народжені нині вдруге,
обведені білим колом_
одне випадкове слово
підвищує штиб напруги_
задумлива щемна тиша,
прискіпливе п’яте око,
тіней від дерев бароко_
спускатися годі глибше_
зрадливо вібрують душі_
принизливо вперше рівних
сполохали перші півні,
крижини хрустять, чи мушлі_
стежинами босі ноги
у напрямки протилежні
за ночі дзеркальні межі
ховати скарби тривоги_
