Світло в кінці тунелю є
Так сказав мені один наркоман
Він побачив його коли мчав у рай
Він побачив його відчувши свій стан
Ще казав, що тоді зрозумів
Як любить він неймовірно життя
І плакати від любові зумів
У сні, мов маленьке дитя
Він хотів від життя насолод
Лише заборонених відчуттів
А відчув лиш лютий холод
Від крематорійських, білих стін
Але світло в кінці тунелю є
І його завернули назад
Для того щоб він розповів
Який прекрасний квітучий сад
Його вени мов решето
Мов неназваний зоряний шлях
Та в його очах добро
Від такого синтезу зносить дах
Ще каже він, що щасливим був
Коли по тілу йшла рідина
І ще час від часу чув
Як говорить із ним сатана
А тепер він мов справжній маг
Із захопленням дивиться в світ
А тепер в нього справжнє життя
Без обмеження в кількості див.
