Важливо зберігати пружність тіла,
Мобільність розуму, легкість душі.
Для тіла – ось гімнастику зробила.
Для розуму – римуються вірші.
А от з душею справитись не легко.
Буває ввійде з ранку якась муть:
Вже й розум не працює, ледве чмиха,
Обв’яле тіло ноги не несуть.
Тікаю від думок, протятих болем,
Читаю нескінченне «Отче наш»…
Дивись, відпустить, і душа поволі
Наллється тишею. Хоча б баланс.
