квітів    наривали,
Красиві  віночки  сплітали,
На  Трійцю  всюди  прикрашали,
Домівку,  щиро  шанували.

Весняний  вітер  повіває,
Маленька  пташечка  співає,
І  скрізь  звучать  веселі  пісні,
Вона  не  буде  в  самотності.

Яке    ж    то  щастя,    прийшла  весна,
Краса,спішить  до  всіх  завіта,
Нарешті,    хтось    прийде  до  хати,
Букет  підсніжників  нарвати.


18.03.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2016


Чи згадаєш кохання

Чи  згадаєш  перше  кохання,
Збережеш  сокровенне  в  красі,
Несеш  завжди,  те,  потаємне,
У  своїй  приховаєш  душі,
Вже  думками  кудись  літаєш,

І  гіркі  й,  солодкі    відчуття,
Мов  забулися  у    коханні,
Полетіли  у  інші  світа,
У  любові  й  світлім  бажанні.

Наче  перший  подих  маляти,
Це  повітря,  жага,  щоб  жити,
Як  роки  молоді,  буває
Тож  кохання,  перше,  як  квіти.

Що  ранесенько  розквітають,
Мов  усміхнені  раді  діти
Ці  серця  тепломі  зігрівають.

Смак  солодкий,  всі  поцілунки,
У  житті  пізнала  перший  раз,
Та  любов,  не  завжди  обручки,
Ще  й  буває  полум’я  страждань.

Чи  знайдеться  така  людина?
Яка  вже  давненько  у  літах,
У  роки    молоді  бурхливі,
Що  не  взнала  кохання    на  смак.

Ні    мабуть,  бо  ж  є  своя  доля,
Так  життя,  складалося  завжди,
Не  твоя,  певно  долі  воля,
Здатна  згодом  рішить,  назавжди.


17.03.  2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016


Капчики

             Віршована  розповідь

Я  проснулась  ранесенько,  
Потягнулась  гарнесенько,
Тішусь  сонце  зустрічаю,
Рученята  простягаю.

Біля  ліжка,  за  мить,  бачу,
Ледь  від  радості  не  плачу,
Нові    капчики,  тут  стоять,
Як  сунички,  от    веселять.

І  на  колір  червоненькі,
По  них  крапочки  біленькі,
Я  зраділа,  скоро  взулась,
До  батьків,  то  ж,  не  забула.

Підійшла  й  поцілувала,
Міцно  -міцно  обіймала,
-Вам  подяка  мама  й  тато,
В  мене  радості    багато.

Хутко  -  хутко  одяглася,
Личко  вмила,  заплелася,
Дуже  капчики  гарненькі,
Ну,  як  я,  теж  веселенькі!

                         17.03.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016


Ще не літають журавлі



Ще  не  літають  у  небі  журавлі,
Бо  зима  хитра,  залишила  сніги,
І  не  збагнеш,  як  все  зміниться  в  часі,
Як  прилетять  пернаті    друзі  наші.

Пошвидше    весно,  відходьте  холоди,
Хай  вітерець,  веселий    розбудить  все,
Сонячний  промінь,  збере  зими  сліди,
Під  теплим  сонцем  закричить    журавель.


                                                                         16.03.2014р





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2016


Бабця в магазині (віршована розповідь)

