Чи багато нам треба
У світі цім, люди?
І вже маємо маєтки,
Статки і славу.
Слава, людино, тобі,
Що не змарнувала
Ти свої дні,
Нажила, набула, виростила
І про душу не забула.
Скажи собі - досить!
Ну, куди ж тебе
Ще носить?
Ого! Як несе.
Мабуть, славу Богу
Хочеш віддати за все,
А чи свою славу?
Віддай свою славу.
А, а заслуги як мої?
Чесно й віддано
Служив я, Боже, тобі.
Тож, благословляється
Твій рід,
І втішається
Старенький дід,
Радість правнуки несуть,
Бджоли у вишнях гудуть,
Щедро родить земля пшениці,
Мир і злагода в сім"ї.
І за все слава, слава, слава,
Боже, тобі!
