Смичком торкаюся твоєї душі
Як скрипкою вимальовую мелодії барви
Ноти любові такі прості
І розквітають як весняні мальви
В них ти ховаєш свої таємниці
Неприступною вежею будуєш думки
Для когось вони надто прості, та, можливо, ниці,
Та мені — розставляють у серці крапки
Багато лишилось не сказаних слів
Чимало було беззмістовних ́пору́хів
В нашій мелодії чуються ноти жалів
Та саме вони позбавили нас помилкових му́рів
