я все ж колись укушу
той промінь сонця
повитий снами плющу
я віднайду ловця
і вірного його смаків
що зрізав мого лиця
в світі дивних диваків
лиш рівне спину шкребе
у зграї тихих хижаків
сіра нудьга, страх і злість
у нас є все і не тільки
але частина з цього - з'їсть
колись я вкушу сонце руде
але сьогодні я - зрадник
всього світу всередині себе