                         Зверху  напис  «Продтовари»  -  малий  магазинчик
Завелика  стоїть  черга,  вже  привезли    хлібчик
А  поруч  на  вітринах  виблискують  ковбаси
 Та  люди  ж  за  хлібом,  лиш  відчувають  пахощі.
Собі  не  кожен  дозволить  купити  ковбаски
 У  главарів  наших,  жаль  на  це  немає  ласки.
Бідне  село…далеко  до  міста,  думки  не    тішать.
Давно  автобуси  не  ходять  ,    нема  за  що  їхать
Черга  ледве  просувалась,  дуже  всі  спішили
Молоді…  без  черги,  продавчиню  згадували
Що    примхлива  дуже,  поспішити  не  хотіла.
Ось,  бабуся  малесенька,  старенька,  худенька
Ледь    на  ніженьках  стояла,  палка  підпирала
Дві    долоні  зажала,  там  лиш  п`ятаки  одні
Треба  всі  порахувати,  дати  продавчині.
З  сумом  бабця  подає,  аж  рученьки  тремтять
На  пів  хліба,  тут  лише  є,  -  губи  шевелять
Продавчиня  вже  сердито,  -  Гроші  замалі
Мені  треба  рахувати  майже  зо  два  дні
Ви  вже  наступного  разу,  не  давайте  таких
Бо  не  продам    того  хліба,  принесіть  інакших  
Знову  з  претензіями  продавчиня  до  бабусі
-На    пів  буханки,  не  достатньо,  де  іще  гроші?
 У  черзі  за    бабусею,  стоїть  чоловік
Дає  продавчині,  ще  декілька  копійків
Стара  поглянула  на  нього,  -  Дякую,  дитя.
-Ти  мене    вибач,  синку,  на  жаль  доленька  така.
Пів  хліба  жадібно  взяла,  до  себе  горнула
Мені  ж….це  на  скільки  днів…  Думка  промайнула.
І  пішла,    та  й  шкутильгала  старенька  додому
Багатіє    думкою…  до    пенсії  проживу  .

                                                           Грудень2015.

                                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2016


Подумай


Подумай…
Чи  гарно  ти  зробив,

Подумай  ….
Скажи,  навіщо  мене  зрадив,

Подумай  ….
Чи  варто    далі    нам  бути  разом,

Подумай  …
А  чи  не  краще  розбігтись  бігом,
Подумай!



15.03.2015р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2016


Дорога життя

Роки  минули,  життя  пройшли,
Тобі  щоднини,  що  принесли?

Ти  по  дорозі  розпізнаєш,
Все  підсумуєш,  пригадаєш,
 Ті  насолоди  дитинства  смак,
Коли  морозиво  у  руках.

Мабуть  блаженство  відчуваєш,
Як  колискову  пригадаєш,
Твоє  життя,  ніби  світанок,
Це  по  дорозі  ясний  ранок.

А  час  спливав,  наук  пізнати,
Як  каченя,  гидке  сприймати,
 Тобі  не  завжди,  все    вдається
Та  це  проходить,  змінюється.

Усе  не  так  у  юних    роках,
Ще  у  рожевих  окулярах,
Дивишся  дивно,  на  оцей  світ,
Було  сімнадцять,  вже  двадцять  літ.

На  роздоріжжі,  знов  стоїш  ти,
Думки  про  шлях,  яким  же  піти,
Дорослий  ти  -  гризеш  науки,
Тобі  людиною    теж  бути.

Собі  професію  замати,
Та    ще,  куток,  якийсь  придбати,
А  час  спливав,  доросле    життя,
Ти  пізнаєш,  нові  почуття.

Ти  дізнаєшся,  про  те  святе,
 Всевишнім    батьком,  людям  дане,
Нині  удвох,    за  руки  взявшись,
Йдеш    по  дорозі  та  не  завжди.

Все  устелилось  килимами,
Траплялись  вибоїни,  ями,
Звичайно  мусиш,  ти  вже  пройти,
Їх  по  житті  дано  пізнати.

Уже  пройшовши,  пів  дороги,
Тебе  снують  нові  тривоги,
Часом  стосунки,  вже  із  дітьми,
Бувають  з  присмаком  гіркоти,
А  часом  втіхи,  насолоди.

Коли  роки,  вже  за  сорок  п`ять,
Вже  онучатка  навстріч  біжать,
І  ти  радієш,    немов  дитя,
Сердечні,  теплі  ті  почуття.

Дають  тобі  сили  ,наснаги,
Далі  дорогою  й  далі  йти,
Бачить  весілля,  всіх  онуків,
Згадать  себе,  смак  цілунків.

Лише  тоді,  цінуєш  життя,
Часом,  відчуєш,  все  ж  каяття,
Та  крок  за  кроком,  все  буває,
Сама  говорять  вибирає.

Собі  людина,  цю  дорогу,
Відчує  долі  допомогу,
Вона  вирішує,все  за  нас,
Лише  в  житті  дає  вибір,  час.

Добре  всякчас  поміркувати,
Щоби  пізніш,  не  жалкувати,
Життя  цінуєш,  бо  ж  ти  живеш,
На  повні  груди,  вже  дихаєш.

