А далі весна –
Сонце в чистих купається росах.
Бринить, мов струна
Тятива в лучників голопузих.
Кремезні дуби
Зодягли малахіту жупани.
З старої верби
Коси зсипались, в воду упали.
Кудись знов несе
Про нове життя розповідь вітер.
На всі голоси
Авва отче лунає по світі.