Відчуть  бажаєш  насолоду,
Хоча  вже  маєш  не  ту  вроду,
Що  сивина,  давно  на  скронях,
Знаєш  що  в  тебе,  на  долонях.

Просте  життя  -  зернята  лежать,
   Їх  смак  бажаєш  ти  відчувать,
Із  хвилюванням,  ще  пожити,
Сердечко  й  душу  збагатити.

Та  не  покинути  дороги,
Зібрати  з  неї    нагороди,
На  повні  груди,  ще  вдихнути,
І  смак  життя,  всього  відчути!

15.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2016


Шпаки

Погляну  у  віконце,
Співа,  радіє  душа,
Ясне  сьогодні  сонце,
Нарешті  справжня  весна.

Я  чую    звук  пташини,
Шпаки  вже  прилетіли,
Діждались,  теплі  днини,
Веселі  на  шпаківні.

І  вертять  голівоньки,
Сміливо  в  різні  боки,
Зловили  подих  весни,
Тут  виростуть  потомки.

Чи  буде  ця  шпаківня,
Житлом  і  захистком  їм,
Чи  й    зможе  вся  малеча,
 Зростати  жваво  у  ній.

Лунає,  вже  заводять,
Дзвенять  веселі    пісні,
Всі  дружно    хороводять,
Радіють  красній  весні.
                 
Мене  ніби  чарують,
Цей  спів  пташини  й  весни,
Нехай,  всім  подарують,
Життя  й  щастя  на  землі.


14.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2016


Проснулася земля


Вітерець  трави,  знов  колисав,
 І  тримав  ніжно  у  обіймах,
Їй    вже  проснутись    повелівав,
Тонуть  у  сонячних  краплинах.

Танцюють  сонячні    промінці,
У  колоски  до  купи  збере,
Посипле  зерна  по  всій  землі,
Вона  весною  вмить  зацвіте.

Проткнувсь  тюльпанчик,  зелений  лист,
Блиск  перламутром  грав  на  сонці,
Уже    підсніжник  ротик  розкрив,
     Втішавсь  весільній,  новій  сукні.

 Як  хмари,  крокуси  по  землі,  
Встелили  смужки  білі  й  сині,
Ведуть  під  вітром,  жваві  танці,
Дружно  всміхались  ранній  весні.

Вінок  із  квітів  вдягла  земля,
Аж  мерехтить  під  промінцями,
Де  глянь  новеньке  на  ній  вбрання
Порі  втішається,  весняній.

13.03  2016



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016


Лікарю

Туманний  сніп  спадає,
Та  плине  у  небеса,
Ось  біль,    уже  минає,
Життя,  знову  воскреса.

 Від  Бога  йому  є  дар,
Ці    руки,  мов  золоті,
Уміння  сприйняття  чар,
Ніхто  не  вкраде  надій.

Тепло,  я  відчуваю,
Ти  сили  віддав  свої,
Я  вдячна  ,    біль  минає,
Омрійне  життя  в  мені.

Розвіявся  сизий  туман,
У  голову  не  лізе,
Небажаний  той  дурман,
За  мною,  вже  не  піде.

Подяка    Богу  й  тобі,
Не  кинув  мене  в  біді,
Розвіяв  туман  сизий,
Даєш,  нові  надії.
 
13.03.2016р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016


Ганнуся

На  Ганнусю  «  замурзишка»,
Мама  завжди  говорила,
Все  була,  як  нечупара
Зовсім  мила    не  любила.

Не  така,  вона  й  маленька,
Та  занадто    ледаченька,
Як  почнуть  її  будити,
Завжди  плаче,  чути  схлипи.

Так  довгенько  в  ліжку  лежить,
Усі  знають,  хитра,  не  спить,
Мама,    свариться  сердито,
Гайда  скоро  чепуриться!

Та,  скривила,  своє  личко,
Підніметься,  ну,  як  звично,
Ручки  й  ніжки  розминає,
Як,  завжди,  не  поспішає.

Ще  голівку  почухає,
Щоб  сварились,  всіх  змушує,
Мама  кличе  ,-  Йди-но  сюди,
Повзе  равликом    до  води.

Нині  Ганну    умивала,
З  коси  зачіску  складала,
Ти  сама  красиве  любиш!
Нечупарою  не  будеш!

             12.03.2016р


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016


Ще живий

Холодний  піт,  часом  вкривав,
Моє  чомусь,  горить  тіло,
Я  ще  живий,  це  відчував,
Але  все  дуже  боліло.

Посеред  поля,  в  багнюці,
Зоставсь  напевно,  я  один,
Вже  чую  звук,  гаубиці,
Вороги  луплять,  це  ж  вони.

Неподалік  підбитий  танк,
Лиш  мить  і  тиша  навкруги,
Тож  нехай  краще  буде  так,
Ніж  страшні  відгуки  війни.

Часом  все  тіло  затремтить,
Чомусь  так  хочеться  води,
Поряд  багнюка,  щось  блистить,
Враз    потягнувся  вже  туди.

Врешті  смакую,  щось  глейке,
Липке,  як  разом  з  водою,
Мені  вже  трішечки  краще,
Вже  дуже  хочу  додому.

Щось  відчував,  мабуть  марю,
Чи  це  здалося  що  ранок,
Кажу  собі,  чекай  скнарю,
Подивись  ліпше,  світанок.

І  чиїсь  постаті  біжать,
Вони  сюди,  йдуть  до  мене,
Виджу  з  носилками  спішать,
Голосно  кличуть  до  себе.    

Відчув  я  руки,  тепленькі,
Зовсім  охляв,  засинаю,
Тепер  напевно,  в  безпеці,
Я  буду  жити,  це  знаю!
 
12.03.2016р.

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016


Терпіння треба мати

Яке  терпіння,  всім  треба  мати,
Щоби  завчасно  дітей  навчати,
Сидить  у  носі  ковиряється,
Вже  й  до  вікна  ледь  посміхається.
А  вчитель  зблід  та  розривається,
Із  шкіри  лізе,  викладається.

Але  всякчас,  все  собі  тримає,
Хоча  образі,  волі  не  дає,
Чому  дитя  урок    не  сприймає,
 Що  нині  вчитель  тему  подає.

Мабуть  подумати  треба  про  все,
Але  кому,  на  жаль,  потрібно  це?
А  у    верхах,  лиш  гроші  рахують,
По  селах  школи,  знов  закривають.

Не  хочуть  знати,  певно  й  не  знають,
Як  дітей  в  школах,  всюди  навчають,
Чи  вчитель  мав,  якісь  перепони?
Зазвичай  треба  і  допомоги,
Бо  ж  спеціальність  важкувата  ця,
Але  цій  мові  немає  кінця.
 
Тяжкі  часи,  діточки  примхливі,
До  того  дуже,  ще  вередливі,
Шкода,  розбещені  підростають,
Про  майбуття  мислення  не  мають.

Не  тільки  діти,  в  кожного  вдома,
Часто  ведеться  така  розмова,
То  як,  батьки,  що  думаєте  ви?
У  сім`ї  часто  ж,    всі  без  роботи.

Не  відіб’ють  вчителю  бажання,
Для  дітей  ваших  же  це    навчання,
Краще  учителю  допоможіть,
Роботу    з  нащадками  проведіть.

Гадаю  краще,  щодень  впевнена,
Витратить  час,  вчитель  недаремно,
Силу,  знання,  буде  викладати,
Всім  стане  легше  діток  навчати.


 2016р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016


Блискавки кохання


Ой  що  це,    блискавки,  чи  ні?
У  очах  мерехтять  твоїх,
Десь,  колись,  то  враз  тускніє,
Та  за  мить,  аж  шаленіє.

Ясний  блиск-  миттєва  іскра,
Тебе  вабить,  зазивала,
Таємнича  та  посмішка,
Все  ж  мабуть  причарувала.

Блиск  від  серця  –  це  ж  кохання,
Як  у  очі,  він  заглядає,
І    вже  перші,    є  страждання,
Тож  погляд  твій  завмирає.



                       Березень2016



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016


Ледачий кіт

Зима…  холодно  надворі,
Старий  кіт  спить  у  коморі
На  мішку,  чи  спочиває,
Вже  ледь  очі  відкриває.

Мишка  з  нірки  виглядала,
За  котом  спостерігала,
А  він  хитрий,  все  ж  позирав,
І  чого  б  я,  так  поспішав,
 Хай  іще,  поїсть  ця  миша,
Може  стане  ледь  жирніша.

Вона  ж  трішки  все  ж  боялась,
Та  з  мішечком    вже  справлялась,
Сидить  тихо,  вже  й  принишкла,
Досхочу  наїлась  мишка,
Очі  водить  у  різний  бік,
Та  й  у  нірку,  швидко  скік  –  скік.

Кіт  ледачий,  подивився,
І  до  неї  лиш  скривився,
Не    така,  ти    й  вже  жирненька,
Ну  й  тікай,  якщо  хитренька.

                                   10.03.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016


Під Іловайськом

Вдалині,    там  по  дві  сторони,
 Поля  бачив,  садки  й  розтяжки,
Не  було,  куди  більше  іти,
Де  глянь  всюди,  лиш  одні  пастки.

Нас  зібрали  і  дали  наказ,
Що  Іловайськ  ми  залишаєм,
А  чи  так,  хіба  було  хоч  раз,
Українці  ж  ми  й  відступаєм?

На  верху,  жаль,  все  вирішили,
Коридор,    теж  пообіцяли,
Не  спинялись,  вдень    й  вночі  йшли,
Як  нам  мрій,  позбутися  й  ганьби.

Це  було,  під  тим    Іловайськом,
Де  земля  зрівнялась  із  небом,
І  нас  потім,  дуже  бомбили,
 Утікати  забракло  сили.

Звідусюди  звук  куль,,гатили,
На  підмогу,  ми  так    чекали,
 Нема  чим,  нам  уже  стріляти,
Хіба  йти  й  руки  підіймати.

І  їх  танки  уперед  пішли,
Всім    здавалось  летіли  в  світи,
Аж  здригалась,  плакала  земля,
   Вже  живого,  немає  місця.

Все  палає,  стоять  блок  пости,
А  десь  їдуть,  наші  танкісти,
Щось  мене,  злегка  прикривало,
Моє  ж  серце,  так    калатало,
Мабуть  зовсім  немає  живих,
Чи  хто  є,    ще    із    поранених.
.
Не  один,  я  там  день  пролежав,
Сил  забракло,тому  й  не  кричав,
Хтось  прийшов  і  про  щось  говорив,
Тож  насміливсь,  ледь-ледь  простогнав.

У  макітрі  здалось  двигтіло,
Я  ще    живий,  серце  зраділо,
А  можливо,  либонь  знов  марю,
Це  лице,  бачу  свою  маму.

Відкрив  очі,  побачив  стіни,
Поряд  й  всюди  білі  халати,
Що  насправді,    я  точно  живий?
Лиш  один,  серед  всіх  щасливий.

Вже  нарешті,  додому  їду,
Одну  маю,  в  душі  надію,
Не  один  у  котловані  тім,
Богу  дяка,лишився  живим.

Але  спокій  забрали  думки,
Коридори,  договори,
За  що  друзі,  мої  полягли,
Відповість,  чи  хтось  за  помилки?!


2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016


Рання весна і поле


Весною  ранньою,  ще  сніг  на  полях,
 Вже  теплий  дощик  тихенько  накрапав,
Із  неба  зовсім  несміло    пролітав,
Та,  на  жаль,  мало  упевненості  мав.

Ще  ночі  зимні  і  часом  морозець,
Та  весняний,  вітер,  як  той  посланець,
Полю  нагадує,  що  скоро  весна,
Сонце  підійметься,  принесе  тепла.

І    сніг  останній,  унівець  розтане,
Морозець  відійде,  весна  завітає,
Сил  набереться  і  заведе  танці,
Дощ  із  грозою,  приніс  теплі  краплі.
Втішалось  поле,  тепер  добре  йому,
Хоч  мілкий  дощ  та    все  ж  розвіяв  нудьгу.

Травичка  рада,  освіжилась,  не  спить
Весела  пташка  над  полем  пролетить,  
Весна  спішила,  її  пора  прийшла,
Все  оживає,  всюди  земна  краса.


2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016